Справа № 199/7288/23
(2-а/199/50/23)
РІШЕННЯ
Іменем України
08.11.2023
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Спаї В.В.,
секретар судового засідання Подварченко А.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 05 вересня 2023 р. постановою інспектора третього батальйону другої роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Федорів Олександри Віталіївни серії БАТ № 7675099 у справі про адміністративне правопорушення його (тобто позивача) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривен. На переконання позивача, накладене стягнення є незаконним та необґрунтованим у зв'язку з порушенням порядку накладення адміністративних стягнень та відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Як зазначається позивачем при зверненні до суду, він просив про перенесення розгляду справи на інший час та надання йому можливості скористуватись при розгляді справи юридичною допомогою адвоката про що зазначив у письмовому поясненні, втім, відповідачем клопотання позивача залишено без задоволення, заходи щодо надання позивачу можливість скористатися юридичною допомогою адвоката при розгляді справи не вживалися, що являється порушенням гарантованих законом прав водія.
Предмет позову становить вимога про скасування постанови серії ЕАТ №7675099 від 05.09.2023 р. про накладення адміністративного стягнення на позивача у справі за ч. 1 ст. 122 КУпАП та про закриття провадження у справі.
Відповідач позов не визнав.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про те, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв (стаття 222 КУпАП). Справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень (стаття 276 КУпАП). Були внесені зміни до статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якій визначені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Так, законодавець звільнив Національну поліцію від складання протоколу у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до її компетенції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. При цьому, уповноважені органи (посадові особи) отримали право на місці вчинення правопорушення виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Пунктами 3, 4 ч. 1 ст. Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначено поняття «правова допомога» та «правові послуги». Згідно вказаної правової норми, правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення; правові послуги - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами: забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги і! забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації. Тобто, правова допомога, право на отримання якої гарантоване Конституцією України, не зводиться лише до особистої участі адвоката чи іншого фахівця у галузі права в розгляді певної справи, а може бути отримана особою, зокрема, й у вигляді юридичної консультації, в тому' числі отриманої за допомогою засобів телефонного зв'язку. Якщо ж особа не скористалась таким своїм правом і не отримала правову допомогу під час розгляду справи на місці вчинення правопорушення, вона не втрачає такого права і в подальшому при оскарженні ухваленої поліцейським постанови.
При цьому, законом не визнана обов'язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а позивач не був позбавлений права скористатися правовою допомогою засобами телефонного зв'язку, і позивач не зазначає в своєму позові, що вчиняв дії, спрямовані саме на прибуття адвоката на місце зупинки транспортного засобу. В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектор не перешкоджав реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справ» чи в телефонному режимі.
Таким чином, на переконання відповідача, інспектором було забезпечено позивачу можливість реалізації прав, визначених ст. 268 КУпАП, при розгляді справи.
Позивач просив надати йому захисника, інспектора в свою чергу пояснюють, що вони не зобов'язані надавати захисника, так як позивач не затриманий, але він має право скористатися правовою допомогою, але останній не скористався цим правом.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАСУ позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних, повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Зазначаючи про обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій або бездіяльності, позивач не врахував, що судова практика містить правову позицію про те, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов'язок, кожної сторони довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення (ч. і ст. 77 КАС України).
КАС України встановлює, що на підтвердження обставин, якими обгрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази. Проте, позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували обгрунтованість позовних вимог та спростовували б правомірність оскаржуваної постанови.
На переконання відповідача, обставини, викладені позивачем в позовній заяві, мають суто гіпотетичний характер та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
У відповіді на відзив позив не погодився із слушністю доводів відповідача, зазначив, що надані відповідачем відеодокази не дають можливості визначитися із маркою автомобіля та його реєстраційним номером, видно лише якийсь автомобіль, тому працівники поліції, водячи в оману позивача, начебто він порушив Правила дорожнього руху на накладення на останнього адміністративного стягнення є незаконним. На переконання позивача, на протязі всього відео взагалі не видно автомобіль позивача, на якому позивач здійснював рух по протилежній вулиці, повертаючи праворуч, відрізок відео з 00:16 - 00:24 дає зрозуміти, що автомобіль взагалі зникає з кадру, чим констатує той факт, що автомобіль міг поїхати взагалі куди завгодно. Позивач рухався іншою вулицею, яка не була в полі досягнення відеореєстратора, який знаходився в автомобілі Національної поліції України. Починаючи з 00:25 видно, що автомобіль позивача взагалі знаходиться на вул. Олександра Поля на великій відстані від автомобіля Національної поліції, чим, на переконання позивача, встановлює той факт, що він взагалі не рухався цим перехрестям.
Як встановлено судом на підставі оскаржуваної постанови (а.с. 6), 05.09.2023 р. о 21:39:55 ОСОБА_1 , водій транспортного засобу Honda Pilot р/н НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку 4.7 об'їзд перешкоди справа, чим порушив вимоги дорожніх знаків (п. 33 Правил дорожнього руху) та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 6).
Позивач не погоджується із законністю постанови відповідача від 05.09.2023 р.
Відповідач заперечує проти позову.
Дослідив докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Правила дорожнього руху відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Положеннями пунктів 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Наказові знаки встановлюють або скасовують певні режими руху, визначають учасників руху, тобто наказують учасникам дорожнього руху певні дії.
Наказовий знак 4.7 під час руху наказує здійснення об'їзду перешкоди з правого боку.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зміст постанови повинен відповідати вимогам статті 283, КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
На підставі постанови від 05.09.2023 р. серії ЕАТ судом встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про фіксацію правопорушення.
При цьому, в спірній постанові міститься графа: «до постанови додається», яка заповнена написом «472316» без пояснення приладу з таким номером або іншого роз'яснення даного напису.
Водночас, приписами частини 3 статті 283 КУпАП передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У разі відсутності в оскаржений постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис саме події порушення Правил дорожнього руху, наданий відповідачем відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Отже наданий відповідачем відеозапис, виходячи з наведеного, неможливо визнати належним та допустимим доказом, який би підтверджував обставини, що зазначені в оскаржуваній постанові.
Таке правозастосування узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 31.01.2019 року у справі № 464/2309/17 та від 19.02.2020 року у справі №524/1284/17.
Інших належних та допустимих доказів в розумінні статті 72 КАС України, які б підтверджували факт порушення позивачем правил дорожнього руху, матеріали адміністративної справи не містять та відповідачем до суду не надано.
З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що свідчить про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору, який сплачений за подання адміністративного позову, в розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст. 6-10, 12, п. 1 ч. 1 ст. 20, ст. 22, ч. 1 ст. 25, ст.ст. 72-77, 79, 90, 139, ч. 1 та ч. 4 ст. 189, п. 2 ч. 1 ст. 241, ст.ст. 242-246, 250, 251, 255, 271, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАТ №7675009 від 05.09.2023 р. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, провадження у справі закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Спаї