КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
справа № 758/3887/16-ц
провадження № 22-ц/824/15787/2023
09 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Коноваленко Єлизавети Олександрівни на рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 липня 2023 року в складі судді Захарчук С. С.,
встановив:
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 05 липня 2023 року вказаний позов задоволено.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 11 серпня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
25.09.2023 представник ОСОБА_2 - адвокат Коноваленко Є. О. подала на рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 липня 2023 року апеляційну скаргу, яка містила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання обґрунтовано тим, що повний текст судового рішення представник відповідача отримав лише 29 серпня 2023 року. На підтвердження вказаної обставини надала витяг із електронної пошти.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 02.10.2023 для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кирилюк Г. М., судді, які входять до складу колегії: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.
05.10.2023 справу витребувано з Подільського районного суду м. Києва.
13.10.2023 матеріали справи надійшли на адресу Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року поновлено представнику ОСОБА_2 - адвокату Коноваленко Є. О. строк на апеляційне оскарження рішення Подільського районного суду м. Києва. Апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків - надання доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі.
07.11.2023 ОСОБА_1 подала заяву про відвід колегії суддів Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Ящук Т. І.
Заява обґрунтована тим, що за результатами ознайомлення з матеріалами справи у неї є об'єктивні підстави вважати, що дана колегія апеляційного суду буде розглядати справу упереджено та не об'єктивно.
Свої доводи обґрунтовує тим, що 17 жовтня 2023 року вона ознайомилась з матеріалами справи, 18 жовтня 2023 року подала два клопотання про відмову у відкритті апеляційного провадження та відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження, а 23 жовтня 2023 року з дивом побачила ухвалу суду від 17 жовтня 2023 року, якою вже поновлено строк на апеляційне оскарження. Вважає, що ні 17, ні 18 жовтня 2023 року цієї ухвали не було.
Зазначила, що суд навмисно знехтував її клопотаннями, підклавши ухвалу перед аркушами її клопотань, змінивши нумерацію сторінок, та прийняв упереджене рішення про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В справу вкладено друкований аркуш з адресою відповідача з неправдивою датою відправлення 20.10.2023, проте поштова квитанція відсутня, в поштовому повідомленні відправлення лише 25.10.2023.
Направлення ухвали суду від 17 жовтня 2023 року ОСОБА_2 лише 25 жовтня 2023 року є ще одним підтвердженням відсутності ухвали у матеріалах справи станом на 17 жовтня 2023 року.
17.10.2023 вона подала заяву з проханням повідомити по SMS про відкриття провадження. Станом на 07.11.2023 ухвалу про відкриття провадження вона не отримала.
24.10.2023 вона подала заяву з проханням надати аудіозапис судового засідання від 05.07.2023, який вона отримала після щоденних нагадувань лише 01.11.2023, до неї проявлена неповага працівниками суду.
Вважає, що колегія суддів зацікавлена у результатах розгляду справи та прийнятті наперед спланованого рішення.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заявленого відводу суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Доводи ОСОБА_1 про те, що ухвала Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року про поновлення строку на апеляційне оскарження не виносилась, оскільки під час ознайомлення з матеріалами справи 17 жовтня 2023 року її в справі не було, є необґрунтованими.
Відповідно до відомостей АСЕД "Апеляція", вказана ухвала суду була зареєстрована в електронній системі суду 17.10.2023, підписана електронним цифровим підписом судді та відправлена до Єдиного державного реєстру судових рішень - 18.10.2023 о 9:28:06.
18.10.2023 о 9:55:40 в АСЕД "Апеляція" зареєстровано клопотання ОСОБА_1 про відмову у відкритті апеляційного провадження.
18.10.2023 о 10:30:41 в АСЕД "Апеляція" зареєстровано клопотання ОСОБА_1 про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження.
Вказані обставини свідчать, що подані клопотання не могли бути враховані судом, оскільки були зареєстровані та передані судді вже після вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Щодо доводів заявника про безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Матеріали справи не містили відомостей про отримання стороною апелянта копії оскаржуваного судового рішення, а тому суд взяв до уваги посилання заявника про те, що датою отримання цього рішення є 29.08.2023, у підтвердження чого було надано витяг з електронної пошти.
Наявна в матеріалах справи довідка Подільського районного суду м. Києва про доставку електронного листа до електронної скриньки представника відповідача 23.08.2023, не є належним доказом у підтвердження отримання ним копії судового рішення в цей день.
За таких обставин ОСОБА_2 та її представник мали правові підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду на підставі ч.2 ст. 354 ЦПК України з огляду на подання апеляційної скарги 25.09.2023.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).
ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Судові процедури мають бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.
Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовою позицією Конституційного Суду України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22).
Щодо доводів заявника про те, що супровідний лист на ім'я ОСОБА_2 від 20.10.2023 містить неправдиву дату.
Враховуючи надмірне навантаження на апарат суду, супровідний лист до ухвали Київського апеляційного суду від 17.10.2023 було складено 20.10.2023 (п'ятниця), передано до канцелярії суду 23.10.2023 (понеділок), здано на поштове відділення 24.10.2023 та отримано адресатом 25.10.2023.
Щодо неотримання заявником станом на 07.11.2023 копії ухвали суду про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до роздруківки із офіційного сайту АТ «Укрпошта» за зазначеним трек-кодом 0318633543666, поштове відправлення від 01.11.2023, яке містило копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги на ім'я ОСОБА_1 прийняте у м. Києві 02.11.2023, та вручено члену її сім'ї 07.11.2011 р.
Отримання заявником аудіозапису судового засідання суду першої інстанції лише на дев'ятий день, а також необхідність очікування матеріалів справи було викликано об'єктивними причинами - непомірним навантаженням на апарат суду з огляду на кількість справ, які перебувають в провадженні суду.
З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Ящук Т. І. не свідчить про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності цих суддів, а фактично зводиться до незгоди заявника із процесуальними діями суду на стадії підготовки справи до апеляційного розгляду.
Натомість незгода заявника із процесуальними діями або рішеннями суддів, що прийняті в межах їй повноважень, реалізованих згідно з вимогами процесуального закону, не може слугувати підставою для їх відводу та свідчити про наявність сумнівів в неупередженості колегії суддів у розгляді даної справи.
Статтею 39 ЦПК Українипередбачено право учасника справи заявити відвід судді.
Згідно частин 2, 3 статті 40 ЦПК Українипитання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, тому відповідно до ч.1, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Враховуючи, що зупинення провадження у справі в даному випадку є правом суду, то вирішуючи дане питання суд дійшов висновку про недоцільність такого зупинення.
З огляду на викладене, заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Ящук Т. І. слід визнати необґрунтованим та передати заяву про відвід для визначення судді для її розгляду в порядку, передбаченому ч.1 ст.33 ЦПК України, без зупинення провадження у справі.
Керуючись ст. 36, 39-40 ЦПК України суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Ящук Т. І. визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід передати для визначення судді для її розгляду в порядку, передбаченому ч.1 ст.33 ЦПК України, без зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук