ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 750/4872/22
провадження № 61-12995св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощоков Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 квітня 2023 року у складі судді Карапута Л. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Висоцької Н. В., Шитченко Н. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Позов мотивований тим, що з 12 листопада 2019 року позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який розірвано заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 вересня 2021 року.
Сторони від шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Донька проживає та зареєстрована разом з ОСОБА_1 .
В період, коли відповідач проживав разом з позивачем та донькою, він не займався вихованням та розвитком дитини. Після припинення шлюбних стосунків, з травня 2021 року, відповідач також участі в житті дитини не приймає, коштів на утримання дитини не надає. Фактично відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків стосовно малолітньої доньки.
Позивач просила:
позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 грн щомісячно, але не менше мінімального розміру аліментів для дитини відповідного віку, встановленого законодавством, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 квітня 2023 року, яке залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 16 серпня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції зробив висновок, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої доньки, оскільки це є крайнім заходом та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
З урахуванням принципу розумності та справедливості, суд першої інстанції стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на малолітню дитину ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 16 серпня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3 , у якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 квітня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року в частині відмови у позбавленні ОСОБА_2 батьківських прав, ухвалити нове рішення, яким позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 .
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що:
при ухваленні рішення про відмову у позбавленні батьківських прав, суди прийняли як докази надання відповідачем добровільної матеріальної допомоги на картковий рахунок ОСОБА_1 згідно квитанцій, а також витяг із рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради «Про особисті немайнові права і обов'язки батьків та дітей» № 204 від 06 квітня 2023 року, яким затверджено висновок щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до його малолітньої дочки ОСОБА_4 . При цьому суди, приймаючи до уваги відповідні докази, не надали належної оцінки й відповідності цих доказів нормам статті 150 Сімейного кодексу України щодо зобов'язання батьків піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток. Пояснення відповідача щодо постійних спроб брати участь у вихованні дитини та спілкуванні з нею взагалі не знайшли жодного підтвердження, тобто їх не можна вважати доказами, це лише припущення. Окрім того, до моменту ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанцій доказів щодо сплати аліментів/добровільної матеріальної допомоги на дитину, спілкування з нею, прийняття участі у її фізичному, моральному та духовному розвитку взагалі відповідачем не надавалось. Вищезазначений висновок органу опіки та піклування не є обов'язковим для суду, адже цей висновок за своїм змістом лише констатує факт без його перевірки.Позивач надала усі необхідні письмові докази, які підтверджують належне виконання обов'язків щодо виховання та розвитку дитини саме з боку матері. Тим самим спростовується участь батька у піклуванні про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав;
факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення його батьківських прав не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку;
поведінка ОСОБА_2 стосовно дитини ОСОБА_4 не змінилася, він самоусунувся від виховання доньки, не приділяє дитині уваги, не цікавиться і не піклується нею. Відповідач продовжує нехтувати своїми батьківськими правами, порушує права дитини на належне батьківське виховання, не виконує батьківських обов'язків, аліменти не сплачує.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції оскаржуються лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав, в іншій частині не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.
Позиція інших учасників справи
У жовтні 2023 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, у якій просить залишити рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 квітня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:
касаційна скарга ОСОБА_1 є безпідставною, викладені в ній доводи не відповідають дійсності та не підтверджені належними та допустимими доказами;
суди встановили, а позивачем не спростовано, що ОСОБА_2 після припинення шлюбних відносин, проводив з донькою час, завжди виявляв бажання спілкуватися з дитиною, піклуватися нею;
відповідач всіляко перешкоджає позивачу у спілкуванні та вихованні дитини. Саме через поведінку ОСОБА_1 відповідач не може спілкуватися з дитиною, піклуватися про її здоров'я, фізичний, моральний та духовний розвиток доньки;
будучі необізнаним про видачу виконавчого листа та відкриття виконавчого провадження, ОСОБА_2 сплачував аліменти безпосередньо ОСОБА_1 , що підтверджується квитанціями від 08 квітня 2023 року та 26 вересня 2023 року.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 750/4827/22, витребувано справу з суду першої інстанції.
У вересні 2023 року матеріали цивільної справи № 750/4827/22 надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 08 вересня 2023 року вказано, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17, від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18, від 23 листопада 2022 року у справі № 149/2510/21 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 12 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений шлюб, який розірвано заочним рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 24 вересня 2021 року.
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Донька ОСОБА_4 зареєстрована та проживає разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації, викладеної у довідках ДНЗ № 70 «Дюймовочка» Чернігівської міської ради Чернігівської області, виданих 08 липня 2022 року та 13 березня 2023 року, ОСОБА_4 відвідує даний заклад з 14 вересня 2021 року, за весь час, що дитина перебуває в дошкільному навчальному закладі, батько ОСОБА_2 участі у вихованні дитини не приймає, з вихователями не спілкується, батьківські збори не відвідує, гроші за харчування не сплачує.
Згідно з довідкою Арт центру дитячого розвитку «Плюшеве дерево» від 12 липня 2022 року та 10 березня 2023 року ОСОБА_4 відвідує студію «Плюшеве дерево» в АДРЕСА_2 . Участь в організації дозвілля дитини, відвідування гуртка раннього розвитку належить мамі ОСОБА_1 . Приводить і забирає з заняття дитину завжди мама, батько ОСОБА_2 не бере участі в організації дозвілля дитини та не забирає її після занять.
Комунальне некомерційне підприємство «Сімейна поліклініка» Чернігівської міської ради у відповіді на адвокатський запит від 21 липня 2022 року за № 01-14/403 надало наступну інформацію:
дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває під наглядом КНП «Сімейна поліклініка» ЧМР з народження;
під час оглядів та/або у разі необхідності надання медичної допомоги, проведення профілактичних щеплень та лабораторних досліджень малолітня дитина приходить у супроводі матері ОСОБА_1 ;
письмові згоди на надання медичної згоди (укладення декларації, про-ведення профілактичних щеплень тощо) надає мати дитини;
батько дитини ОСОБА_2 з дитиною до закладу не звертався, на огляди та проведення щеплень, лабораторних досліджень не приводив. Батько письмові дозволи (у випадках, коли такі дозволи вимагаються) не надавав;
батько дитини ОСОБА_2 (особисто або письмово) до КНП «Сімейна поліклініка» ЧМР щодо стану здоров'я та розвитку ОСОБА_4 не звертався.
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради «Про особисті немайнові права і обов'язки батьків та дітей» № 204 від 06 квітня 2023 року затверджено висновок щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до його малолітнього дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з копіями квитанцій від 11 червня 2021 року, 31 серпня 2021 року, 12 вересня 2021 року, 11 серпня 2021 року, 26 вересня 2021 року, 03 серпня 2021 року, 10 січня 2022 року, 31 грудня 2021 року, 27 грудня 2021 року, 19 грудня 2021 року, 13 грудня 2021 року, 06 листопада 2021 року, 10 листопада 2021 року, 14 жовтня 2021 року, 21 листопада 2021 року, 24 жовтня 2021 року ОСОБА_2 перераховував на картковий рахунок ОСОБА_1 грошові кошти.
11 травня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради із заявою про встановлення графіку спілкування з малолітньою дитиною ОСОБА_4 .
На підтвердження спілкування з дитиною ОСОБА_2 надав скріншоти фотографій з телефону, на яких зображена донька разом з ним.
Позиція Верховного Суду
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 (провадження № 61-10531св21), на яку посилається позивач в касаційній скарзі, зазначено, що:
«Верховний Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17 (провадження № 61-3462св20), на яку посилається позивач у касаційній скарзі, зазначено, що:
«позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).
Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків».
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справі, що переглядається,
при зверненні до суду з вимогою про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_4 , позивач посилалася, зокрема, на те, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не приймає участі в її житті, не надає коштів на її утримання, не цікавиться здоров'ям, розвитком та успіхами дитини;
суди встановили, що згідно з копіями квитанцій від 11 червня 2021 року, 31 серпня 2021 року, 12 вересня 2021 року, 11 серпня 2021 року, 26 вересня 2021 року, 03 серпня 2021 року, 10 січня 2022 року, 31 грудня 2021 року, 27 грудня 2021 року, 19 грудня 2021 року, 13 грудня 2021 року, 06 листопада 2021 року, 10 листопада 2021 року, 14 жовтня 2021 року, 21 листопада 2021 року, 24 жовтня 2021 року ОСОБА_2 перераховував на картковий рахунок ОСОБА_1 грошові кошти;
рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради «Про особисті немайнові права і обов'язки батьків та дітей» № 204 від 06 квітня 2023 року затверджено висновок щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до його малолітнього дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
11 травня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради із заявою про встановлення графіку спілкування з малолітньою дитиною ОСОБА_4 ;
на підтвердження спілкування з дитиною ОСОБА_2 надав скріншоти фотографій з телефону, на яких зображена донька разом з ним.
З урахуванням якнайкращих інтересів дитини, бажання відповідача брати участь у вихованні та спілкуванні з донькою та з огляду на відсутність виключних підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, колегія суддів погоджується з висновком судів про відмову в задоволенні позову про позбавлення відповідача батьківських прав.
При вирішенні спору суди правильно визначили характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, надали належну оцінку наданим сторонами доказів, правильно встановили обставини справи та ухвалили законне і обґрунтоване судове рішення.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Висновки Верховного Суду
Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в оскарженій частині ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в оскарженій частині - без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 квітня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук