ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 676/2860/20
провадження № 61-8053св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В. Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Акціонерне товариство «СЕНС БАНК»
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 ,
треті особи:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2022 року у складі судді Вдовичинського А. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П'єнти І. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (далі - АТ «СЕНС БАНК»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 12 вересня 2006 року між ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 966/13РКМ13, відповідно до умов якого банк надав останньому кредит у розмірі 16 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитними коштами.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором із ОСОБА_1 і ОСОБА_2 12 вересня 2006 року був укладений іпотечний договір, за умовами якого останні передали в іпотеку банку належну їм на праві спільної часткової власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 45,7 кв. м, житловою площею 28,1 кв. м. Позичальник зобов'язання за кредитним договором не виконав, тому станом на 18 лютого 2020 року виникла заборгованість у розмірі 23 266,41 доларів США, у тому числі: 9 819,22 доларів США - заборгованість за кредитом, 12 493,24 долари США - заборгованість за процентами, 953,95 долари США - комісія.
Заочним рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 липня 2015 року у справі № 676/3990/15-ц стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 283 614,92 грн.
Ураховуючи наведене, з урахуванням уточнень, АТ «Альфа-Банк» просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру загальною площею 45,7 кв. м, житловою площею 28,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належну ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , у рахунок погашення на користь банку заборгованості за кредитним договором від 12 вересня 2006 року № 966/13РКМ13 станом на 21 листопада 2014 року у розмірі 283 614,92 грн шляхом продажу на прилюдних торгах згідно із Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання іпотечного договору від 12 вересня 2006 року недійсним.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3 не отримував у банку кредитні кошти, а тому кредитний договір є неукладеним.
Оскільки іпотекою може бути забезпечено виконання дійсного зобов'язання, то іпотечний договір не відповідає вимогам закону та є недійсним у силу статей 203, 215 ЦК України.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2020 року позов АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК», та зустрічний позов ОСОБА_1 об'єднано в одне провадження для спільного розгляду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2022 року позов АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК», задоволено.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки, що є забезпеченням виконання зобов'язання за договором іпотеки від 12 вересня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Саварчуком М. М., зареєстрований в реєстрі за № 5457, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 45,7 кв. м, житловою площею 28,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 966/13ркм13 від 12 вересня 2006 року у розмірі, яка станом на 21 листопада 2014 року становить 283 614,92 грн на користь АТ «Альфа-Банк» шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.
Зупинено виконання рішення у частині звернення стягнення на предмет іпотеки на електронних торгах на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позов банку є обґрунтованим, оскільки боржник належно не виконав своїх зобов'язань з повернення кредиту.
При цьому, оскільки строк дії іпотечного договору сторонами не встановлено, а основне зобов'язання не припинилося, тому вимоги представників відповідачів про застосування строку позовної давності до вимог банку задоволенню не підлягають.
Вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 не довела, оскільки було встановлено, що між банком та позичальником ОСОБА_3 дійсно був укладений кредитний договір та останній певний час здійснював платежі для повернення кредиту, що свідчить про реальність їх правовідносин.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 22 березня 2023 року залучено до участі у справі у якості правонаступника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 .
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 квітня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , та ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2022 року в частині вирішення позову АТ «СЕНС БАНК» про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову АТ «СЕНС БАНК» відмовлено.
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що вимоги банку є обґрунтованими, проте ним пропущено строк позовної давності, про застосування наслідків спливу якого було заявлено відповідачами.
При цьому, рішення районного суду про відмову у задоволенні зустрічного позову апеляційний суд вважав правильним, оскільки договір кредиту та договір іпотеки підписані сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 квітня 2023 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким зустрічний позов задовольнити.
Судові рішення в частині первісного позову банку учасниками справи не оскаржуються, тому Верховним Судом не переглядаються відповідно до вимог статті 400 ЦПК України.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що банк не довів факт передачі коштів ОСОБА_3 . Вважає, що готівкові кошти йому надані не були, тому кредитний договір є неукладеним, а, відповідно, договір іпотеки є недійсним, оскільки укладено для забезпечення неіснуючого зобов'язання.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2023 року АТ «СЕНС БАНК» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними та не впливають на правильність вирішення судами спору в оскаржуваній частині, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
07 липня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_2 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 305/1180/15-ц та від 12 травня 2020 року у справі № 921/730/13-г/3, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_2 вказує неправильне застосування судами норм права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_2 вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі та правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Положеннями статей 626-628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановивши, що договір кредиту від 12 вересня 2006 року, укладений між ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», і ОСОБА_3 та договір іпотеки від 12 вересня 2006 року, укладений між банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , підписані сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову про визнання договору іпотеки недійсним.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 , які зводяться до того, що позичальник ОСОБА_3 не отримав від банку коштів, спростовані встановленими судами обставинами, а нею належними і допустимими доказами доведені не були, що було її процесуальним обов'язком відповідно до статей 12, 81 ЦПК України.
Суд першої інстанції правильно врахував, що на час укладення договору кредиту та іпотечного договору позивач та треті особи були ознайомлені з їх змістом і наслідками порушення зобов'язань за цими договорами, що підтверджується їх підписами в договорах. Належність підпису ними не оспорювалася. При підписанні кредитного договору позичальник погодився з його умовами. Крім того, ОСОБА_3 здійснено часткове погашення кредиту згідно умов договору та графіку платежів, це свідчить про те, що позичальник укладав договір з особистої волі, визнавав та виконував узгоджений сторонами договір.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що доводи касаційної скарги та зустрічного позову спростовуються встановленими обставинами у заочному рішенні Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 21 липня 2015 року у справі № 676/3990/15-ц, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором від 12 вересня 2006 року № 966/13ркм13. Рішення суду набрало законної сили, відповідачем у справі не оскаржувалось.
Посилання заявника на неврахування судами правових висновків Верховного Суду є безпідставними, оскільки правові висновки судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині не суперечать наведеним заявником постановам суду касаційної інстанції, так як у справах встановлені різні фактичні обставини.
Отже, наведені у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 липня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 квітня 2023 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник