СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року м. Харків Справа № 905/656/23
Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (вх. №1762 Д/1) та апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вх. №1854 Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 у справі №905/656/23,
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, код 40075815, в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро, код 40081237,
до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", м. Авдіївка Донецької області, код 00191075,
про стягнення 51 795,00 грн,-
ВСТАНОВИЛА:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про стягнення штрафу в сумі 51 795,00 грн та витрат зі сплати судового збору в сумі 2 684,00 грн. Т
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем у накладній №53985057 маси вантажу у вагоні № 67679704, про що було складено комерційний акт № 450003/260 від 07.10.2022.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 у справі №905/656/23 позов задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, буд. 1, код 00191075) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ вул. Єжи Гендройця, б.5, код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.108, код 40081237) штраф у розмірі 10 359,00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено неправильне зазначення відповідачем у накладній №53985057 маси вантажу у вагоні № 67679704, а відтак, з посилання на статті 118, 122 Статуту залізниць України, правомірно нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 51 795,00 грн. Разом з тим суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про зменшення розміру штрафу до 1 провізної плати та зменшення розміру штрафу до 1 провізної плати.
Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" з відповідним рішенням суду в частині стягнення штрафу у розмірі 10 359,00 грн не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтуванні апеляційної скарги вказує, що вагони відповідача зважувались на вагонних вагах станції Покровськ Донецької залізниці, які належать саме позивачу, зазначена обставина підтверджується інформацією вказаною у п. 26 Залізничної накладної, а саме: "Спосіб визначення маси: На вагонних вагах (150 т) Заводський № станції Покровськ". Відповідно до книги зважування на вагонних вагах станції Покровськ Донецької залізниці (ф. ГУ-36), вагон № 67679704 на станції Покровськ Донецької залізниці зважувався працівником залізниці. Тара вагона склала 23 800 кг. При зважуванні встановлено вагу вантажу брутто - 88 600 кг, нетто - 64 800 кг. Саме таку вагу вагону № 67679704 зазначено відповідачем разом з іншими вагонами зазначеними у відомості вагонів 53985057 у графі 24 залізничної накладної № 53985057. Отже відповідач в даному випадку вказав у залізничній накладній та іншій документації масу вантажу на підставі інформації наданої саме позивачем, що в свою чергу підтверджує вину позивача у зазначені невірної інформації у залізничній накладній. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а у разі прийняття судом рішення про задоволення вимог позивача, зменшити розмір стягуваного штрафу до 1 провізної плати.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 у справі №905/656/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на рішення Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 у справі №905/656/23, постановлено розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" на рішення Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 у справі №905/656/23 здійснювати у порядку письмового провадження без виклику учасників справи, запропоновано позивачу надати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові, запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua, витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/656/23.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з відповідним рішенням суду в частині відмови у стягненні штрафу у розмірі 41436,00 грн не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтуванні апеляційної скарги вказує про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про зменшення розміру штрафу до 1 провізної плати та зменшення розміру штрафу до 1 провізної плати, оскільки таке зменшення не відповідає нормам спеціального законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у справі №905/656/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 у справі №905/656/23, постановлено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" здійснювати у порядку письмового провадження без виклику учасників справи, об'єднано в одне провадження апеляційні скарги позивача, Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", та відповідача, Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", для їх спільного розгляду, запропоновано відповідачу надати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові, запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua.
11.09.2023 від Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якій вказує про необгрунтуваність позиціє позивача та просить відмовити в її задоволенні, оскільки взагалі відсутня вина відповідача у неправильному зазначенні у накладній №53985057 маси вантажу у вагоні № 67679704, про що було складено комерційний акт № 450003/260 від 07.10.2022.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору.
30.06.2020 відповідач звернувся до позивача з заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 00191075/2020-0001 від 30.06.2020, з якої вбачається, що підприємство відповідача ознайомлено з умовами договору на сайті Укрзалізниці та визнає всі умови, а також виражає волевиявлення укласти договір в порядку, встановленому ст. 634 ЦК України.
Так, відповідно до повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №48-00191075/2020-0001 від 30.06.2020 року АТ "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. У вказаному повідомленні зазначено про присвоєння підприємству відповідача коду відправника/одержувача : 7253, а також коду платника 58313915, крім того вказано, що повідомлені коди повинні використовуватись виключно для перевезення вантажів в межах Договору між сторонами.
