Справа № 342/365/18
Провадження № 22-з/4808/101/23
Головуючий у 1 інстанції Калиновський М.М.
Суддя-доповідач Бойчук
УХВАЛА
09 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Бойчука І.В. ,
суддів: Пнівчук О.В. , Мальцевої Є.Є. ,
ознайомившись із заявою ОСОБА_6 , підписаною ОСОБА_7 про роз'яснення судового рішення у справі за скаргою ОСОБА_6 , суб'єкт оскарження: відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа: Городенківська міська рада на бездіяльність виконавця, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 , підписаною ОСОБА_7 на ухвалу Снятинського районного суду від 13 жовтня 2023 року під головуванням судді Калиновського М.М. у м. Снятин
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Снятинського районного суду від 13 жовтня 2023 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 .
На зазначену ухвалу суду з використанням системи «Електронний суд» ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 до апеляційного суду подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 , підписану ОСОБА_7 на ухвалу Снятинського районного суду від 13 жовтня 2023 року повернуто апелянту.
Судом вказано про те, що у справі, що переглядається, предметом спору є скарга на дії державного виконавця, що свідчить про те, що дана справа не є малозначною у розумінні ч. 6 ст. 19 ЦПК України та не може бути визнана такою судом. Отже, з огляду на положення ст. 60 ЦПК України, представником заявника у цій справі може бути виключно адвокат.
Згідно інформації з Єдиного реєстру адвокатів України відомості про здійснення ОСОБА_7 адвокатської діяльності та набуття ним статусу адвоката відсутні.
Провадження стосовно виконання судових рішень є завершальною й невід'ємною частиною (стадією) судового провадження у конкретній справі, а отже і скарга на дії державного виконавця у виконавчому провадженні не відноситься до категорії малозначних справ.
Апеляційний суд дійшов висновку, що такі обставини унеможливлюють представництво ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 як особи, яка діє на підставі довіреності та не має статусу адвоката.
ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 з використанням системи «Електронний суд» подав до апеляційного суду заяву про роз'яснення судового рішення. Зі змісту заяви вбачається, що заявник просить роз'яснити ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року, якою повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_6 , підписаною ОСОБА_7 .
В заяві вказав на те, що він може приймати участь у цій справі як не адвокат, оскільки він був представником позивача у ній з моменту відкриття провадження.
У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2022 року (справа № 755/1600/16) викладений правовий висновок щодо застосування норми права у спірних правовідносинах. Зокрема зазначено, що відповідно до положень статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
У частині другій наведеної норми передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення».
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.»
Враховуючи, що ухвала Івано-Франківського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року набрала законної сили та не підлягає примусовому виконанню, відповідно до правил статті 271 ЦПК України це судове рішення роз'ясненню не підлягає.
Одночасно суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Частинами п'ятою-сьомою статті 43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до пункту 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року (далі - Положення), у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Доказів надсилання іншим учасникам справи копії заяви про роз'яснення судового рішення заявником не надано.
Відомості про те, що учасники справи отримали копію заяви про роз'яснення судового рішення відсутні, томузаява ОСОБА_6 , підписана ОСОБА_7 про роз'яснення судового рішення підлягає поверненню заявникові без розгляду.
Керуючись ст. 43, 183, 381, 389 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_6 , підписаною ОСОБА_7 повернути заявникові без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: І.В. Бойчук
Судді: О.В. Пнівчук
Є.Є. Мальцева