УХВАЛА
06 листопада 2023 року
місто Київ
справа № 761/21833/20
провадження № 61-14764ск23
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Глушко Ліана Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анісімов Костянтин Сергійович, про визнання права власності на спадкове майно, визнання договору
купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції заявника
ОСОБА_2 у липні 2020 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Глушко Л. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анісімов К. С., у якому просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 16 травня 2018 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований за реєстровим номером 402, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анісімовим К. С.;
- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності від 26 червня 2018 року, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Полежаєвим О. Є., за яким право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 ;
- визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 як спадкоємцем за заповітом;
- витребувати у ОСОБА_1 на корить ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 21 вересня 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 .
Постановою від 11 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_2 , рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року скасував, ухвалив нове рішення, частково задовольнив позов.
Суд визнав недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 16 травня 2018 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований за реєстровим номером 402, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анісімовим К. С.
Визнав за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Витребував у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .
В іншій частині вимог позову відмовив. Здійснив розподіл судових витрат.
ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
ОСОБА_1 16 жовтня 2023 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року, залишити у силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року.
Визначення заявником підстав касаційного оскарження
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.
Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.
Заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження цього судового рішення визначив те, що:
- (1) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 24 січня 2023 року у справі № 161/13862/19, щодо застосування приписів статей 215, 216 ЦК України;
- (2) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 серпня 2023 року у справі № 754/3300/19, за змістом яких невстановлення порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові;
- (3) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Великої палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц, у постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 161/2823/19, від 14 вересня 2023 року у справі № 753/12722/19, щодо визначення меж, предмету та підстав позову;
- (4) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 02 червня 2022 року у справі № 602/1455/20, щодо застосування принципу диспозитивності у цивільному судочинстві;
- (5) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 645/4220/16-ц, від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, щодо застосування правил статті 388 ЦК України;
- (6) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Великої палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, згідно з якими за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень;
- (7) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 442/2640/20, за змістом яких можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець узалежнює насамперед від змісту правового зв'язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна;
- (8) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 126/2200/20, відповідно до яких якщо особа, яка має суб'єктивне право (наприклад, право власності), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що відмовляється від права власності, то така особа пов'язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права;
- (8) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі № 761/18088/180, щодо преюдиційності рішення;
- (9) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, від 10 травня 2023 року у справі № 205/1783/20, щодо вибору ефективного способу захисту порушеного права.
Отже, серед підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції заявник зазначив ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.
ІІІ. ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ЩОДО ЗУПИНЕННЯ ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить зупинити дію постанови Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі потреби вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної потреби у цьому, зокрема у разі ймовірності ускладнення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Враховуючи те, що заявник не навів обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції вправі зупинити дію рішення суду апеляційної інстанції, не підтвердив ризики настання негативних наслідків для нього, не надав докази відкриття виконавчого провадження, клопотання задоволенню не підлягає. У таких висновках визначальними є, зокрема, засади цивільного процесу, визначені у статтях 12 та 13 ЦПК України.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
ІV. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.
Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у справі.
Витребувати із Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу № 761/21833/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Глушко Ліана Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анісімов Костянтин Сергійович, про визнання права власності на спадкове майно, визнання договору
купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року відмовити.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Погрібний
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак