Справа № 946/8568/23
Провадження № 2-о/946/232/23
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження у справі
06 листопада 2023 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бальжик О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Комісія Одеської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим категоріям громадян в особі Одеської обласної державної адміністрації, Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної (військової) адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Комісія Одеської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим категоріям громадян в особі Одеської обласної державної адміністрації, Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної (військової) адміністрації, якою просить встановити факт виконання ним обов'язків військової служби біля зони відчуження Чорнобильської АЕС у складі військової частини № НОМЕР_1 з 26 липня по 23 вересня 1989 року, а саме біля АДРЕСА_1.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у складі військової частини № НОМЕР_2 . 23 липня 1989 року з місця несення військової служби був відряджений до військової частини № НОМЕР_1 , куди прибув 24 липня 1989 року. Військова частина № НОМЕР_1 на той час базувалася біля м.Чорнобиль, особовий склад даної військової частини задіяний для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У складі вищевказаної частини він виконував поставлені командиром завдання біля зони відчуження. Обов'язки військової служби виконувались з 26 липня 1989 року до 23 вересня 1989 року, після чого він прибув до місця постійного дислокування своєї військової частини № НОМЕР_2 .
Проте, при зверненні до Комісії Одеської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших категорій громадян щодо набуття статусу учасника ліквідації наслідків аварій на ЧАЕС, вищевказаною Комісією ставиться під сумнів факт виконання ОСОБА_1 обов'язків військової служби у зоні відчуження Чорнобильської АЕС з 26 липня 1989 року по 23 вересня 1989 року, оскільки військова частина № НОМЕР_2 , в якій він проходив строкову службу, не була задіяна при ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Встановлення факту виконання обов'язків військової служби у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у складі військової частини № НОМЕР_1 з 26 липня по 23 вересня 1989 року, а саме у АДРЕСА_1 необхідно для отримання статусу та посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшла такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).
Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З аналізу статті 315 ЦПК України убачається, що в порядку цивільного судочинства підлягають встановленню факти, які мають юридичне значення при вирішенні значної кількості категорії спорів та є різноплановими і врегульовані нормами різних законів, які унормовують різні галузі права.
При цьому при вирішенні конкретної справи необхідно керуватися лише тим законодавством, яке врегульовує саме правовідносини, які є предметом визначеної справи.
Закон, що регулює інші правовідносини, може бути застосовано лише у разі відсутності належного законодавчого урегулювання спірних правовідносин і за подібності цих правовідносин та можливості застосування аналогії закону чи аналогії права.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, наданих у пункті другому постанови «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»№ 5 від 31 березня 1995 року, при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового навчального закладу і одержання відповідної освіти , одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі №161/853/19 (провадження № 14-481цс19) за заявою про встановлення факту безпосередньої участі заявника у проведенні АТО та бойових діях, зроблено висновок про те, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому законом.
У цій справі Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що заява про встановлення юридичного факту безпосередньої участі заявника у проведенні АТО та бойових діях не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з поданою заявою, ОСОБА_1 просить встановити юридичний факт виконання обов'язків військової служби для отримання статусу та посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в постанові №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.
Таким чином, заява ОСОБА_1 про встановлення факту виконання обов'язків військової служби та належності до осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, оскільки встановлення такого факту у судовому порядку не передбачено статтею 256 ЦК України та визначено інший порядок його встановлення.
Приймаючи до уваги вищезазначене, суддя дійшла висновку про те, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.256, 293, 315 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
У відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Комісія Одеської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим категоріям громадян в особі Одеської обласної державної адміністрації, Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної (військової) адміністрації про встановлення факту, що має юридичне значення, - відмовити.
Копію ухвали направити ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, особи, які не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: О.І.Бальжик