Справа № 203/1235/18
Провадження №2а/932/146/20
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М УК РА Ї Н И
06 листопада 2023 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровськ у складі головуючого судді Цитульського В.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Шевченка Владислава Віталійовича, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебувала вищезазначена адміністративна справа.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 листопада 2020 року головуючим суддею у цій справі визначений суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Цитульський В.І. на підставі розпорядження в.о керівника апарату суду від 12.11.2020 №436.
Ухвалою судді від 17 листопада 2022 року адміністративну справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04 квітня 2018 року відносно нього складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за проїзд на заборонений червоний сигнал світлофора, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 122 КУпАП. З даною постановою не погоджується та вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки правил дорожнього руху не порушував, місце скоєння правопорушення зафіксований не вірно, сертифікат на відеокамеру інспектором поліції пред'явлено не було.
Відповідач-1 повідомлений про розгляд даної справи та порядок її розгляду в спрощеному провадженні, проте відзиву на позовну заяву не надав.
Представник співвідповідача ДПП надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки складена постанова відповідає вимогам встановленим п.5 розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП підтверджується показаннями поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог ПДР України і є особами незацікавленими в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення, віднесеному до їх компетенції, та у встановлений законодавством спосіб відреагували на виявлене правопорушення. З огляду на зазначене вважає викладені вимоги позивача безпідставними, не підтвердженими жодними допустимими доказами.
Суд дослідивши письмові докази в справі, прийшов до такого.
Судом встановлено, що згідно з оскаржуваною постановою серії ЕАА№348667 від 04.04.2018 ОСОБА_1 , 04 квітня 2018 року о 09:09 год. у м. Дніпро по вул. Антоновича, 30 керуючи транспортним засобом Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_1 здійснив проїзд на забороняючий червоний сигнал світлофора, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 425 гривень.
Позивач з винесеною постановою не погоджується та вважає що вона складена безпідставно та не підтверджується будь-якими доказами.
Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція).
Згідно з ч.2 ст.122 КУпАП, передбачена відповідальність, за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.62 Конституції України, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як роз'яснено у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Верховний суд Касаційного адміністративного суду у постанові №338/1/17 від 26.04.2018 зазначив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Проте, відповідачами твердження позивача не спростовані, не надано доказів вчинення вказаного адміністративного правопорушення, оскаржувана постанова також не містить посилань на докази, що підтверджують вчинення такого правопорушення.
У відзиві зазначено, що факт вчинення позивачем правопорушення було зафіксовано на відео реєстратор відповідача, проте відеозапис не зберігся у зв'язку зі сплином терміну його зберігання.
Судом не приймаються дані аргументи, оскільки в оскаржуваній постанові відсутнє посилання на технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис вчиненого правопорушення, що є порушенням вимогам ст. 283КУпАП.
Таким чином, судом встановлено, що докази, які б відповідали вимогам ст.251 КУпАП та об'єктивно фіксували обставини вчинення правопорушення позивачем - відсутні.
Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При винесенні оскаржуваної постанови належним чином, відповідно до вимог ст.280 КУпАП, не перевірено усіх істотних обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, викладені в ній дані не підтверджені належними доказами. Будь-які інші докази про наявність вини позивача у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, відсутні.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню з підстав недоведеності суб'єктом владних повноважень факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ст.ст.2, 8, 9, 69, 71, 77,139, 162, 243-246, 250 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора 3 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Шевченка Владислава Віталійовича, Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови- задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАА №348667 від 04.04.2018 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, винесену інспектором 3 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Шевченком Владиславом Віталійовичемза ч.2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.І. Цитульський