КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №761/22184/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4340/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 червня 2023 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грузьке, Криворізького району, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 114-1 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого суддіШевченківського районного суду м. Києва від 28 червня 2023 року задоволено клопотання слідчого Служби безпеки України ОСОБА_10 , поданого у кримінальному провадженні №22022000000000132 від 03 квітня 2022 року, про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 26 серпня 2023 року, включно, без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до положень ст. 206 КПК України зобов'язано уповноважену особу пенітенціарної системи забезпечити належне медичне обстеження стану здоров'я ОСОБА_7 із залученням відповідних фахівців у галузі медицини стосовно основного захворювання та супутніх захворювань ОСОБА_7 .
Виконання зазначеного обстеження провести протягом 10 днів.
У порядку виконання судового контролю повідомити суд про виконання даної ухвали до 07 липня 2023 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покладено на уповноважену особу, яка здійснює досудове розслідування кримінального провадження №22022000000000132 від 03 квітня 2022 року.
Звернуто увагу процесуального керівника у кримінальному провадженні № 22022000000000132 на необхідність вирішення питання про призначення судово- медичної експертизи щодо стану здоров'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 114-1 КК України.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Апелянт вказує на те, що слідчим суддею не надано належної оцінки обґрунтованості підозри. Повідомлена підозра є необґрунтованою та незаконною, вона містить в собі низку оціночних понять та припущень, натомість конкретні фактичні дані та інформація, які підтверджують причетність підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення відсутні. Описані у повідомленні про підозру та клопотанні дії не можуть становити складу злочину, так як вони є законними, враховуючи повноваження ОСОБА_7 , як генерального директора ДП «Антонов».
Також апелянт зазначає про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. При цьому ризики передбачені ст. 177 КПК України, як мета та підстави продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наведені у клопотанні стороною обвинувачення надумані та необґрунтовані. Доводи сторони захисту та підозрюваного судом першої інстанції належним чином не прийняті до уваги.
Апелянт також звертає увагу на те, що слідчим суддею при прийнятті рішення про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином не враховано, що підозрюваному ОСОБА_7 на момент постановлення ухвали виповнилось 78 років, він раніше не судимий, не оцінено стан здоров'я, як підозрюваного так його дітей, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, репутацію підозрюваного.
Крім того апелянт вказує на те, що в судовому засіданні захисником було наголошено на практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та має бути розглянуто можливості застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. Тобто при постановленні ухвали практика Європейського суду з прав людини взята до уваги не була, що свідчить про неврахування судом першої інстанції процесуальних та матеріальних норм права.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що у провадженні ГСУ СБ України перебувають матеріали кримінального провадження №22022000000000132 від 03 квітня 2022 року за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст.114-1 КК України, а саме у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, яке призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків, за попередньою змовою групою осіб.
09.03.2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 114-1 КК України.
09.03.2023 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 07 травня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
02.05.2023 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 09 вересня 2023 року.
02.05.2023 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 до 30 червня 2023 року включно.
26.06.2023 року слідчий в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_10 , за погодженням прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення зазначила, що раніше існуючі ризики не зменшились, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, перебуваючи на волі підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому кримінальному провадженні, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Строк тримання під вартою підозрюваного закінчується 30 червня 2023 року, однак завершити досудове розслідування до встановленого строку не можливо, так як у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, у зв'язку з цим слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
28.06.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 26 серпня 2023 року, включно, без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, які викладені, з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 114-1 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих органом досудового розслідування матеріалів, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та всупереч твердженням сторони захисту, на їх підставі встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то, з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 114-1 КК України.
Крім того, слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Більш того, якщо виходити з поняття "обґрунтована підозра", приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри, чогось безпідставного чи недопустимого не встановив.
Колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони, в сукупності, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 114-1 КК України є вірогідною, що дає підстави для продовження йому строку тримання під вартою з метою запобіганню ризикам, встановленим та доведеним стороною обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним у вчиненому злочині, а також тяжкість самого злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 . Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, заявлені у клопотанні слідчого ризики є реальними і вони на момент розгляду клопотання про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою не зменшилися. У зв'язку з цим слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти вказаним ризикам.
В сукупності із вищевикладеним, для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_7 , а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Доводи апелянта, за змістом апеляційної скарги, про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Також, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначив розмір застави в даному кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України.
З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності продовження застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
З огляду на зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, продовжив підозрюваному ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 26 серпня 2023 року.
При цьому всупереч твердженням апелянта, слідчим суддею також враховано стан здоров'я підозрюваного та відповідно до положень ст. 206 КПК України зобов'язано уповноважену особу пенітенціарної системи забезпечити належне медичне обстеження стану здоров'я ОСОБА_7 , із залученням відповідних фахівців у галузі медицини стосовно основного захворювання та супутніх захворювань ОСОБА_7 .
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для продовження відносно ОСОБА_7 строку тримання під вартою.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 309, 376, 404, 405. 407, 422 КГІК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 червня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4