Ухвала від 06.11.2023 по справі 580/10156/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 листопада 2023 року справа № 580/10156/23

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2023 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Територіального управління Служби судової охорони в Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Черкаській області щодо ненарахування і неприйняття наказу про призначення позивачу додаткової винагороди в сумі 30000,00 грн. щомісячно, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з 24.02.2022;

зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у Черкаській області прийняти наказ про призначення позивачу додаткової винагороди, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30000 грн. на місяць за період з 24.02.2022 до 20.01.2023.

Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.

На підставі п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є зобов'язання нарахувати і виплатити ОСОБА_2 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, що є складовою грошового забезпечення.

Так, ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції до 19.07.2022) було визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Разом з тим, Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до ч.2 ст.233 КЗпП України та викладено її у такій редакції: «Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).».

Таким чином, у даній правовій ситуації перебіг тримісячного строку звернення до суду, установленого ч.2 ст.233 КЗпП України, має обчислюватись з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», тобто з 19.07.2022.

Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України із змінами, внесеними Законом №2352-ІХ, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

При цьому, приписи ч.1 ст.116 КЗпП України у редакції, яка була чинною до 19.07.2022, визначали, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Отже, як у попередній, так і в чинній редакції ч.1 ст.116 КЗпП України, у роботодавця існував обов'язок з письмового повідомлення працівника про нараховані суми, належні працівникові при звільненні. Відмінність між згаданими редакціями полягає в тому, що змінився час, коли таке повідомлення має бути здійснене (з «перед виплатою» на «в день виплати»), а також обсяг інформації, яка має бути зазначена у такому повідомленні (обов'язковою стала наявність роз'яснення суми щодо кожного виду виплати). Разом з тим, ні у редакції до 19.07.2022, ні після цієї дати законодавцем не визначено форми такого письмового повідомлення.

Згідно з підставами позову, позивач не погоджується з невиплатою йому, зокрема відповідачем 1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30000 грн на місяць за період служби з 24.02.2022 до 20.01.2023.

Як було зазначено вище, з 19.07.2022 законодавцем змінено правове регулювання строку звернення з позовом до суду у справах про стягнення належних працівникові сум, зокрема, й заробітної плати, а саме: встановлено тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У спірному випадку, на переконання суду, норми ч.1 ст.58 Конституції України вказують на неможливість застосування строку звернення до суду у спорах про стягнення заробітної плати у період до 19.07.2022.

Однак, після 19.07.2022 до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст.233 КЗпП України у чинній редакції, які передбачають тримісячний строк звернення до суду, після звільнення зі служби.

Разом з тим, позов поданий в суд 30.10.2023. Тобто, з пропуском встановленого ст.233 КЗпП України строку звернення в суд.

Ч.6 ст.161 КАС України визначений обов'язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Всупереч наведеній нормі, позивач не додав до позову заяву про поновлення строку звернення в суд.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зважаючи на встановлені строки на звернення до суду, позивач має надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку з доказами на її підтвердження.

Згідно з частинами 1-2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України, вона на підставі ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати строк для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ст. ст.2, 133, 160, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

5. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ

Попередній документ
114732254
Наступний документ
114732256
Інформація про рішення:
№ рішення: 114732255
№ справи: 580/10156/23
Дата рішення: 06.11.2023
Дата публікації: 09.11.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (30.11.2023)
Дата надходження: 30.10.2023
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії