ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 372/2383/22
провадження № 61-5960св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Сенс Банк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2023 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства «Альфа Банк» (далі -АТ «Альфа Банк») про визнання договорів іпотеки припиненими та скасування обтяжень нерухомого майна.
Позов мотивований тим, що 02 серпня 2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком «Укрсоцбанк» (далі - АКБ «Укрсоцбанк»), правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», укладений кредитний договір № 384/92/06-Ж, відповідно до умов якого кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в сумі 50 000,00 дол. США, зі сплатою 13 % річних, з порядком повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів до 02 (другого) числа кожного місяця згідно з графіком погашення кредиту та кінцевим терміном повернення заборгованості до 01 серпня 2021 року включно на умовах, визначених цим договором.
Згідно з умовами пункту 1.2 договору кредиту, кредит було надано позивачеві для придбання ним нерухомого майна, яким є садовий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 134,9 кв. м, житловою площею 42,2 кв. м та земельна ділянка, на якій розташований будинок, за цією ж адресою, з цільовим призначенням для ведення садівництва, площею 0,117 га.
02 серпня 2006 року для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань за договором кредиту, між позивачем та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», укладений іпотечний договір № 04/І-356, предметом якого було нерухоме майно, а саме: садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,117 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, на якій розташований будинок та яка знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, територія Обухівської міської ради. Договір іпотеки був забезпечений накладенням заборони на згаданий садовий будинок і земельну ділянку та засвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н. Р., номер у реєстрі 3051 від 02 серпня 2006 року.
Позивач вважав, що вказаний договір іпотеки є похідним від договору кредиту № 384/92/06-Ж від 02 серпня 2006 року, а тому він є чинним до припинення основного зобов'язання перед відповідачем за договором кредиту, тобто до 01 серпня 2021 року включно.
22 січня 2008 року між позивачем та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», укладений договір про внесення змін та доповнень до договору кредиту № 384/92/06-Ж від 02 серпня 2006 року.
Крім того, 22 січня 2008 року між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», був укладений інший договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 06-10/11, відповідно до умов якого кредитор зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в сумі 227 250,00 грн, зі сплатою 14,5 % річних за кредитом та комісій, згідно з графіком зниження максимального ліміту заборгованості з 20 числа кожного місяця та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 15 січня 2018 року на умовах, визначених цим договором.
Для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії, того ж дня, 22 січня 2008 року, між позивачем та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», укладений іпотечний договір № 04/І-12, згідно якого предметом іпотеки було визначене нерухоме майно, а саме: садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,117 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, на якій розташований будинок та яка знаходиться за адресою: Україна, Київська область, Обухівський район, територія Обухівської міської ради.
Іпотечний договір № 04/І-12 від 22 січня 2008 року був забезпечений накладенням заборони на цей садовий будинок і земельну ділянку та засвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н. Р., номер у реєстрі 90.
Позивач зазначав, що іпотечний договір № 04/І-12 від 22 січня 2008 року є похідним від договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 06-10/11 від 22 січня 2008 року, а тому він є чинним до припинення основного зобов'язання перед відповідачем за договором про надання відновлювальної кредитної лінії, тобто до 15 січня 2018 року.
Крім того вказував, що за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 06-10/11 від 22 січня 2008 року сплила позовна давність, що свідчить про його припинення з інших підстав, встановлених законом.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 09 червня 2021 року у справі № 372/2865/20 за позовом АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у задоволенні позову відмовлено з підстав недоведеності розміру заборгованості, проведення розрахунку заборгованості у дол. США за договором укладеним про надання кредиту в гривнях, відсутності доказів, що підтверджують звернення відповідача з письмовою заявою про видачу коштів та їх реальним отримання ОСОБА_1 у конкретній валюті та сумі, відсутності передавального акту про передачу прав та обов'язків від АКБ «Укрсоцбанк» за кредитним договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 06-10/11 від 22 січня 2008 року чи за іншим кредитним договором № 384/92/06-Ж від 02 серпня 2006 року до АТ «Альфа-Банк», а також зважаючи на те, що банк не підтвердив своє право чи право попередника на здійснення кредитування в іноземній валюті.
Позивач просив:
визнати припиненим іпотечний договір № 04/І-356 від 02 серпня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань за договором кредиту № 384/92/06-Ж, згідно якого предметом іпотеки було визначене нерухоме майно, а саме: садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,117 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, на якій розташований будинок та яка знаходиться за адресою: Україна, Київська область, Обухівський район, територія Обухівської міської ради, засвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н. Р., реєстровий помер 3051 від 02 серпня 2006 року;
визнати припиненим іпотечний договір № 04/І-12 від 22 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань за договором кредиту № 06-10/11 від 22 січня 2008 року, згідно якого предметом іпотеки було визначене нерухоме майно, а саме: садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,117, що необхідна для його обслуговування і яка мала стати власністю іпотекодавця у майбутньому, який був засвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н. Р., реєстровий помер 90 від 22 січня 2008 року;
скасувати наступні обтяження нерухомого майна ОСОБА_1 :
номер запису про іпотеку: 34848152 (спеціальний розділ); дата державної реєстрації: 08 лютого 2007 року; державний реєстратор Ковальчук С. П., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; підстава для державної реєстрації: повідомлення про реєстрацію іпотеки, серія та номер: 829/0407, виданий 02 серпня 2006 року, видавник АКБ «Укрсоцбанк»; відомості про реєстрацію до 01 січня 2013 року - реєстраційний номер іпотеки: 4471804 від 08 лютого 2007 року; об'єкт нерухомого майна: АДРЕСА_1 ;
номер запису про обтяження: 34848209 (спеціальний розділ); дата державної реєстрації: 23 січня 2008 року; державний реєстратор Ковальчук С. П., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер 90, виданий 22 січня 2008 року, видавник: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р.; вид обтяження: заборона на нерухоме майно; відомості про реєстрацію до 01 січня 2013 року - Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 6441717 від 23 січня 2008 року;
заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 4471056; зареєстровано: 08 лютого 2007 року реєстратором: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р.; підстава обтяження: договір іпотеки, 3051, 02 серпня 2006 року, Щур Н. Р. ; об'єкт обтяження: будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 4471155; зареєстровано: 08 лютого 2007 року реєстратором: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р.; підстава обтяження: договір іпотеки, 3051, 02 серпня 2006 року, Щур Н. Р. ; об'єкт обтяження: земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: б/н;
тин обтяження: іпотека, реєстраційний номер обтяження: 4471864; зареєстровано: 08 лютого 2007 року реєстратором: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р.; підстава обтяження: повідомлення про реєстрацію іпотеки, 832/0407, 02 серпня 2006 року, АКБ «Укрсоцбанк»; об'єкт обтяження: земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: б/н; строк виконання: 01 липня 2021 року;
тип обтяження: іпотека, реєстраційний номер обтяження: 6441812; зареєстровано: 23 січня 2008 року реєстратором: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р.; підстава обтяження: договір іпотеки, 90, 22 січня 2008 року, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р.; об'єкт обтяження: садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер РПВП: 15210867; строк виконання: 21 січня 2018 року;
стягнути з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату правничої допомоги та інші судові витрати згідно наданих суду письмових доказів, які будуть надані до моменту ухвалення рішення по суті спору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14 грудня 2022 року у складі судді Зінченко О. М., позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано припиненим іпотечний договір № 04/І-356 від 02 серпня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань за договором кредиту № 384/92/06-Ж, згідно якого предметом іпотеки було визначене нерухоме майно, а саме: садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,117 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, на якій розташований будинок та яка знаходиться за адресою: Україна, Київська область, Обухівський район, територія Обухівської міської ради, та який був засвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н. Р., реєстровий номер 3051 від 02 серпня 2006 року.
Визнано припиненим іпотечний договір № 04/І-12 від 22 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань за договором кредиту № 06-10/11 від 22 січня 2008 року, згідно якого предметом іпотеки було визначене нерухоме майно, а саме: садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,117 га, що необхідна для його обслуговування і яка мала стати власністю іпотекодавця у майбутньому та який був засвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н. Р., реєстровий номер 90 від 22 січня 2008 року.
Скасовані обтяження нерухомого майна ОСОБА_1 :
номер запису про іпотеку: 34848152 (спеціальний розділ); дата державної реєстрації: 08 лютого 2007 року; державний реєстратор Ковальчук С. П., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; підстава для державної реєстрації: повідомлення про реєстрацію іпотеки, серія та номер: 829/0407, виданий 02 серпня 2006 року, видавник АКБ «Укрсоцбанк»; відомості про реєстрацію до 01 січня 2013 року - реєстраційний номер іпотеки: 4471804 від 08 лютого 2007 року; об'єкт нерухомого майна: АДРЕСА_1 ;
номер запису про обтяження: 34848209 (спеціальний розділ); дата державної реєстрації: 23 січня 2008 року; державний реєстратор Ковальчук С. П., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; підстава для державної реєстрації: договір іпотеки, серія та номер 90, виданий 22 січня 2008 року, видавник: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р.; вид обтяження: заборона на нерухоме майно; відомості про реєстрацію до 01 січня 2013 року - Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 6441717 від 23 січня 2008 року;
заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 4471056; зареєстровано: 08 лютого 2007 року реєстратором: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р.; підстава обтяження: договір іпотеки, 3051, 02 серпня 2006 року, Щур Н. Р. ; об'єкт обтяження: будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 4471155; зареєстровано: 08 лютого 2007 року реєстратором: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р.; підстава обтяження: договір іпотеки, 3051, 02 серпня 2006 року, Щур Н. Р. ; об'єкт обтяження: земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: б/н;
тип обтяження: іпотека, реєстраційний номер обтяження: 4471864; зареєстровано: 08 лютого 2007 року реєстратором: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р.; підстава обтяження: повідомлення про реєстрацію іпотеки, 832/0407, 02.08.2006, АКБ «Укрсоцбанк»; об'єкт обтяження: земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: б/н; строк виконання: 01 липня 2021 року;
тип обтяження: іпотека, реєстраційний номер обтяження: 6441812; зареєстровано: 23 січня 2008 року реєстратором: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р.; підстава обтяження: договір іпотеки, 90, 22 січня 2008 року, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р.; об'єкт обтяження: садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер РПВН: 15210867; строк виконання: 21 січня 2018 року.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
іпотечний договір № 04/І-356 від 02 серпня 2006 року є похідним від договору кредиту № 384/92/06-Ж від 02 серпня 2006 року та є чинним до припинення основного зобов'язання перед відповідачем за договором кредиту, тобто до 01 серпня 2021 року включно. Відповідно до рішення Обухівського районного суду Київської області від 09 червня 2021 року у справі № 372/2865/20 відповідачем не підтверджено факт видачі готівки ОСОБА_1 по кредитному договору № 384/92/06-Ж від 02 серпня 2006 року, тому вказаний договір вважається неукладеним. Також цим рішенням встановлено, що банк не надав суду доказів, які підтверджують існування кредитних взаємовідносин по кредитному договору № 384/92/06-Ж від 02 серпня 2006 року між позивачем ОСОБА_1 та банком. Таким чином, основне зобов'язання ОСОБА_1 сплатити кредит на користь АТ «Альфа-Банк» не існує, тобто воно є припиненим у силу судового рішення про відмову у задоволенні позову банку про стягнення коштів, а тому іпотека також є припиненою на підставі статті 17 Закону України «Про іпотеку»;
іпотечний договір № 04/І-12 від 22 січня 2008 року є похідним від договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 06-10/11 від 22 січня 2008 року та є чинним до припинення основного зобов'язання перед відповідачем за договором про надання відновлювальної кредитної лінії, тобто до 15 січня 2018 року. Станом на дату розгляду цієї справи судом, за вказаним договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 06-10/11 від 22 січня 2008 року, сплила позовна давність, що вказує на його припинення з інших підстав, встановлених законом. Доказів продовження дії вказаних у позові кредитних та іпотечних договорів, позивачем не надано;
відповідач вживав заходи позасудового врегулювання спору та вже звертав стягнення на предмет іпотеки, проте, навіть після третіх торгів, предмет іпотеки так і не був реалізований, а стягувач у ВП № 61352849 (відповідач у цій справі) не виявив бажання залишити за собою нереалізований предмет іпотеки, тому приватним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання. Пославшись на частину шосту статті 36 Закону України «Про іпотеку» суд вважав, що наявні правові підстави для визнання іпотеки припиненою та зняття пов'язаних з нею обтяжень нерухомого майна позивача ОСОБА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 21 березня 2023 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк») задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 грудня 2022 року скасовано та ухвалено нове.
У задоволені позову ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк» про визнання договорів іпотеки припиненими та скасування обтяжень нерухомого майна відмовлено.
Компенсовано з Державного бюджету України на користь АТ «Сенс Банк» 4 465,80 грн судових витрат за подання апеляційної скарги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позовна вимога про визнання іпотечного договору припиненим не підлягає задоволенню з тих підстав, що не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вказав, що висновок суду першої інстанції про те, що не існує основного зобов'язання за кредитними договорами, виконання яких було забезпечено іпотекою, не підтверджений належними та допустимими доказами, є помилковим.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У квітні 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2 , в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2023 року, рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 грудня 2022 рокузалишити без змін.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
суд апеляційної інстанції неправильно витлумачив частину шосту статті 36 закону України «Про іпотеку». Позивач вважає, що під поняття врегулювання підпадає та обставина, що кредитор вжив заходів позасудового врегулювання спору та вже звертав стягнення на предмет іпотеки;
суд апеляційної інстанції залишив без уваги приписи частини четвертої статті 82 ЦПК України, вдався до оцінки іншого судового рішення у іншій справі;
суд апеляційної інстанції помилково вважав, що кредитний договір № 384/92/06-Ж від 02 серпня 2006 рокує чинним до остаточного виконання прийнятих на себе зобов'язань, оскільки таке тлумачення суперечить кінцевому строку дії договору та могло би бути застосовано у разі дострокового припинення зобов'язання;
судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що позовна давність за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 06-10/11 від 22 січня 2008 року сплила, що свідчить про його припинення з інших підстав, встановлених законом;
судом апеляційної інстанції неправильно застосована стаття 17 Закону України «Про іпотеку».
Також позивач вказує про відсутність правової позиції Верховного Суду щодо застосування статей 17 та 36 Закону України «Про іпотеку».
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 21 березня 2023 року відмовлено, відкрито касаційне провадження у справі № 372/2383/22, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № 372/2383/22.
У червні 2023 року справа № 372/2383/22 надійшла до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 09 травня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 02 серпня 2006 року між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», укладений кредитний договір № 384/92/06-Ж, відповідно до умов якого кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в сумі 50 000,00 дол. США, зі сплатою 13 % річних, з порядком повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів до 02 числа кожного місяця згідно з графіком погашення кредиту та кінцевим терміном повернення заборгованості до 01 серпня 2021 року включно на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до умов пункту 1.2 договору кредиту, кредит було надано ОСОБА_1 для придбання ним нерухомого майна, яким є садовий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 134,9 кв. м, житловою площею 42,2 кв. м та земельна ділянка, на якій розташований будинок, за цією ж адресою, з цільовим призначенням для ведення садівництва, площею 0,117 га.
22 січня 2008 року між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», укладений договір про внесення змін та доповнень до договору кредиту № 384/92/06-Ж від 02 серпня 2006 року.
02 серпня 2006 року для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань за договором кредиту, між ОСОБА_1 та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», був укладений іпотечний договір № 04/І-356, згідно якого предметом іпотеки було визначене нерухоме майно, а саме: садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,117 га з цільовим призначенням для ведення садівництва на якій розташований будинок та яка знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, територія Обухівської міської ради. Договір іпотеки був забезпечений накладенням заборони на згаданий садовий будинок і земельну ділянку та засвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н. Р., номер у реєстрі 3051 від 02 серпня 2006 року.
22 січня 2008 року між позивачем та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 06-10/11, відповідно до умов якого кредитор зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в сумі 227 250,00 грн, зі сплатою 14,5% річних за кредитом та комісій, згідно з графіком зниження максимального ліміту заборгованості з 20 числа кожного місяця та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 15 січня 2018 року на умовах, визначених цим договором.
Для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії, того ж дня, 22 січня 2008 року, між позивачем та АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», був укладений іпотечний договір № 04/І-12, згідно якого предметом іпотеки було визначене нерухоме майно, а саме: садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,117 га з цільовим призначенням для ведення садівництва на якій розташований будинок та яка знаходиться за адресою: Україна, Київська область, Обухівський район, територія Обухівської міської ради.
Іпотечний договір № 04/І-12 від 22 січня 2008 року був забезпечений накладенням заборони на вищезгаданий садовий будинок і земельну ділянку та засвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н. Р., номер у реєстрі 90. Вказаний Іпотечний договір № 04/І-12 від 22 січня 2008 року є похідним від Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 06-10/11 від 22 січня 2008 року та є чинним до припинення основного зобов'язання перед відповідачем за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії, тобто до 15 січня 2018 року. Станом на дату розгляду цієї справи судом, за вказаним Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 06-10/11 від 22 січня 2008 року, спливли строки позовної давності, що вказує про його припинення з інших підстав, встановлених законом.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 09 червня 2021 року у справі № 372/2865/20 за позовом АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у задоволенні позову відмовлено.
Позиція Верховного Суду
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Згідно частини першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 серпня 2021 року в справі № 363/3686/18 (провадження № 61-3946св21) з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20) зазначено, що:
«підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України ). Тобто договірні правовідносини виникають саме на підставі договорів. Водночас поняття правочину (зокрема поняття договору) і поняття правовідносин не є тотожними. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 ЦК України). Правовідносинами є відносини, змістом яких є права та обов'язки сторін. Зокрема, змістом зобов'язальних правовідносин є обов'язок однієї сторони (боржника) вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії та кореспондуюче право кредитора вимагати від боржника виконання цього обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України). Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком про наявність тісного зв'язку між договорами та договірними правовідносинами, оскільки такі правовідносини виникають саме з договорів, а подальший розвиток правовідносин може бути зумовлений, у тому числі (але не виключно), умовами договору. Водночас подальші зміни правовідносин, зокрема припинення прав та обов'язків з договору, не обов'язково пов'язані зі зміною чи припиненням договору...»; «Велика Палата Верховного Суду не погоджується з висновком про те, що припинення обов'язку за договором тісно пов'язане з припиненням самого договору. Щодо посилань на статті 997, 1008, 1044 ЦК України, якими передбачено право припинення відповідних договорів, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на таке. За змістом частин другої - шостої статті 997 ЦК України цією статтею передбачені випадки односторонньої відмови від договору страхування страхувальником або страховиком. Така відмова здійснюється шляхом вчинення одностороннього правочину управленою стороною, а не за рішенням суду. Отже, зазначена стаття не встановлює способів захисту. Статтею 1008 ЦК України передбачені випадки припинення договору доручення внаслідок таких юридичних фактів: відмови довірителя або повіреного від договору; визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім; смерті довірителя або повіреного. Зазначена стаття не встановлює випадків припинення договору за рішенням суду, а тому і не встановлює способів захисту. Статтею 1044 ЦК України також не встановлено випадків припинення договору управління майном за рішенням суду, отже, не встановлено способів захисту. Передбачений законом спосіб захисту у вигляді припинення судом існуючого правовідношення на майбутнє (пункт 7 частини другої статті 16 ЦК України) за своєю правовою суттю відрізняється від способу захисту у вигляді визнання судом припиненим договору в минулому, який законом не передбачений. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. За таких обставин позовна вимога про визнання іпотечного договору припиненим не підлягає задоволенню з тих підстав, що не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим». […]
У справі, що переглядається, позивач просив визнати припиненим іпотечний договір серія та номер 3342 від 22 серпня 2012 року з 17 листопада 2016 року. За таких обставин позовна вимога про визнання іпотечного договору припиненим не підлягає задоволенню з тих підстав, що не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим. У зв'язку із цим необхідно відмовити у задоволенні похідних вимог про скасування державної реєстрації іпотеки на будинок та земельну ділянку від 22 серпня 2012 року».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 753/2677/21 (провадження № 61-13008св22) зазначено, що: «вимоги про визнання припиненими кредитного та іпотечного договорів не підлягають задоволенню у зв'язку з обранням позивачами неналежного способу захисту».
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
У справі, що переглядається, позивач просив визнати припиненими іпотечні договори та скасувати обтяження нерухомого майна. Суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання припиненими іпотечних договорів та похідних від них про скасування обтяжень нерухомого майна, оскільки не передбачено такого способу захисту права та інтересу, як визнання договору припиненим.
Касаційна скарга не містить доводів про незаконність постанови суду апеляційної інстанції в частині обрання позивачем неналежного способу захисту, тому колегія суддів не наводить мотиви на їх спростування та не знаходить підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги з урахуванням висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 753/2677/21 (провадження № 61-13008св22), не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 ,залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2023 року у залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук