ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ДОДАТКОВАПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2023 року місто Чернівці справа №727/1348/23
провадження №22-з/822/83/23
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Височанської Н.К.,
суддів: Лисака І.Н., Литвинюк І.М.
секретар Петранюк Ю.Т.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Смотрицького Андрія Володимировича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року позивач АТ «Сенс Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на підставі ст.625 ЦК України.
Просило стягнути з відповідача на їх користь заборгованість в сумі 6197,42 доларів США та 3044,70 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору.
Короткий зміст прийнятих рішень судом першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 10 серпня 2023 року в задоволенні позовних вимог АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України, відмовлено.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 15 серпня 2023 року стягнуто з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 - витрати на правову допомогу адвоката Смотрицького Андрія Володимировича в розмірі 3000,00 грн. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» - залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 10 серпня 2023 року та на додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 15 серпня 2023 року - залишено без змін.
Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового рішення
02 листопада 2023 року до апеляційного суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Смотрицького А.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді апеляційної інстанції.
Посилався на те, що ОСОБА_1 поніс судові витрати з оплати послуг з надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції в сумі 8 000 гривень.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
08 листопада 2023 року до апеляційного суду надійшли заперечення сторони позивача на заяву про стягнення витрат на правову допомогу.
В поданих запереченнях представник позивача адвокат Матвійчук М.З. вказав, що заявник не надає розрахунку витраченого часу, розмір гонорару є завищеним та не співмірним зі складністю та ціною позову, відзив на позовну заяву практично дублюється із відзивом на апеляційну скаргу. Просив зменшити розмір заявлених витрат з 8000 грн. до 300 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного Суду
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява про стягнення витрат на правову допомогу підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
Щодо можливості розгляду справи за відсутності сторін
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.226-228).
В поданій заяві про ухвалення додаткового рішення, представник відповідача адвокат Смотрицький А.В. просив розглядати подану заяву у його та відповідача відсутність (а.с.220).
Представник позивача про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Отже, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути заяву за відсутності сторін.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права при прийнятті постанови
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами ч.2-3 вказаної статті заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, з розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Чернівецького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року не вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч.1 ст.1 зазначеного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статей 1, 26, 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст.19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Тобто з аналізу викладеного слід зробити висновок, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.
Оскільки підставою для ухвалення додаткового рішення, визначеною п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, є не вирішення судом такого питання, то вказане може мати місце лише за умови дотримання загального порядку надання стороною, яка ставить питання про відшкодування судових витрат, - подання не лише такого клопотання, але й відповідних доказів судових витрат.
Аналіз вказаних норм вказує на те, що для наявності підстав щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу заявник повинен дотриматись вимог визначених ст.ст.133, 134, 137, 141 ЦПК України, а саме: подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи та до закінчення судових дебатів у справі сторона повинна зробити відповідну заяву про подачу відповідних доказів для стягнення судових витрат.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідача по справі ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції представляв адвокат Смотрицький В.Г. на підставі Ордеру Серія №1071263, який виданий на підставі Договору про надання правової допомоги у Чернівецькому апеляційному суді від 28 квітня 2023 року (а.с.190).
В поданому відзиві ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Смотрицький В.Г. вказав попередній (орієнтовний) розрахунок розміру витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції в розмірі 8000 гривень. А також, в поданому відзиві зробив відповідну письмову заяву про те, що докази понесених судових витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції будуть ним надані протягом п'яти днів після винесення рішення по справі (а.с.187-189).
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 10 серпня 2023 року про відмову задоволенні позову АТ «Сенс Банк» залишено без змін.
Пунктом 2 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Адвокат Смотрицький А.В. в інтересах відповідача звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу.
На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, адвокатом надано Договір №Б/Н про надання юридичної (правової) допомоги від 28 квітня 2023 року, Додаткову угоду №2 від 17 жовтня 2023 року, Звіт (акт) про надані юридичні (правничі) послуги у зв'язку з розглядом справи №727/1348/23 від 02 листопада 2023 року, квитанцію №1 про оплату гонорару в сумі 8000 грн.
Відповідно до п.4.1. Договору №Б/Н про надання юридичної (правової) допомоги від 28 квітня 2023 року вбачається, що вартість послуг, що надаються адвокатом залежить від категорії її складності, що визначена в Додатку №1 до Договору. В додатковій угоді до даного Договору сторони можуть домовитися про фіксований розмір винагороди.
Згідно п.1. Додаткової угоди №2 від 17 жовтня 2023 року до Договору від 28 квітня 2023 року, юридичні (правові) послуги адвокатом надаються по справі за апеляційною скаргою АТ «Сенс Банк» по справі №727/1348/23.
Пункт 1.3 Додаткової угоди №2 від 17 жовтня 2023 року до Договору від 28 квітня 2023 року передбачає, що у зв'язку із складністю справи та фінансовим положенням ОСОБА_1 винагорода за послуги, що надаються адвокатом, визначається за згодою адвоката та клієнта в розмірі 8000 грн.
Відповідно до Звіту (Акту) про надані юридичні (правничі) послуги у зв'язку з розглядом справи в апеляційній інстанції від 02 листопада 2023 року, вбачається, що адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу за Договором у цивільній справі №727/1348/23. Вартість наданих послуг (гонорар адвоката) по Акту складає 8000 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 11 липня 2023 року представник ОСОБА_1 , адвокат Смотрицький А.В. подав відзив на апеляційну скаргу на п'яти сторінках.
Участі в судових засіданнях в апеляційній інстанції адвокат Смотрицький А.В. не приймав, справу розглянуто у відсутність учасників справи.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
08 листопада 2023 року представником позивача адвокатом Матвійчуком М.З. подано до суду апеляційної інстанції клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу. Вказавши, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу не є співмірними до складності справи та не є пропорційними до виконаної роботи, що робить їх не справедливими (а.с.229-230).
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що сума фіксованого гонорару в розмірі 8000 грн. є неспівмірною складності справи та виконаних адвокатом робіт, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, реальності надання адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності), кількості підготовлених процесуальних документів, зокрема відзиву на апеляційну скаргу, який за своїм змістом є майже тотожним відзиву на позовну заяву.
Ураховуючи принципи співмірності, а також наявність клопотання представника позивача щодо зменшення судових витрат з обґрунтуванням неспівмірності заявлених вимог, колегія суддів вважає справедливим відшкодування відповідачу понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2000 грн.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Таким чином, оскільки апеляційний суд постановою від 30 жовтня 2023 року залишив без змін рішення суду першої інстанції, яким відмовлено в задоволенні позову, однак не вирішив питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, то наявні підстави для прийняття додаткової постанови у цій справі та часткового задоволення заяви адвоката Смотрицького А.В.
Керуючись статтями 137, 141, 270, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Смотрицького Андрія Володимировича про стягнення судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 2000 грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Н.К. Височанська
Судді: І.Н. Лисак
І.М. Литвинюк