ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" листопада 2023 р. Справа№ 910/13634/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Алданової С.О.
Корсака В.А.
за участю:
секретаря судового засідання: Звершховської І.А.,
представників сторін:
від ТОВ «Нафто-Газовий Центр Безпеки та Навчання»: не з'явились;
від ДП «Сервіс»: Сергєєв П.О.;
від Державного агентства меліорації та рибного господарства України: не з'явились;
розглянувши заяву
представника Державного підприємства «Сервіс» адвоката Сергєєва П.О. про прийняття додаткового рішення
у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-Газовий Центр Безпеки та Навчання»
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 (повний текст складено 05.06.2023)
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 (повний текст складено 05.06.2023)
у справі № 910/13634/22 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-Газовий Центр Безпеки та Навчання»
до Державного підприємства «Сервіс»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
Державне агентство меліорації та рибного господарства України,
про визнання неправомірною односторонньої відмови від договору, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави заявлених вимог.
20.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду засобами поштового зв'язку від представника представника Державного підприємства «Сервіс» (далі - Підприємство) адвоката Сергєєва П.О. надійшла заява про прийняття додаткового рішення (далі - заява), в якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-Газовий Центр Безпеки та Навчання» (далі - Центр) на користь Підприємства 48 000,00 грн витрат на правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 20.10.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О. судді Алданова С.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 прийнято до розгляду заяву представника Підприємства адвоката Сергєєва П.О. про прийняття додаткового рішення; розгляд заяви призначено на 01.11.2023.
Позиції учасників справи.
Від Центра та Державного агентства меліорації та рибного господарства України заяв або клопотань щодо поданої Підприємством заяви не надійшло.
Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.
У грудні 2022 року Центр звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просив визнати неправомірною односторонню відмову Підприємства від договору №01/21 від 03.03.2021 бербоут-чартеру (фрахтування) судна.
У лютому 2023 року Центр звернувся із заявою про зміну предмета спору, у якій просив визнати недійсним повідомлення Підприємства від 26.08.2022 за №154/2022 про розірвання договору бербоут-чарету (фрахтування судна) № 01/21 від 03.03.2021 з моменту підписання.
Суд прийняв вказану заяву Центра до розгляду.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 в позові відмовлено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 стягнуто з Центру на користь Підприємства 66 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 та додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 09.05.2023, Центр звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив рішення від 09.05.2023 скасувати повністю та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю, додаткове рішення від 09.05.2023 скасувати повністю.
Підприємство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечило та навело власні доводи на їх спростування, просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін як законні та обґрунтовані.
У поданому відзиві Підприємство зазначило, що майбутні витрати на правничу допомогу становитимуть щонайменше 50 000,00 грн. Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 апеляційну скаргу Центру на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 у справі №910/13634/22 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 у справі №910/13634/22 залишено без змін.
20.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду засобами поштового зв'язку надійшла заява від представника представника Підприємства адвоката Сергєєва П.О. про прийняття додаткового рішення, у якому заявник просить стягнути Центру на користь Підприємства 48 000,00 грн витрат на правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
До заяви Підприємство додало (в копіях):
- звіт про надані послуги від 17.10.2023;
- рахунок на оплату на суму 48 000,00 грн;
- акт приймання-передачі наданих послуг на суму 48 000,00 грн.
З наданих заявником та наявних у справі документів встановлено таке.
03.06.2022 Підприємство (замовник) уклало з Адвокатським об'єднанням «Ювіто» (Об'єднання) договір про надання правової допомоги №03/06 (далі - договір).
16.01.2023 сторони договору уклали додаткову угоду, якою внесли зміни до договору, зокрема, доповнили його п. 1.3 наступного змісту.
Об'єднання зобов'язалось надати замовнику правову допомогу щодо супроводження справи №910/13634/22 в усіх судових інстанціях та правову допомогу щодо представництва інтересів замовника перед усіма державними органами, установами та організаціями не залежно від форми власності та підпорядкування, з питань, що можуть виникнути під час супроводження справи №910/13634/22.
У п. 3 додаткової угоди сторони погодили, що загальна кількість витраченого часу на надання правової допомоги відповідно до даної додаткової угоди і, відповідно, загальна вартість наданої правової допомоги будуть визначатись на підставі звіту Об'єднання, зробленого за фактом завершення надання погодженої правової допомоги, виходячи з тарифу/вартості/погодинної ставки 3 000,00 грн за 1 годину надання правової допомоги. Правова допомога щодо участі в судовому засіданні тарифікується за вказаною погодинною ставкою незалежно від результатів такого засідання (оголошення перерви, зняття з розгляду, відкладення з будь-яких підстав). У звіті за результатами засідання враховується час на дорогу (максимум 1 година в межах міста Києва та 4 години за межами міста Києва), час очікування (максимум 1 година) та власне весь час витрачений на участь в засіданні.
17.10.2023 сторони підписали звіт до договору, згідно з яким Об'єднання виконало, а Підприємство прийняло такі послуги (роботи):
16.08.2023: аналіз апеляційної скарги; співставлення доводів, викладених у скарзі, з оскаржуваними рішеннями; формування правової позиції щодо апеляційних скарг та її узгодження з довірителем; підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 5 год;
17.08.2023: направлення відзиву на апеляційні скарги сторонам та до суду поштою - 1,5 год;
04.09.2023: виїзд до суду з метою участі в засіданні; очікування засідання. Засідання не відбулось через повітряну тривогу - 6 год;
03.10.2023: аналіз пояснень третьої особи у справі, наданих щодо апеляційної скарги, та надання пояснень довірителю щодо їх змісту - 1 год;
16.10.2023: підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні та надання пояснень довірителю щодо результатів засідання - 2,5 год.
Всього - 16 год 00 хв.
Загалом вартість - 48 000,00 грн.
17.10.2023 сторони підписали акт надання послуг №88, згідно з яким замовник (Підприємство) прийняло виконані Об'єднанням роботи (послуги): правова допомога щодо супроводження справи №910/13634/22 в Північному апеляційному господарському суді; ціна - 48 000,00 грн.
17.10.2023 Об'єднання виставило Підприємству рахунок на оплату №88 на суму 48 000,00 грн згідно з договором за правову допомогу щодо супроводження справи №910/13634/22 в Північному апеляційному господарському суді.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно зі ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 5 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).
У визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).
Вирішуючи питання, чи є розмір витрат сторони на правничу допомогу співмірним, суд повинен враховувати, чи змінювалась позиція сторін під час розгляду справи, в тому числі у судах першої та апеляційної інстанцій, чи є аргументи, наведені в різних процесуальних документах, що подавались сторонами під час розгляду справи судом апеляційної та касаційної інстанцій, аналогічними аргументам, викладеним в позовній заяві та інших процесуальних документах, що подавались під час розгляду справи в суді першої інстанції тощо. Подібна позиція наведена в постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №902/1051/19 та додатковій постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №925/1546/20.
Апеляційний суд враховує, що позиція Підприємства у цій справі була сталою, вже була сформована до апеляційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається; інтереси Підприємства у цій справі як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції представляв один і той самий представник; наведені Підприємством в різних процесуальних документах, що подавались під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій, аргументи є аналогічними аргументам, викладеним ним в інших процесуальних документах, що подавались під час розгляду справи.
Також, на думку апеляційного суду, зазначені окремо в акті послуги правового аналізу апеляційної скарги, співставлення викладених у скарзі доводів з оскаржуваними рішеннями, формування правової позиції щодо апеляційної скарги та її узгодження з довірителем охоплюються послугою з підготовки відзиву на апеляційну скаргу.
Направлення відзиву на апеляційну скаргу не є правничою допомогою у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», фактично є технічною роботою, а тому не підлягає відшкодуванню за рахунок іншої сторони в порядку ГПК України.
Щодо витраченого представником часу на дорогу та на очікування судового засідання 04.09.2023, яке не відбулось через повітряну тривогу, колегія суддів зауважує, що у додатковій угоді від 16.01.2023 сторони узгодили, що загальна кількість витраченого часу на надання правової допомоги відповідно до даної додаткової угоди і, відповідно, загальна вартість наданої правової допомоги буде визначатись на підставі звіту Об'єднання, зробленого за фактом завершення надання погодженої правової допомоги, виходячи з тарифу / вартості / погодинної ставки 3000,00 грн за 1 годину надання правової допомоги. Правова допомога щодо участі в судовому засіданні тарифікується за вказаною вище погодинною ставкою незалежно від результатів такого засідання (оголошення перерви, зняття з розгляду, відкладення з будь-яких підстав). У звіті за результатами засідання враховується час на дорогу (максимум 1 година в межах м. Києва та 4 години за межами міста Києва), час очікування (максимум 1 година) та власне весь час витрачений на участь в засіданні.
Таким чином, заявлені 6 годин робіт (послуг), наданих 04.09.2023, а саме виїзд до суду з метою участі в засіданні; очікування засідання; засідання не відбулось через повітряну тривогу, не відповідають умовам укладеної сторонами додаткової угоди та згідно з нею в цей день виконавець (Об'єднання) міг зазначити у звіті 2 год витраченого часу.
Дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 48 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеному вище розмірі.
А тому, врахувавши результати апеляційного розгляду справи, дослідивши надані заявником документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, керуючись ст. ст. 126, 129 ГПК України щодо заявленої до стягнення суми оплати послуг з правової допомоги, суд вважає, що справедливим, обґрунтованим та доведеним буде задоволення заяви Підприємства частково, у сумі 24 000,00 грн. Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співмірними з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції.
У вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу апеляційний суд враховує висновки, викладені саме у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що заява Підприємства підлягає задоволенню частково, у сумі 24 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву представника Державного підприємства «Сервіс» адвоката Сергєєва П.О. про прийняття додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-Газовий Центр Безпеки та Навчання» (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 24, код ЄДРПОУ 43464630) на користь Державного підприємства «Сервіс» (04050, м. Київ, вул. Тургенівська, 82А, код ЄДРПОУ 25139756) 24 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
4. Справу №910/13634/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 7.11.2023.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді С.О. Алданова
В.А. Корсак