КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Головуючий у суді першої інстанції: Мазур Ю.Ю.
Єдиний унікальний номер справи № 752/9193/23
Апеляційне провадження № 22-ц/824/8749/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
секретар - Кролівець О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2023 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої залиттям квартири.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2023 у вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Разом з цим, позивач подав заяву, в якій просить забезпечити позов, шляхом накладення арешту на не рухоме майно відповідача ОСОБА_2 , а саме квартиру за адресою : АДРЕСА_1 ..
Подану заяву обґрунтовує тим, що предметом розгляду даного спору є стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідача , розмір якої становить 405000 грн, а тому є достатні підстави вважати, що квартира, яка зареєстрована на праві власності відповідача може бути реалізована ним, і невжиття заходу забезпечення позову у вигляду арешту майна може істотно ускладнити чи не уможливлювати виконання судового рішення у разі задоволення позову. Отже зважаючи на предмет спору, є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач може розпорядитися належною йому на праві власності квартирою та відчужити її на користь інших осіб.
У прохальній частині заяви просив -
Накласти арешт на майно ОСОБА_2 , квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2023 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права, постановити ухвалу про задоволення заяви. У скарзі зазначав, що сума боргу для позивача є значною, однак відповідач тривалий час ігнорує вимоги позивача щодо повернення боргу . Суд не врахував , що відповідач має реальну можливість відчужити майно , що в подальшому зробить неможливим виконання рішення в разі задоволення вимог позивача .
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 02 листопада 2023 року за адресами , які були зазначені в матеріалах справи. Сторони та їх представники приймали участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції .
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції , відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову виходив із того , що викладені у заяві доводи позивача не містять достатніх доказів і правових підстав для задоволення заяви.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на таке .
Згідно ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Судовий захист повинен бути ефективним, що вимагає ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення ст. ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту другого частини першої ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії;
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв"язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову ; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також забезпечення можливості реального виконання рішення суду у гіпотетичному випадку задоволення позову.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Як видно із матеріалів справи і судом першої інстанції встановлено, що між сторонами існує спір щодо відшкодування матеріальної шкоди внаслідок залиття відповідачем квартири позивача.
Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (дата формування 07 травня 2023 року ), згідно з якого квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_2 .( а.с. 26) .
Зважаючи на те, що між сторонами існує реальний спір майнового характеру щодо стягнення шкоди , існує вірогідність того , що власник квартири , відповідач по справі , може вільно та на власний розсуд здійснювати правомочності володіння та користування , розпорядження квартирою , що не лише утруднить, але й зробить неможливим виконання рішення суду по цій справі.
Посилання суду на ту обставину , що позивач не надав доказів того ,що відповідач має намір розпорядитися майном , є безпідставними , суперечать висновками судової практики , зокрема постанови Верховного Суду від 03 березня 2023 року ( справа № 905/448/22) .У постанові зазначено ,що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном ) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування ,що порушує баланс інтересів сторін .
Позивачем обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.
У даному випадку , вжиття заходів забезпечення позову , накладення арешту на квартиру за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , з метою недопущення перереєстрації прав на це майно, ніяким чином не створює перешкоди у обмеженні можливості відповідачки, користуватися цим майном, та не призведе до невідворотніх наслідків.
Вживаючи заходи забезпечення позову, колегія суддів враховує, що саме під час знаходження справи у провадженні суду відповідач не позбавлена можливості здійснити відчуження майна на користь третіх осіб, що у свою чергу потягне необхідність для позивача подання до суду нових вимог і залучення інших співвідповідачів, і це призведе до безконтрольного розширення кола осіб , що не лише утруднить, але й зробить неможливим виконання рішення суду по цій справі.
Наведене у свою чергу дає підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав позивача.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 наклавши арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_2 .
Такі заходи допоможуть зберегти у незмінному стані як саме майно, а також допоможуть забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог.
Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача на час вирішення спору в суді.
З урахуванням норм процесуального законодавства, висновків Верховного Суду , виходячи з оцінки доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог позивача щодо забезпечення позову та доказів, наданих в обґрунтування таких доводів, суд першої інстанції помилково не застосував заходи забезпечення позову, а відтак ухвала підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,,381 - 384 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 19 травня 2023 року - скасувати, ухвалити нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на майно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка йому належить йому на праві власності.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 08 листопада 2023 року.
Головуючий:
Судді: