08.11.2023
Справа № 482/1814/23
Номер провадження 2/482/514/2023
РІШЕННЯ
Іменем України
08 листопада 2023 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Баранкевич В.О., секретар судового засідання Єфімова О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
На обґрунтування позову зазначила, що 22.09.2006 року між сторонами було укладено шлюб. Від даного шлюбу дітей немає.
Зазначає, що між сторонами виникали конфлікти, непорозуміння. З серпня 2021 року по листопад 2022 року сімейні відносини фактично припинилися, сім'я перестала існувати, відповідач пішов з дому.
Тому, посилаючись на викладене, неможливість зберегти шлюб, позивач просила про його розірвання.
Позивач у судове засідання не з'явилася, але у своїй позовній заяві просила про розгляд справи за її відсутності, після розірвання шлюбу просила відновити її дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 », судові витрати залишити за нею.
Відповідач у судове засідання не з'явився, але надав до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22.09.2006 року (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , місце реєстрації: Міський відділ реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 1255).
Від даного шлюбу сторони дітей не мають.
Подружнє життя між сторонами не склалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Подружжя не бажають проживати разом, шлюбні відносини між ними припинено.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, що передбачено ч. 1 ст. 55 СК України.
Кожен з подружжя також має право припинити шлюбні відносини. Примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України).
Враховуючи вимоги позивача про розірвання шлюбу, відсутність заперечень проти цього від відповідача, суд, на підставі вищевикладеного, згідно зі ст. ст. 104, 110, 112 СК України, приходить до висновку, що подальше сумісне життя подружжя і збереження сім'ї стало неможливим, суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, у зв'язку з чим заявлений позов підлягає задоволенню, а шлюб розірванню.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 141, 142, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 22 вересня 2006 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 1255, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Головуючий суддя В.О. Баранкевич