печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33467/23-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Козлова Р.Ю.,
при секретарі судового засідання - Іваненку С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з даним позовом, просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання спільної дитини, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) Відповідача, але не менше, ніж 50 % (п'ятдесят відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову, позивачка зазначила, що у шлюбі з відповідачем у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення фактичних шлюбних відносин син проживає разом з позивачкою та знаходяться на її повному утриманні. Як зазначила позивачка, вона зі свого боку докладає усіх зусиль для забезпечення потреб дитини, але їх не вистачає для повного забезпечення потреб сина. У свою чергу відповідач, який є батьком дитини, не приймає участі у матеріальному забезпеченні дитини. При цьому, вказує позивачка, відповідач є працездатною особою, може надавати матеріальну допомогу. Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від батьківського обов'язку утримувати сина та забезпечувати його матеріально з огляду на вищевикладені обставини, позивачка просить суд задовольнити пред'явлені вимоги у повному обсязі.
До початку розгляд справи по суті від представника позивачки на адресу суду надійшла заява, у якій представник позивачки просить суд проводити розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачки, пред'явлені вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, направив заяву про визнання позову та розгляд справи за його відсутності.
Суд дослідивши письмові докази по справі, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що з 26 серпня 2015 року сторони перебувають у зареєстровану шлюбі.
За час перебування у шлюбі, у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як зазначає позивачка у своєму позові, дитина знаходься на її повному утриманні та проживає разом з нею, що відповідачем не спростовано.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначає, що відповідач будучи батьком дитини, матеріальну допомогу на її утримання не надає, тим самим не виконує свого батьківського обов'язку, визначеного нормами Закону.
У відповідності до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За приписами частини 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Обов'язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. До того ж, обов'язок утримувати дитину у рівній мірі покладається як на матір, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб.
Чинним законодавством України встановлено, що діти рівні у своїх правах незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей та повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги. Зобов'язання з утримання дітей виникає за наявності сукупності таких умов: родинного зв'язку між батьками й дитиною (кровний зв'язок між батьками та дитиною або зв'язок між усиновлювачем і усиновленою дитиною); неповноліття дитини; навчання повнолітньої дитини; відсутність підстав для звільнення батьків від сплати аліментів; можливість батьків надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27.02.1991 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).
Згідно з частинами 1, 2 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
У відповідності до ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; докази про витрати платника аліментів, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батька дитини визначається судом.
Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.2 ст. 184 СК України).
У відповідності до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Таким чином, аліменти підлягають стягненню з 27 липня 2023 року.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
З огляду на встановлені у справі обставини, що мають юридичне значення та наведені положення Закону а також виходячи з того, що дитина сторін проживає разом із позивачкою, у зв'язку з чим цілодобовий обов'язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат ніж періодичні зустрічі, враховуючи вік дитини, суд вважає необхідним присудити аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Визначаючи вказаний розмір аліментів, враховує стан здоров'я позивача, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у відповідача інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення та визнання позову відповідачем.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є молодим працездатним чоловіком. Відомостей про незадовільний стан його здоров'я суду не надано. Окрім того, у суду відсутні дані про те, що на утриманні відповідача знаходяться інші особи, які в силу закону потребують його матеріальної підтримки.
З огляду на викладене та враховуючи часткове визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про те, що позов в цій частині також підлягає задоволенню.
Оскільки позивач згідно Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1073, 60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 80, 84,110,112, 113, 180, 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2,10,76-81, 141-142, 200, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) аліменти на утримання спільної дитини, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 % (п'ятдесят відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 липня 2023 року народження до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) аліментів на утримання спільної дитини, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 % (п'ятдесят відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 липня 2023 року народження у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1073, 60 грн.
Повне рішення суду складено 16 жовтня 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя