УХВАЛА
06 листопада 2023 року
місто Київ
справа № 462/9482/21
провадження № 61-15001ск23
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» Державного концерну «УКРОБОРОНПРОМ» про скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у 2021 році звернулася до суду із позовом до Державного підприємства «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» Державного концерну «УКРОБОРОНПРОМ» (далі - ДП «Львівський державний
авіаційно-ремонтний завод» ДК «УКРОБОРОНПРОМ»), у якому просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ ДП «Львівський державний
авіаційно-ремонтний завод» ДК «УКРОБОРОНПРОМ» від 08 грудня 2021 року
№ 215-к «Про відсторонення від роботи» в частині відсторонення від роботи ОСОБА_1 , яка займала посаду діловода в цеху № 7 ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» ДК «УКРОБОРОНПРОМ»;
- стягнути з ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» ДК «УКРОБОРОНПРОМ» на користь ОСОБА_1 втрачений заробіток за час вимушеного прогулу (відповідно до рішення суду першої інстанції 27 807, 99 грн).
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 21 лютого 2022 року Залізничний районний суд м. Львова задовольнив позов ОСОБА_1 .
Суд визнав незаконним та скасував наказ ДП «Львівський державний
авіаційно-ремонтний завод» ДК «УКРОБОРОНПРОМ» від 08 грудня 2021 року
№ 215-к «Про відсторонення від роботи» в частині відсторонення від роботи ОСОБА_1 , яка займала посаду діловода в цеху № 7 ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» ДК «УКРОБОРОНПРОМ».
Стягнув з ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» ДК «УКРОБОРОНПРОМ» на користь ОСОБА_1 27 807, 99 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Здійснив розподіл судових витрат.
Постановою від 12 вересня 2023 року Львівський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» ДК «УКРОБОРОНПРОМ», скасував рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 лютого 2022 року, ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1
ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Спалінська Л. І. 16 жовтня 2023 року із використанням засобів поштового зв'язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року, рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 лютого 2022 року залишити в силі.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки цю скаргу подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі.
Щодо оцінки судового рішення, яке оскаржується учасником справи, до категорії тих, що підлягають касаційному оскарженню
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Ухвалою від 04 січня 2022 року Залізничний районний суд м. Львова визначив цю справу як таку, що належить до категорії малозначних відповідно до приписів частини шостої статті 19 ЦПК України.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів про помилковість висновків суду першої інстанції щодо віднесення цієї справи до категорії малозначних.
Урахувавши предмет позову, складність правових питань, вирішених судами під час розгляду цієї справи, а також те, що справа віднесена судом першої інстанції до категорії малозначних, судові рішення, ухвалені у ній, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Щодо наявності винятків для допуску оскарження судових рішень у малозначній справі
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
У касаційній скарзі заявник зазначила, що судове рішення може бути оскаржене у касаційному порядку, оскільки справа, що переглядається Верховним Судом, має виняткове значення для неї, адже є втручанням у її приватне життя та право на працю, відхиляються Верховним Судом, оскільки є необґрунтованими.
Непогодження заявника з оскаржуваним судовим рішенням в цілому, без доведеності існування інших обставин, не має розглядатися як така обставина, що має впливати на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вони є.
З врахуванням наведених доводів, Верховний Суд визнає, що винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовані, Судом під час вивчення касаційної скарги такі винятки не встановлені.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Конституційним принципом судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених законом.
Цьому конституційному принципові відповідає загальне правило пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України щодо того, що усі судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не підлягають касаційному оскарженню. Це означає, що рішення суду апеляційної інстанції у таких справах є остаточним і подальшому оскарженню не підлягає.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа Zubac v. Croatia, № 40160/12) наголосив на обмеженості доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (справа Stanev v. Bulgaria [ВП], № 36760/06, § 230, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і варто враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення у справі Levages Prestations Services v. France, § 45; рішення у справі Brualla Gomez de la Torre v. Spain, § 37; та Kozlica v. Croatia, § 32, № 29182/03, від 02 листопада 2006 року; Shamoyan v. Armenia, § 29, від 07 липня 2015 року, № 18499/08).
Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», § 36; рішення у справі «Козліца проти Хорватії», § 33; рішення у справі ««Булфрахт Лтд» проти Хорватії», § 34, Dobric v. Serbia, Zubac v. CROATIA, № 2611/07 та § 54, від 21 червня 2011 року, № 15276/07; та Jovanovic v. Serbia, § 48, від 02 жовтня 2012 року, № 32299/08).
Саме національний верховний суд, якщо цього вимагає національне законодавство, повинен оцінювати те, чи досягнуто передбачений законодавством поріг ratione valoris для подання скарги саме до цього суду. Відповідно, в ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять до нього, верховний суд не може бути зв'язаний або обмежений помилками в оцінюванні зазначеного порогу, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього (згадане вище рішення у справі «Добріч проти Сербії», § 54).
Також ЄСПЛ постановив ухвалу щодо неприйнятності заяви від 09 жовтня 2018 року, № 26293/18 у справі «Азюковська проти України», у якій зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за приписами процесуального кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
ЄСПЛ у цьому рішенні зазначив, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій він також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій.
За змістом прецедентної практики ЄСПЛ обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством порогу ratione valoris для скарг, що подаються на розгляд Верховного Суду, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Оскільки оскаржуване ОСОБА_1 судове рішення ухвалене у малозначній справі, а отже, не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі потрібно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 176, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» Державного концерну «УКРОБОРОНПРОМ» про скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом та оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Погрібний
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак