09.10.2023 Єдиний унікальний номер 205/2506/22
Єдиний унікальний номер судової справи 205/2506/22
Номер провадження 2/205/202/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Зибалової П.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу №205/2506/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 05.05.2022 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позов обґрунтовано тим, що 05.06.2021 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «Mini Cooper», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням позивача та автомобіля «Hyundai Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті якої транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень, чим завдано матеріальних збитків. Відповідно до висновку експерта № 1111/21 від 05.11.2021 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та вирахуванням ПДВ складає 55 868,14 грн.
На позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, однак, постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.07.2021 року по справі 205/5137/21 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. 03.08.2021 року постанова набрала законної сили. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що позивач під час ДТП, правомірно розраховуючи на те, що інші учасники дорожнього руху, в тому числі відповідач, будуть виконувати Правила дорожнього руху (далі - ПДР), виконав дозволений знаком рух в напрямку ліворуч, не передбачаючи, що водій автомобіля «Hyundai Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , продовжить рух прямо, ігноруючи вимоги дорожнього знаку п. 5.16, дія якого поширювалася на його смугу руху. Позивач зазначає, що ДТП сталося не з його вини.
Позивач 11.09.2021 року звернувся до страховика ОСОБА_2 - ТДВ «СК «Кредо» із заявою про виплату страхового відшкодування, на яку отримав лист про відмову в його виплаті. Отже, 90-денний термін сплати відшкодування сплив 09.12.2021 року.
Також позивач з метою відновлення порушеного права внаслідок ДТП звертався до страховика, НБУ та МТСБУ засобами поштового зв'язку, на що витратив 137,25 грн. Отже, оскільки дії відповідача є в причинному зв'язку з настанням ДТП, вважає, що вказану суму повинен відшкодувати ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, з урахуванням уточненого позову від 22.09.2023 року, просить стягнути з ТДВ «СК «Кредо» несплачене страхове відшкодування в розмірі 55 868,14 грн., штрафні санкції за період з 10.12.2021 року до 31.01.2022 року, пеню в розмірі 1 463,27 грн., у порядку ст. 625 ЦПК України: 3 відсотки річних у сумі 238,77 грн. та індекс інфляції в розмірі 1 061,48 грн., а також стягнути з ОСОБА_2 137,25 грн.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощено позовного провадження.
26.09.2022 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Негробова О.В. надійшли пояснення, у яких зазначив, що ОСОБА_2 є законним володільцем транспортного засобу, який є забезпеченим та за участю якого сталася ДТП, що є страховим випадком. Шкода позивачу завдана з вини ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 205/5137/21.
16.01.2023 року від представника ТДВ «СК «Кредо» надійшов відзив, у якому заперечував проти позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що до заяви про виплату страхового відшкодування позивач долучив копію постанови суду по справі 205/5137/21, якою провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. У постанові не встановлено вину водія забезпеченого транспортного засобу, тому в ОСОБА_2 не виникає цивільно-правова відповідальність. Отже, вина водія автомобіля «Hyundai Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , не встановлена, тому у позивача немає підстав для стягнення зі страховика відшкодування. Оскільки позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані, просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 28.02.2023 року клопотання представника позивача про призначення судової автотехнічної експертизи задоволено, призначено по справі судову автотехнічну експертизу, на час якої провадження по справі зупинено.
Ухвалою судді від 20.06.2023 року провадження по справі поновлено у зв'язку з надходженням до суду висновку експерта.
28.08.2023 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення, у яких зазначив, що у постанові по справі 205/5137/21 судом було встановлено відсутність у діях позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення. При цьому, у висновку експерта встановлено причинний зв'язок дій водія автомобіля «Hyundai Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ДТП. Висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами. Водночас, постанова Ленінського районного суду м. Дніпропетровська по справі 205/5137/21 є обов'язковою для суду в питанні чи мали місце дії ОСОБА_2 та чи були вони вчинені конкретно ним, враховуючи, що цією постановою встановлено, що останній не виконав вимог дорожнього знаку 5.16, що в подальшому спричинило настання ДТП, унаслідок якої позивачеві завдано матеріальних збитків. Страховик неправомірно відмовив у здійсненні виплати позивачу, оскільки поведінка позивача є добросовісною, а цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 настала.
30.08.2023 року від представника ТДВ «СК «Кредо» Шмаріної А.П. надійшли заперечення, у яких вказано, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, а постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 234/16272/15-ц, зазначила, що постанова про відсутність у діях водія складу відповідного адміністративного правопорушення звільняє такого водія від відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП. На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні позову.
Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Негробова О.В. надійшла заява, у якій просив розгляд справи проводити без його участі та без участі позивача, позов підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача ТДВ «СК «Кредо» Шмаріна А.П. письмово просила розглядати справу без її участі, у задоволенні позову відмовити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, про час, дату та місце розгляду повідомлений належним чином, однак, про причини неявки суд не повідомив.
За таких обставин суд розглядає справу за відсутності сторін відповідно до ст. 223 ЦПК України.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, наявні в матеріалах справи докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
У ході судового розгляду встановлено, що 05.06.2021 року у м. Дніпрі на перехресті вул. Набережна Заводська та вул. Метробудівська сталася ДТП за участю транспортного засобу «Mini Cooper», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням позивача та автомобіля «Hyundai Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , у результаті якої транспортний засіб позивача зазнав механічних ушкоджень, чим завдано матеріальних збитків.
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.07.2021 року по справі 205/5137/21 провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с.9).
Автомобіль «Mini Cooper», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить позивачеві (а.с.7 - зворотній бік).
За висновком експерта № 1111/21 від 05.11.2021 року (а.с.12-44) вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінюваних складових частин автомобіля «Mini Cooper», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає 55 868,14 грн.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Hyundai Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 на дату ДТП була застрахована ТДВ «СК «Кредо», ліміт по майну 130 000 грн., франшиза 0 грн.(а.с.140).
01.09.2021 року представник позивача звернувся до ТДВ «СК «Кредо» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.10), 21.11.2021 року направив страховику вищевказаний висновок експерта (а.с.45). На вказані заяви ТДВ «СК «Кредо» надало відповідь, у якій відмовило у виплаті страхового відшкодування через те, що цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого автомобіля «Hyundai Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , не настала (а.с.46).
Разом з тим, за замовленням страховика ФОП ОСОБА_4 22.11.2021 року складено звіт про оцінку колісного транспортного засобу, відповідно до якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Mini Cooper», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає 61 938,08 грн. (а.с.140-143).
Також представник позивача звернувся до Національного банку України зі скаргою на страховика, на яку отримав відповідь, у якій вказано, що оскільки вина водія застрахованого автомобіля не встановлена жодним документом, заявник має право на оскарження відмови страховика в судовому порядку (а.с.54-55).
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/104-23/13376-ІТ від 12.06.2023 року в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Hyundai Sonata», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 не відповідали вимогам дорожнього знаку 5.16 додатка № 1 ПДР, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з даною ДТП, а дії водія «Mini Cooper», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з даною ДТП (а.с.199-202).
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Види обов'язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
При цьому, враховуючи положення ч. 6 ст. 82 ЦПК України, суд бере до уваги постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська по справі 205/5137/21, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, та яка набрала законної сили.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Також згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.09.2019 року по справі № 234/16272/15-ц, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, тому, розглядаючи позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування; постанова суду про відсутність в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, звільняє такого водія від відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, суд не бере до уваги висновок експерта № СЕ-19/104-23/13376-ІТ від 12.06.2023 року в частині щодо наявності причинного зв'язку дій ОСОБА_1 з даною ДТП. Також у зв'язку з викладеним у суду відсутні правові підстави для застосування положень п. 3 ч. 3 ст. 1188 ЦК України та п. 36.3. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Отже, судом встановлено наявність причинного зв'язку дій ОСОБА_2 з настанням ДТП, тому у ТДВ «СК «Кредо» є обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу внаслідок ДТП.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Згідно зі ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Враховуючи, що позивач просить стягнути суму вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу замінюваних складових частин автомобіля «Mini Cooper», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, в розмірі 55 868,14 грн., визначеному висновком експерта № 1111/21 від 05.11.2021 року, що є меншою, ніж розмір визначений за звітом, виконаним на замовлення страховика, а також те, що ТДВ «СК «Кредо» не надало заперечень щодо розміру шкоди, суд доходить висновку, що вимога про стягнення несплаченого страхового відшкодування в сумі 55 868,14 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення зі страховика пені в розмірі 1463,27 грн., 3 відсотків річних в розмірі 238,77 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 061,48 грн. за період з 10.12.2021 року по 31.01.2022 року, суд зазначає таке.
Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В пункті 4 постанови пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що положення статті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).
Пунктом 21 постанови визначено, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК).
Отже, законодавством передбачено стягнення зі страховика пені та штрафних санкцій, встановлених ст. 625 ЦК України, у разі прострочення страховиком виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування.
Разом з тим, хоча представник позивача у вересні 2021 року звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування, у страховика на той час були відсутні законні підстави для виплати відшкодування, оскільки вина ОСОБА_2 не була встановлена, тому вина страховика у невиплаті страхового відшкодування відсутні.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ТДВ «СК «Кредо» пені в розмірі 1463,27 грн., 3 відсотків річних в розмірі 238,77 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 061,48 грн. за період з 10.12.2021 року по 31.01.2022 року.
У позові ОСОБА_1 також просить стягнути з ОСОБА_2 137,25 грн., що є поштовими витратами позивача на звернення до страховика, НБУ та МТСБУ.
На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення заяв та скарг позивачем надано копії квитанцій АТ «Укрпошта» на загальну суму 137,25 грн. (а.с.56).
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
З наведеного вбачається, що направлення заяв, запитів до страховика та скарг до МТСБУ та НБУ не є реальними збитками, тому у суду відсутні правові підстави для стягнення вищевказаних витрат позивача з ОСОБА_2 та задоволення позову в цій частині.
На підставі викладеного, суд задовольняє позов частково.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з ТДВ «СК «Кредо» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 943,42 грн. (55 868,14 грн. *992,40 грн./ 58768,91 грн.), витрати на виготовлення висновку експерта № 1111/21 від 05.11.2021 року в розмірі 3 042,05 грн. (55 868,14 грн.*3 200 грн./ 58768,91 грн.), витрати на складення висновку експерта № СЕ-19/104-23/13376-ІТ від 12.06.2023 року в розмірі 4 362,30 грн. (55 868,14 грн.*4 588,80 грн./ 58768,91 грн.), а всього 8 347,77 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Позивач просить стягнути на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 500 грн.
На підтвердження таких витрат позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 01.09.2021 року (а.с.60-62), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.63), ордер (а.с.64), додаткову угоду № 1 від 01.09.2021 року до вищевказаного договору (а.с.86), акт приймання-передачі виконаних робіт від 23.09.2022 року на суму 10 500 грн. (а.с.87), квитанції про оплату послуг у загальному розмірі 10 500 грн. (а.с. 88).
Отже, витрати позивача на правову допомогу становили 10 500 грн. Враховуючи викладене, з ТДВ «СК «Кредо» на користь позивача підлягають стягненню такі витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 9 981,73 грн. (55 868,14 грн.*10 500 грн./ 58768,91 грн.)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 980, 1166, 1187 ЦК України, ст. ст. 22, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 7 Закону України «Про страхування», ст.ст. 12, 13, 16, 79-82, 137, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», код ЄДРПОУ: 13622789, місцезнаходження: м. Запоріжжя, пр. Будівельників, 34, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , страхове відшкодування в розмірі 55 868,14 грн.
Стягнути Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», код ЄДРПОУ: 13622789, місцезнаходження: м. Запоріжжя, пр. Будівельників, 34, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , судові витрати в сумі 18 329,50 грн., з яких: 943,42 грн. - судовий збір у розмірі, 3 042,05 грн. - витрати на виготовлення висновку експерта № 1111/21 від 05.11.2021 року, 4 362,30 грн. -витрати на складення висновку експерта № СЕ-19/104-23/13376-ІТ від 12.06.2023 року, 9 981,73 грн. - судові витрати на професійну правову допомогу.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.Г.Остапенко