Таким чином, 30.06.2020 року між АТ "Українська залізниця" та ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що знаходиться у публічному доступі на веб-сайті http://uz-cargo.com/ (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Згідно з пунктом 1.4 Договору надання послуг за Договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Пунктом 7.3 Договору сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами Перевізника до Замовників, що випливають з правовідносин сторін за Договором, становить один рік.
Враховуючи викладене, перевезення вантажів здійснюється та організовується на підставі Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
У жовтні 2022 року на адресу одержувача (ПАТ "Южкокс") зі станції Покровськ Донецької залізниці на станцію призначення Запоріжжя-Каменське Придніпровської залізниці відбулось відправлення за залізничною накладною №53985057 вантажу - концентрат вугільний, вугілля марки К, вантаж у вологому стані 10,5-11%, вантажовідправник - ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод". Вказана залізнична накладна містить посилання на код відправника товару № 7253, який присвоєно відповідачу, а також містить застереження щодо відповідальності відправника відповідно до статей 24, 122 Статуту залізниць України
При оформленні зазначеної залізничної накладної № 53985057 05.10.2022 у вагоні № 67679704 відповідачем вказано масу вантажу нетто 64 800 кг.
Як свідчить розділ 26 та 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена вантажовідправником на вагонних вагах (150т), заводський № станції Покровськ.
07.10.2022 на ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було проведено контрольне зважування вагону №67679704, який прибув груповою відправкою за накладною №53985057.
07.10.2022 позивачем складено акт загальної форми №689 щодо вагону №67679704 з вантажем "концентрат вугільний", у якому зазначено, що була проведена перевірка маси вантажу у вагоні. Фактична маса брутто вагона склала - 85800 кг, тара вагона з ПД - 23800 кг, маса вантажу нетто за ПД - 64800 кг. Фактична маса вантажу нетто 62000 кг, що менше документу на 2800 кг. Складено актовий матеріал.
Зазначений акт підписано ДСЗ Лобовим В.Т., прийомоздавальником вантажу та багажу Косих В.В. та агентом з розшуку вантажів та багажу Плітченко І.П.
За змістом комерційного акту № 450003/260 від 07.10.2022 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено контрольне зважування вагону № 67679704, за результатами якого на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032, що пройшли держповірку 27.09.2022, виявлено, що вага брутто - 85800 кг, тара за документом - 23800 кг, вага нетто - 62000 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 2800 кг.
За змістом технічного паспорту засобу вимірювальної техніки (зввт) №14 від 28.07.2020 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці тензометричні 150т вагонні ваги тип BBET-150-ТД.1-ЕП.2-ДП-С №У2270-06 придатні для зважування різних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом, наступний плановий термін технічного обслуговування ваг не пізніше 27.03.2023.
У розділі Д комерційного акту також відображено, що навантаження вантажу нижче бортів на 40-60 см, слабо та частково марковано вапном. Поглиблень немає, маркування не порушене. Вагон бездверний, розвантажувальні люки закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. Контрольне зважування вагона здійснено в присутності ДСЗ ОСОБА_1 , агента з розшуку багажів та вантажу ОСОБА_2 , прийомоздавальника вантажу та багажу ОСОБА_3 . Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.
Акт підписано ДСЗ ОСОБА_1 , агентом з розшуку багажів та вантажу ОСОБА_2 , прийомоздавальником вантажу та багажу ОСОБА_3 .
Відповідно до виписки з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах по станції Нижньодніпровськ-Вузол у вагоні № 67679704 з вантажем "концентрат": брутто - 85800 кг, тара - 23800 кг, нетто по докум. - 64800 кг, нетто фактич. - 62000 кг, різниця -2800 кг. Зазначену виписку підписано агентом з розшуку вантажів та багажу станції Нижньодніпровськ-Вузол Плітченко І.П.
В подальшому, вагон №67679704 по станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці відчеплено від основної накладної для проведення контрольного зважування та відправлено на станцію призначення Запоріжжя-Камянське за досилочною накладною №46365193.
По прибуттю вагону на станції призначення Запоріжжя-Камянське Придніпровської залізниці, за результатами перевірки вантажу у вагоні №67679704, який прибув з комерційним актом №450003/260 від 07.10.2022, не було виявлено різниці між даними акту №450003/260 від 07.102022 і фактичною наявністю та станом вантажу, про що зроблена відмітка в розділі Є комерційного акту № 450003/260 від 07.10.2022. Відмітка станції призначення засвідчена підписами агента з розшуку вантажів та багажу ОСОБА_4 , начальником станції/ДСЗ та представником вантажоодержувача ПАТ "Южкокс".
Неправильне зазначення у накладній маси вантажу стало підставою для нарахування штрафу та звернення позивача до суду з позовом про його стягнення з відповідача.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із статей 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст.307 Господарського кодексу України, підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).
На підставі Статуту Мінтранс затверджує, зокрема, Правила перевезення вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (ст.5 Статуту).
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24.11.2000, а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1. та п.2.2., графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5. Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.
Правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтверджено підписом представника відправника, про що відображено у графі 55 накладної.
Доказів, що спростовують дане суду не надано.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно ч. 1 ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Отже, для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.
Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.
Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній №53985057, засвідчено комерційним актом №450003/260 від 07.10.2022.
Разом з тим, пунктом 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Комерційний акт №450003/260 від 07.10.2022 підписано: ДСЗ (заступника начальником станції) Лобовим В.Т., агентом з розшуку багажів та вантажу Плітченко І.П., прийомоздавальником вантажу та багажу Косих В.В., завідувача вантажного двору за штатним розкладом не має.
На підтвердження повноважень вищезгаданих осіб на підписання комерційного акту надано наказ залізниці №76 від 07.02.2022 "Про призначення відповідальних осіб, які мають право підпису комерційних актів", робочу інструкцію від 15.03.2019 агента з розшуку вантажів та багажу ОСОБА_2 , робочу інструкцію прийомоздавальника вантажу та багажу ОСОБА_3 .
Відтак, позивачем дотримано обов'язок залучення до підписання заступника начальника станції, працівників станції, залежно від обставин їх особистої участі у перевірці вантажу, тобто осіб, що обов'язково повинні засвідчити акт.
Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані жодні докази, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті, або що спростовують викладені обставини.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України за № 644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст.118 цього Статуту.
З приводу аргументів відповідача колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України пов'язує застосування до вантажовідправника наслідків встановлених ст.118 Статуту залізниць України із фактом неправильного зазначення певних відомостей у накладній, зокрема, маси вантажу.
Враховуючи дане, предметом дослідження є встановлення такого порушення.
Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей у перевізному документі фактичній масі вантажу у спірному вагоні, до матеріалів справи не надано.
При застосуванні статей 118, 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Судом встановлено наявність підстав для застосування відповідальності, передбаченої вищезазначеним нормативним актом.
Виходячи з того, що провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні складає 10 359,00 грн, позивачем, з посилання на статті 118, 122 Статуту залізниць України, нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 51 795,00 грн.
Приватне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" в обгрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що вагони відповідача зважувались на вагонних вагах станції Покровськ Донецької залізниці, що належать саме позивачу, і відповідач вказав у залізничній накладній та іншій документації масу вантажу на підставі інформації, наданої саме позивачем.
З приводу наведеного колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до п. 2.1. Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, у тому числі графу №24. Згідно відомостей, зазначених у графі 24 залізничної накладної №53985057 від 05.10.2022, маса вантажу визначена саме відправником, тобто Приватним акціонерним товариством "Авдіївський коксохімічний завод", а не залізницею.
У графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі (п.2.3. Правил оформлення перевізних документів). Накладна за спірним перевезенням була оформлена відправником і правильність внесених відомостей підтвердила своїм електронним цифровим підписом (ЕЦП) ОСОБА_5 .
У випадку, коли б маса вантажу була визначена залізницею, мала б бути заповнена графа "25" накладної "Маса вантажу, визначена залізницею", а не "24"- "Маса вантажу, визначена відправником". Оскільки у графі 24 накладної зазначено, що маса вантажу визначена саме відправником, правильність внесених в накладну відомостей підтвердила своїм ЕЦП уповноважена особа відправника, суд дійшов до висновку, що маса вантажу визначалась відправником, а не залізницею.
Сам по собі факт заповнення графи 26 накладної "Спосіб визначення маси" не підтверджує того, що маса вантажу в накладній була зазначена правильна.
Як вбачається з матеріалів справи, вагон №67679704 дійсно зважувався на станції Покровськ Донецької залізниці, що підтверджується п. 26 залізничної накладної та копією книги зважування вантажів на вагонних вагах станції Покровськ форми ГУ-26, але, таке зважування не є контрольним, яке б проводилось залізницею на підставі статті 24 Статуту залізниць України в якості контрольного переважування або перевірки відповідності маси вантажу і результати якого заносяться до книги форми ГУ-78, фактично зважування проводилось за заявкою відправника в порядку надання залізницею додаткових послуг, результати якого заносяться в книгу форми ГУ-36, а отже відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладних, несе саме вантажовідправник.
При цьому, Верховним Судом у постанові № 914/2339/17 від 05.02.2019 зазначено, що відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача). Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків.
На підставі вищевикладеного, критерії обґрунтованості будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача) визначаються спеціальним нормативним актом - Статутом залізниць України.
З матеріалів справи вбачається, що розрахунок суми штрафу є арифметично правильним, та відповідає статтям 118, 122 Статут залізниць України.
З огляду викладене, позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" штрафу у розмірі 51 795,00 грн за неправильне зазначення маси відправленого вантажу є обґрунтованими та підтверджені належними доказами.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до 1 провізної плати, колегія суддів зазначає таке.
Предметом стягнення в даній справі є штраф, застосований відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 №457.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з ст.233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Статтею 551 ЦК України передбачено, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Нормами ГК України та ЦК України передбачена можливість зменшення штрафних санкцій, як застосованих згідно умов договору, так і визначених законом.
Здійснивши аналіз наведених норм, суд зазначає, що ані ЦК України, ані ГК України, які є законами України, не встановлена неможливість зменшення неустойки, розмір якої передбачений актами цивільного законодавства, зокрема Постановами Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів, всупереч позиції апеляційної скарги позивача, погоджується з позицією місцевого господарського суду, що за наявності можливості зменшення штрафних санкцій, застосованих відповідно до закону, існує можливість і зменшення штрафних санкцій, застосованих відповідно до підзаконного нормативного акту.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №910/16925/18.
Встановлення розміру штрафу за неправильно зазначену масу вантажу Статутом залізниць України, а не договором, не позбавляє суд права зменшити розмір нарахованого штрафу, за наявності підстав передбачених законодавством.
Статутом не врегульоване питання зменшення розміру штрафу на відміну від законів - Цивільного та Господарського кодексів України, які мають вищу юридичну силу порівняно із Статутом залізниць України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України.
При цьому, відсутність можливості зменшення розміру штрафу, передбаченого законодавством, та його стягнення без врахування судом конкретних обставин справи, зокрема, характеру вчиненого порушення, негативних наслідків (в тому числі і можливих), та їх співмірності з розміром штрафних санкцій, може призвести до ситуації коли за різні по характеру та наслідкам правопорушення судом може бути стягнений один і той самий розмір штрафу, що, в свою чергу, не сприятиме виконанню завдання господарського судочинства щодо справедливого вирішення справи судом.
Системний аналіз Статуту залізниць України свідчить, що ним передбачена відповідальність для обох учасників перевезення.
При цьому, максимальна відповідальність (в частині штрафів) залізниці становить 30 % провізної плати та стягується за затримку доставки вантажу на більш ніж 4 дні.
Відповідальність (в частині штрафів) відправника врегульована по іншому - 500 % провізної плати у випадках, визначених п. п. 118, 122 Статуту залізниць України, 200 % у випадках, передбачених п. п. 36, 97 Статуту залізниць України.
Застосування п'ятикратного штрафу від провізної плати в першу чергу має дуже стимулюючу функцію для недопущення порушень і сприяння безпеці руху на залізниці, яка є стратегічним об'єктом (адже збитки, спричинені можливими аваріями відшкодовуються незалежно від сплати штрафу).
Однак, суд вважає, що неправильно зазначені в накладній відомості щодо маси (в частині зазначення в перевізному документі більшого розміру, ніж фактично завантажено), кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача можна віднести до порушень, які не можуть призвести до аварії на залізниці. Статутом залізниць України передбачений однаковий розмір штрафу як за порушення, які можуть призвести до аварії на залізниці, так і за порушення, які не можуть призвести до аварій на залізниці.
Зазначення в накладній маси (в частині зазначення в перевізному документі більшого розміру, ніж фактично завантажено) (так зване недовантаження) та кількість місць, безвідносно від маси вантажу, ніяким чином не впливають на правильну та безпечну організацію руху залізничного транспорту.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що відсутня легітимна мета та розумність застосування п'ятикратного штрафу від провізної плати за визначені п. 122 Статуту залізниці України порушення, які не можуть призвести до аварії на залізниці.
Місцевий господарський суд правильно зазначив, що відповідальність, за недоведеністю умисно недобросовісних дій відправника з метою заподіяння шкоди залізниці, не може мати наслідком стягнення ще п'яти провізних плат, понад одну, яку залізниця вже одержала. Застосування такого розміру штрафної санкції не відповідає ступеню порушення та очевидно є надмірним тягарем для учасника у сфері перевезення залізничним транспортом.
Отже, стягнення штрафу у заявленому розмірі не відповідатиме критерію співмірності.
У вирішенні питання щодо можливості застосування ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України в спірних правовідносинах суд не приймає висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 906/434/17 та від 05.02.2019 у справі № 914/2339/17, на які посилається позивач у відповіді на відзив, оскільки вказані висновки здійснені за наявності у справах різних істотних обставин, підтверджених/непідтверджених належними та допустимими доказами, в залежності від яких і були постановлені відповідні судові рішення.
Як вже зазначено судом, системний аналіз Статуту залізниць України свідчить, що ним передбачена відповідальність для обох учасників перевезення.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права.
Враховуючи рівність суб'єктів господарської діяльності та принцип справедливості, враховуючи існування між сторонами договірних відносин, суд вважає за необхідне звернути увагу на численні висновки Верховного Суду щодо наявності у суду повноважень з вирішення питання щодо зменшення штрафних санкцій, які застосовуються до перевізника (залізничної дороги) на підставі положень Статуту залізниць України (зокрема, постанова Верховного Суду від 06.09.2019 у справі № 910/16925/18).
Незважаючи на те, що до перевізника та до вантажовідправника застосовуються штрафні санкції за різні порушення, які передбачені різними статтями Статуту залізниць України, єдиним в цьому випадку є те, що штрафні санкції передбачені саме Статутом залізниць України.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність у суду повноважень на зменшення штрафу, який передбачений Статутом залізниць України, з урахуванням доведення стороною згідно з приписами ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України того, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
Суд також відзначає, що в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.
Вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При реалізації права на зменшення розміру неустойки судом враховуються певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість такого випадку. При цьому, саме на відповідача покладається обов'язок довести винятковість конкретного випадку та надати відповідні належні та допустимі докази на підтвердження цього.
Суд також зауважує на тому, що позивач є також господарюючим суб'єктом, як і відповідач, та несе відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.
Підприємництвом, за положеннями ст.42 Господарського кодексу України, є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.
Так, відповідач послався, зокрема, на те, що у зв'язку із введенням воєнного стану та бойовими діями на території України було суттєво ускладнено ведення господарської діяльності відповідачем, що привело до зниження фінансової та господарської активності товариства та його подальшої зупинки. Станом на дату надання відзиву на позов ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" не здійснює своєї господарської діяльності взагалі у зв'язку із постійними обстрілами території м. Авдіївки, що призвело до отримання відповідачем великих збитків. Зазначає, що станом на зараз, відповідачем не отримується прибуток, а стягнення штрафу у розмірі 5 провізних плат додатково нанесе суттєвих збитків відповідачу, при цьому позивачем не додано до позову будь яких доказів понесення реальних збитків внаслідок порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, територія Авдіївської міської територіальної громади включена до переліку територій, де ведуться активні бойові дії, дата початку - 24.02.2022.
Колегія суддів враховує, що підприємство відповідача знаходиться на території, де ведуться активні бойові дії у зв'язку зі збройною агресією Російської федерації проти України, що є перешкодою в повноцінному веденні відповідачем своєї господарської діяльності та впливає на його фінансовий стан.
Суд зазначає, що відповідачем дані до накладної про масу вантажу були внесені за даними вагів саме залізниці, на яких проводилось зважування, і хоча ця обставина і не є такою, що звільняє відповідача від відповідальності, однак, свідчить про неумисне внесення відповідачем невірних даних щодо маси вантажу до накладної.
При цьому, завантаження вагону масою, що є менша, ніж можливе завантаження за нормативами, не завдала ніякою шкоди та збитків залізниці, а також таке завантаження ніяким чином не впливало на безпеку руху залізничного транспорту.
За таких обставин, враховуючи характер вчиненого відповідачем порушення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до одного розміру провізної плати в сумі 10 359,00 грн.
У зв'язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг у зв'язку з їх юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційних скарг не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" та апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" не підлягають задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 у справі №905/656/23 має бути залишене без змін.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційних скарг, судові витрати понесені заявниками апеляційних скарг, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" та апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 10.08.2023 у справі №905/656/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.С. Хачатрян