ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 215/1849/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Олефіренко Н.А., Суховарова А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року (суддя Лозицька І.О.) за позовом ОСОБА_1 до медичного директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Бурової Ірини Михайлівни про встановлення наявності компетенції (повноважень),-
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 заявлено позов до медичного директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Бурової Ірини Михайлівни про встановлення наявності компетенції (повноважень), в якому вона просила:
- встановлення наявності компетенції (повноважень) медичного директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради Бурової Ірини Михайлівни за результатом розгляду заяви від 15.03.2023 року вх.№44 у сфері управління підготувати проект рішення для власника-Криворізької міської ради про забезпечення ОСОБА_1 рецептами на безоплатні ліки до правового порядку статті 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" і визнати відмову такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати звернутись;
- встановлення наявності компетенції (повноважень) медичного директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради Бурової Ірини Михайлівни за результатом розгляду заяви від 15.03.2023 року вх.№44 у сфері управління надати належно завірену копію посадової інструкції директора підприємства і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати надати такі документи;
- встановлення наявності компетенції (повноважень) медичного директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради Бурової Ірини Михайлівни за результатом розгляду заяви від 15.03.2023 року вх.№44 у сфері управління видати довідки, що ОСОБА_1 , як особа з інвалідністю перебуває на амбулаторному лікуванні у закладі і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати надати такі документи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.170 КАС України, оскільки позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Вищезазначена ухвала суду мотивована тим, що позивач не є суб'єктом владних повноважень, а отже, не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред'явлення позову щодо визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у відповідача, отже спір, який виник між сторонами у справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за таким позовом. При цьому, судом першої інстанції зазначено, що розгляд цього спору про встановлення наявності компетенції (повноважень) у відповідача з урахуванням його предмету і суб'єктивного складу перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а позов направити до суду за територіальною підсудністю згідно ч.8 ст.29 КАС України. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що суд першої інстанції не був позбавлений можливості відкрити провадження у справі та вже під час розгляду справи по суті встановлювати суб'єктивний склад сторін і можливість пред'явлення позивачем вимог такого змісту. За позицією скаржника юрисдикція адміністративних судів поширюється на спір у цій справі, оскільки цей спір стосується управлінської діяльності відповідача.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір це спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.
Водночас під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
Відповідну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 705/748/17, від 13 березня 2019 року у справі № 820/3713/17 та від 12 червня 2019 року у справі № 9901/70/19, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 800/566/17, від 10.07.2018 у справі № 825/1808/17, від 05.07.2019 року у справі № 802/833/17-а, від 18.03.2020 у справі № 461/10234/15-а, від 26.05.2020 у справі №808/4327/15, від 29.04.2020 у справі № 160/1106/19, від 07.10.2020 у справі № 320/1360/19, від 23.02.2021 у справі № 808/1259/18, від 18.11.2021 у справі №280/9295/20.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач у цій справі не є суб'єктом владних повноважень, а, отже, він не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред'явлення позову щодо визнання наявності чи відсутність компетенції (повноважень) у відповідача.
Таким чином, спір між позивачем та відповідачем у цій справі в частині вимог про встановлення наявності компетенції є компетенційним, можливість його вирішення адміністративним судом КАС України не передбачена.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі, оскільки розгляд спору, з урахуванням предмету і суб'єктного складу, перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду.
З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 травня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст.329, 331 КАС України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко
суддя А.В. Суховаров