Ухвала від 06.11.2023 по справі 240/5582/23

УХВАЛА

06 листопада 2023 року

м. Київ

справа №240/5582/23

адміністративне провадження №К/990/35440/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі № 240/5582/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У 2023 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов'язати відповідача з 20.01.2023 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці з 20.01.2023 підвищення до пенсії, як непрацюючій пенсіонерці, яа проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачці з 20.01.2023 підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року;

- у задоволенні решти вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 апеляційну скаргу позивачки задоволено частково, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 скасовано в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачці з 20.01.2023 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року та прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивачки про нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в решті рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 залишено без змін.

23.10.2023 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, надійшла касаційна скарга позивачки, надіслана 18.10.2023, у якій позивачка просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023, і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

У касаційній скарзі скаржниця просить суд поновити строк на касаційне оскарження посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції в паперовому вигляді не отримувала, а отримала її 19.09.2023 в месенджері «Вайбер».

Будь-яких доказів на підтвердження вказаного клопотання скаржником на надано.

Водночас пунктом 6 частини п'ятої вищевказаної статті КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У відповідності до частини четвертої статті 321 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення суду апеляційної інстанції приймаються, проголошуються, вручаються (видаються або надсилаються) учасникам справи в порядку, встановленому главою 9 розділу цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Згідно частини п'ятої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

У відповідності до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Зазначені скаржницею у касаційній скарзі обставини не свідчать про не направлення їй судом апеляційної інстанції оскаржуваного рішення, оскільки обов'язок такого направлення/вручення встановлено процесуальним законом (стаття 251 КАС України), а скаржницею не надано належних та достатніх доказів свого твердження, якими, на переконання касаційного суду можуть бути, зокрема, письмові відповіді (довідки) суду, у провадженні або на зберіганні в якого знаходиться справа, про наявність/відсутність в матеріалах справи супровідного листа про направлення відповідного судового рішення, повідомлення про доставлення судового рішення на офіційну електронну адресу особи, повідомлення про вручення/невручення поштового відправлення з таким рішенням, розписок про отримання судового рішення; копією опису документів, що містяться в матеріалах справи, тощо.

Відтак, наведені скаржницею у клопотанні підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зважаючи на наведене, вказані скаржницею у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження причини його пропуску, не є поважними в розумінні вимог процесуального закону, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення вказаного недоліку шляхом направлення до суду касаційної інстанції відповідних доказів на обґрунтування заяви про поновлення строку на подачу касаційної скарги.

Належним доказом факту отримання копії судового рішення можуть бути, зокрема, поштовий конверт з відтиском штемпелю поштового відправлення, довідка суду про дату видачі копії відповідного судового рішення, тощо.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, задля усунення вказаних недоліків, скаржниці необхідно зазначити поважні причини пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно залишити без руху.

Керуючись статтями 169, 328, 329, 331, України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 - відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі № 240/5582/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Роз'яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: С.М. Чиркін

Судді: А.А. Єзеров

В.М. Шарапа

Попередній документ
114735661
Наступний документ
114735663
Інформація про рішення:
№ рішення: 114735662
№ справи: 240/5582/23
Дата рішення: 06.11.2023
Дата публікації: 08.11.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (06.11.2023)
Дата надходження: 23.10.2023
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
Розклад засідань:
24.04.2024 00:00 Касаційний адміністративний суд