ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 р.Справа № 520/10659/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Шаповал В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2023, головуючий суддя І інстанції: Шляхова О.М., м. Харків, повний текст складено 28.03.23 року по справі № 520/10659/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області № 288 о/с від 14.06.2022, яким реалізовано наказ ГУНП в Харківській області за №295 від 03.06.2022 в частині застосування до ОСОБА_1 (особистий номер НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який до звільнення з органів МВС України працював на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, спеціальне звання - старший лейтенант поліції, дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів поліції; поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області; стягнути з ГУНП у Харківській області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення (заробіток) за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказ ГУНП в Харківській області № 288 о/с від 14.06.2022 в частині застосування до ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів поліції, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 року та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що факт порушення службової дисципліни зафіксовано у висновку службового розслідування, з яким позивач не був ознайомлений, як і з матеріалами службового розслідування, про проведення якого позивача ніхто не повідомляв. Вказує, що суд першої інстанції не встановив, які саме дії позивача кваліфіковано відповідачем як такі, що несумісні з вимогами, які пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, та принижують авторитет Національної поліції; не встановив, чи містить висновок службового розслідування обґрунтовані відомості щодо наявності причинного зв'язку між неправомірними діяннями позивача та їх наслідками, зокрема, чи наявний в діях позивача склад дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено позивачем; наявність вини позивача та ступень її тяжкості, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності. Стверджує, що з 24.02.2022 року позивач отримав усну вказівку від безпосереднього керівника - т.в.о. начальника відділу поліцейської діяльності №1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області Новіка К.С. нести службу на території смт. Шевченкове згідно графіку, затвердженого попередньо керівництвом. Зауважує, що дотримувався в повному обсязі діючого законодавства України та виконував лише безпосереднє розпорядження свого керівництва, перебував на території смт.Шевченково до приблизно 12.05.2022 року, коли службове приміщення відділу поліцейської діяльності №1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області захопили збройні сили Росії. Останнє було зачинене. Наголошує, що від того часу контакт з керівництвом ГУНП втратив. Наказ керівників щодо необхідності у строк до 30.04.2022 вийти з окупованих територій та прибути до місця дислокації, визначеного керівництвом ГУНП в Харківській області, для проходження служби, виконання своїх функціональних обов'язків не отримував, так як не мав можливість встановити мобільний зв'язок з керівництвом. Зазначає, що дії позивача, які виразились в тому, що він в період з 01.05.2022 по 28.05.2022 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, не виконав усний наказ керівників щодо необхідності у строк до 30.04.2022 вийти з окупованих територій та прибути до місця дислокації, визначеного керівництвом ГУНП в Харківській області, для проходження служби, виконання своїх функціональних обов'язків, а також в тому, що позивач не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відбулись без об'єктивних причин, на які позивач вплинути не міг. Звертає увагу на відсутність на теперішній час підзаконного нормативного акту, який затверджує внутрішню процедуру МВС у разі окупації, які б вимагали від працівників поліції дотримання певного алгоритму дій у разі окупації зони відповідальності поліцейського ворожими військами, у тому числі прибуття поліцейського у певну точку, з певними засобами захисту та самозабезпечення тощо. Вважає, що висновки проведеного службового розслідування відносно позивача не могли стати фактичною підставою для видання оскаржуваних наказів Головного управління Національної поліції в Харківській області №295 від 03.06.2022 та №288 о/с від 14.06.2022 в частині звільнення з органів національної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а тому останні підлягають скасуванню.
Головне управління Національної поліції в Харківській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 року без змін. Зазначає, що висновок службового розслідування сформований у відповідності до норм чинного законодавства та у межах компетенції, та з урахуванням реального військового стану в Державі. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, що свідчить про правомірність та обґрунтованість спірних рішень, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку. Вказує, що при визначенні позивачу виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно позивачем, попередня поведінка позивача, його характеристика, а також шкоду, завдану авторитету органів поліції. Зауважує, що обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення, тобто належить до дискреційних повноважень відповідача, який за умови встановлення факту порушення службової дисципліни має право з урахуванням всіх обставин справи та особи порушника обрати один з визначених законом видів покарання.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
Позивач в судовому засіданні підтримував доводи поданої ним апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції задовольнити вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 10.05.2022 №610 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено провести службове розслідування за обставинами, викладеними у рапорті начальника Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області полковника поліції Кривошей О.М. від 09.05.2022.
У вищевказаному наказі зазначено, що до ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області полковника поліції Кривошей О.М. про те, що ним 28.04.2022, зокрема, інспектору сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 , який перебуває на тимчасово окупованій території, надано наказ до 30.04.2022 евакуюватися на підконтрольну територію України та прибути за місцем дислокації підрозділу. Станом на 09.05.2022 поліцейський до підрозділу для проходження служби не прибув, на службі відсутній та не виконує свої функціональні обов'язки.
03.06.2022 затверджено висновок службового розслідування, згідно з яким комісія ухвалила за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 03.06.2022, тим самим скоївши прогули, в порушенні вимог ч.1 ст.8, п. 1, 2 ч.1 ст.18, п.24 ч.1 ст.23, ч.2 ст.24 Закону України «Про Національну поліцію», ч.2 ст.19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 №818, позивач підлягає застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Харківській області від 03.06.2022 №295 до інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Наказом ГУНП в Харківській області від 14.06.2022 №288 о/с інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що дисциплінарна комісія під час службового розслідування відносно позивача повно встановила та з'ясувала обставини події та правомірно притягнула позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 03.06.2022, тим самим скоївши прогули, в порушенні вимог в порушенні вимог ч.1 ст.8, п.1, 2 ч.1 ст.18, п.24 ч.1 ст.23, ч.2 ст.24 Закону України «Про Національну поліцію», ч.2 ст.19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 №242, п.1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.1 Закону України "Про Національну поліцію" (далі по тексту - Закон №580-VIII) встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
За визначенням статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У частині 1 ст.18 Закону №580-VIII передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Частиною 1 ст.59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Статтею 64 Закону №580-VIII визначена Присяга працівника поліції.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ (далі по тексту - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України Про Національну поліцію, зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейські виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижуючи честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.
Частиною 3 ст.1 Дисциплінарного статуту встановлено, що до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов'язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч.1 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Частиною 1 ст.14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч.3 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно з ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (ч.6 ст.14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі по тексту - Порядок №893).
Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п.1 розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Приписами п.п.2 та 3 розділу 4 Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно з п.4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
На підставі п.1 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення
Відповідно до п.4 розділу 6 Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Положеннями ст.16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Отже, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції, відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону № 580-VIII за вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до наказу №295 від 03.06.2022, дисциплінарний проступок, скоєний позивачем, виразився у порушенні ним вимог ч.1 ст.8, п. 1, 2 ч.1 ст.18, п.24 ч.1 ст.23, ч.2 ст.24 Закону України “Про Національну поліцію”, ч.2 ст.19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.2 абз. 1 наказу Національної поліції України №242 від 08.04.2022, п.1 наказу ГУНП в Харківській області №818 від 15.08.2016, до інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності №1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Начальником Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області полковником поліції ОСОБА_2 09.05.2022 складено рапорт, в якому повідомлялось про те, що ним доводився наказ керівництва ГУНП в Харківській області, особовому складу РВП, який залишився на тимчасово окупованій території, щодо евакуації до 30.04.2022 на підконтрольну територію України та прибуття за місцем дислокації підрозділу. Вказано, що станом на 09.05.2022 в Куп'янському РВП ГУНП в Харківській області залишилось на тимчасово окупованій території - 203. Зазначено, що співробітники Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області до місця дислокації підрозділу не прибули, тим самим безпідставно відсутні на службі без поважних причин та не виконують свої функціональні обов'язки.
Також, складено акт про відсутність на службі та невиконання своїх службових обов'язків працівниками Куп'янському РВП ГУНП в Харківській області від 09.05.2022, згідно якого з 28.04.2022 поліцейські Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, які перебувають на тимчасово окупованій території, в умовах воєнного стану, широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, відсутні на службі без поважних причин та відповідно до виконання своїх посадових (функціональних) обов'язків не приступили.
Згідно даних зазначених у відомості особового складу Куп'янському РВП ГУНП в Харківській області, які знаходяться не в окупації та несуть службу в інших підрозділах, даних щодо позивача не зазначено.
При цьому, службовим розслідуванням встановлено, що опитані поліцейські Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області: підполковник поліції ОСОБА_3 , підполковник поліції ОСОБА_4 , капітан поліції ОСОБА_5 , капітан поліції ОСОБА_6 , капітан поліції ОСОБА_7 , капітан поліції ОСОБА_8 , старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , капітан поліції ОСОБА_10 , капітани поліції: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , старший лейтенант поліції ОСОБА_13 , майор поліції ОСОБА_14 , лейтенант поліції ОСОБА_15 , лейтенанти поліції ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та капітани поліції ОСОБА_18 і ОСОБА_19 , майори поліції: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , які вийшли з тимчасово окупованої території Куп'янського району Харківської області, у своїх поясненнях зазначили, що на час початку збройної агресії РФ вони перебували в м. Куп'янськ Харківської області. З 24.02.2022 по 26.02.2022 деякі поліцейські виконували свої функціональні обов'язки за місцем служби. Після окупації м. Куп'янськ 27.02.2022 збройними силами РФ вони перебували в м.Куп'янськ разом зі своїми родинами. На тимчасово окупованій території вони перебували у м.Куп'янськ приблизно до кінця квітня поточного року. З представниками окупантів не співпрацювали, факти добровільної співпраці працівників Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області з окупантами їм на той час відомі не були, безпосередніми свідками такої співпраці також не були. З окупованої території на підконтрольну територію виїжджали колоною або самостійно разом з родинами за маршрутом м. Купянськ - с. Грушівка - с. Сподобівка - с. Савинці - м. Балаклія - с. Андріївка - м. Зміїв - м. Мерефа - м. Харків.
Опитані поліцейські ВПД №1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області: старший сержант поліції Гук В.М., старший сержант поліції ОСОБА_25 , капрал поліції Кучер А.Ю., старший поліції ОСОБА_26 , капітан поліції ОСОБА_27 , майор поліції ОСОБА_28 , капітан поліції Деркач А.В., старший лейтенант поліції Філоненко М.Ю., капрал поліції Буніна В.Р., старший сержант поліції ОСОБА_29 , капітан поліції ОСОБА_30 , капрал поліції Попова Є.О. - надали пояснення аналогічного змісту з поясненнями поліцейських Куп'янського РВП, вказавши на те, що виходили з тимчасово окупованого смт. Шевченкове Куп'янського району.
Дисциплінарною комісією на виконання вимог статті 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України з використанням засобів електронної комунікації був здійснений виклик за допомогою: смс - повідомлень (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 380), месенджера «Ватсап» (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 381), месенджера «Вайбер» (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 383), месенджера «Телеграм» (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 384) та на електронну адресу (акт огляду засобів електронної комунікації від 23.05.2022 № 382) всіх поліцейських, в тому числі і ОСОБА_1 , які перебувають на тимчасово окупованій рф території, з запрошенням прибути 23.05.2022 до УГІ ГУНП в Харківській області для надання письмових пояснень.
Станом на 23.05.2022, позивач не прибув до УГІ ГУНП в Харківській області, про що був складений акт про відмову від надання пояснень від 23.05.2022 № 386.
Згідно з ч.2 ст.27 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Відповідно до ч.3 ст.27 Дисциплінарного статуту виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення. Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
Станом на 23.05.2022, позивач не прибув до УГІ ГУНП в Харківській області для надання пояснень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від № 133/2022 14.03.2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.
Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.
Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.
У зв'язку з воєнним станом, Міністерство внутрішніх справ України, зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом, зобов'язано запровадити та здійснювати, передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану” заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до вимог наказу Національної поліції України №242 від 08.04.2022 “Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану”, усім працівникам підрозділів Національної поліції України установлено шестиденний робочий тиждень та відмінено вихідний день - суботу і святкові дні. Крім цього поліцейським заборонений виїзд за кордон (окрім виняткових причин).
Відповідно до вказаного указу Міністерство внутрішніх справ України зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом зобов'язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Також, дисциплінарною комісією зазначено, що поліцейські Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області склали присягу на вірність народу України, згідно з якою присягали вірно служити народу України, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Комісією встановлено, що поліцейські Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, стосовно яких проводилось дисциплінарне розслідування, також були ознайомлені з вимогами наказу начальника ГУНП в Харківській області №2062 від 19.10.2021 що, у разі вчинення ними протиправних дій, які підривають авторитет Національної поліції України в очах населення, керівництвом ГУНП в Харківській області до працівників буде прийматися безальтернативне рішення - звільнення з Національної поліції України.
Пунктом 1, 2 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до вимог ст.12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно вимог п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський зобов'язаний: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992, прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого часу, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Відповідно до вимог наказу Національної поліції України №242 від 08.04.2022 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», усім працівникам підрозділів Національної поліції України установлено шестиденний робочий тиждень та відмінено вихідний день - суботу і святкові дні.
Вищевказані вимоги поліцейські Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, зокрема, ОСОБА_1 проігнорували та не виконали, а також у робочі дні, а саме з 01.05.2022 до 03.06.2022 були відсутні на службі без поважних причин.
Також дисциплінарною комісією встановлено, що поліцейськими, зокрема і позивачем, було порушено внутрішній розпорядок дня поліцейських, державних службовців та працівників підрозділів ГУНП в Харківській області, затверджений наказом ГУНП в Харківській області №818 від 15.08.2016.
У ході проведення службового розслідування обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейських Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, не встановлені.
Колегія суддів враховує, що відповідно до ч.1 ст.5 Дисциплінарно статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу (ч.2 ст.5 Дисциплінарного статуту).
Позивачем не доведено, а судовим розглядом не встановлено того, що позивач повідомляв безпосередньому керівнику про неможливість виконати накази.
Згідно з ч.5 ст.5 Дисциплінарного статуту виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Отже, відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, на поліцейських покладено зобов'язання неухильно та у визначений строк точно виконувати накази керівника, а невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Суд зазначає, що дійсно запровадження воєнного стану, наявність бойових дій на території України, створює загрозу для життя та здоров'я людей, які перебувають на території України.
Разом з тим, позивач погодившись проходити службу в поліції добровільно погодився на усі ризики пов'язані з проходженням такої служби, як і взяв на себе зобов'язання мужньо і вправно служити народу України, але фактично взяті на себе обов'язки не виконував.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що службове розслідування проводилося у відношенні багатьох співробітників ГУНП в Харківській області, що перебували на території Куп'янського району Харківській області, зокрема, і позивача, у висновку якого зазначено, що деякі з поліцейських Куп'янського РВП вийшли на зв'язок та надали свої пояснення та рапорти про бажання звільнитись.
Отже, доводи апелянта, що позивач не мав можливість встановити мобільний зв'язок з керівництвом, не мав доступу до мережі Інтернет, а відповідно і не мав доступу до всіх можливих месенджерів: Viber, WhatsApp, Telegram та електронної пошти, є безпідставними та не обґрунтованими.
Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що позивачем здійснювались спроби та він намагався зв'язатися зі своїм безпосереднім керівництвом з 01.05.2022 по 03.06.2022.
Доводи апелянта про неможливість позивача виїхати з тимчасово окупованої території суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки в ході службового розслідування встановлено, що опитані поліцейські ВПД №1 Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області: старший сержант поліції Гук В.М., старший сержант поліції ОСОБА_25 , капрал поліції Кучер А.Ю., старший поліції ОСОБА_26 , капітан поліції ОСОБА_27 , майор поліції ОСОБА_28 , капітан поліції Деркач А.В., старший лейтенант поліції Філоненко М.Ю., капрал поліції Буніна В.Р., старший сержант поліції ОСОБА_29 , капітан поліції ОСОБА_30 , капрал поліції Попова Є.О. - надали пояснення про те, що виходили з тимчасово окупованого смт. Шевченкове Куп'янського району, що свідчить про наявність можливості виходу з окупованої території в зазначений період.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказує, що вчинений дисциплінарний проступок є суттєвим, оскільки він полягає не лише у не виконанні, а і у самоусуненні від виконання службових обов'язків, не виході на службу, неможливості використання позивача на службі в умовах воєнного стану, коли існує велика потреба у правоохоронних органах.
Міністерство внутрішніх справ України, зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом зобов'язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану” заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно зі ст.17 Закон України “Про правовий режим воєнного стану” органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об'єднання, а також громадяни зобов'язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.
Позивачем не заперечувалось складання присяги на вірність Українському народові, передбачену статтею 64 Закону України “Про Національну поліцію”, відповідно до якої поліцейський, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягав вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Відповідно до п.24 ч.1 ст.23 Закону України “Про Національну поліцію” поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону України “Про Національну поліцію” у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії рф проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
З урахування вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що дисциплінарна комісія під час службового розслідування відносно позивача встановила та з'ясувала усі обставини, події та правомірно притягнула позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 01.05.2022 по 03.06.2022, тим самим скоївши прогули, в порушення вимог ч. 1 ст. 8, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України “Про Національну поліцію”, ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1, 2, 4, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2 абзацу 1 наказу Національної поліції України від 08.04.2022 № 242, п. 1 наказу ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 №818 та враховуючи порушення, які були встановлені дисциплінарною комісією та відображені у висновку службового розслідування Головним управлінням Національної поліції в Харківській області, правомірно видано накази №295 від 03.06.2022 та №288 о/с від 14.06.2022.
Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 по справі № 520/10659/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 07.11.2023 року