Справа № 342/426/23
Провадження № 2/342/295/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді Андріюк І.Г.,
з участю секретаря судового засідання Малик Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Городенка у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Орган опіки та піклування в особі Cлужби у справах дітей Чернелицької селищної ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітніх дітей. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що шлюб між нею та відповідачем зареєстровано 05.08.2017 Городенківським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 36. За час шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачкою. Причиною розірвання шлюбу є те, що стосунки між сторонами погіршилося, між ними відсутнє взаєморозуміння та повага. Сторони виявилися людьми різних характерів та поглядів на життя, не можуть дійти згоди при вирішенні простих побутових проблем. Відповідач постійно влаштовує безпідставні сварки на ґрунті ревнощів. З 2021 року сторони проживають окремо, сім'я фактично припинила своє існування. Позивачка вважає, що примирення та збереження шлюбу неможливе, перебування у шлюбі суперечить її інтересам та інтересам дітей, тому просить шлюб розірвати та визначити місце проживання малолітніх дітей біля неї.
Ухвалою суду від 12.04.2023 відкрито провадження у даній справі, за клопотанням позивачкидо участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Орган опіки та піклування в особі Cлужби у справах дітей Городенківської міської ради Івано-Франківської області, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Від служби у справах дітей Городенківської міської ради Івано-Франківської області судом 20.04.2023 отримано повідомлення про те, що ОСОБА_5 разом з дітьми проживає за межами Городенківської територіальної громади, що унеможливлює надання висновку органу опіки та піклування щодо доцільності визначення місця проживання малолітніх дітей біля матері Органом опіки та піклування Городенківської міської ради.
Ухвалою суду від 25.05.2023 задоволено заяву позивачки, до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Орган опіки та піклування в особі Cлужби у справах дітей Чернелицької селищної ради.
Ухвалою суду від 08.08.2023 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Учасники справи у судові засідання, призначені на 12.09.2023, 02.10.2023, 18.10.2023 та на 07.11.2023, не з'явилися.
Від позивачки судом 08.05.2023, 10.05.2023, 24.05.2023 та 03.10.2023 отримано заяви про розгляд справи у її відсутності, терміну для примирення позивачка просить не надавати, у разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Повістка про виклик до суду на 12.09.2023 була надіслана відповідачу за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак повернута до суду без вручення адресату з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання». Оскільки судова повістка надсилалася відповідачу на відому судові адресу, тому, відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає.
Про виклик до суду на 02.10.2023 та на 18.10.2023 відповідач був повідомлений належним чином шляхом отримання судових повісток за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, - судових повісток.
Про виклик до суду на 07.11.2023 відповідач був повідомлений через оголошення, розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідач про причини неявки у судові засідання суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, отже вважається таким, що не з'явився в судові засідання без поважних причин.
Чернелицька селищна рада Коломийського району Івано-Франківської областіна електронну адресу суду 21.07.2023 надіслала клопотання про розгляд справи без участі представника селищної ради та копію рішення виконавчого комітету № 30 від 18.07.2023 про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дії позивачки та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи з ухваленням, відповідно до ст.ст. 280-283 ЦПК України, заочного рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки відповідач не подав відзив на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, що відповідає вимогам ч.8 ст.178 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, встановив, що шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 05 серпня 2017 р. Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 36, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 05 серпня 2017 р.
Статтею 51 Конституції України, ч.1 ст. 24 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Відповідно до ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя, як визначено ч.1 ст.36 СК.
Статтею 55 СК України передбачений обов'язок подружжя турбуватись про сім'ю, в т.ч.: дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, вони повинні бути відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в сім'ї, та зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Відповідно до ч.2 ст.104 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Згідно із ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Передбачене ч.1 ст.111 Сімейного Кодексу України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України).
Позивачка скористалася правом припинити шлюбні відносини та звернулася до суду з даним позовом.
Відповідач, будучи повідомленим про дату, час і місце розгляд справи, у судове засідання для дачі пояснень з приводу розірвання шлюбу не з'явився.
Враховуючи вищевикладене, вимоги діючого законодавства, той факт, що сторони спільно не проживають з 2021 року, не піклуються про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, суд вважає, що позовні вимоги про розірвання шлюбу є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У зв'язку із реєстрацією шлюбу позивачка змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». Оскільки позивачка у позовній заяві та у заяві про розгляд справи без її участі не зазначила прізвище, яким бажає іменуватися після розірвання шлюбу, тому суд вважає за доцільне після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_1 ».
Згідно ч.2 ст.114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Вирішуючи позов у частині визначення місця проживання малолітніх дітей сторін, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що за час шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 14 від 03 березня 2017 року, що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 15 лютого 2018 року Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 8 від 22 січня 2022 року, що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 25 січня 2022 року Городенківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Частиною третьою статті 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини), передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Частиною 4 ст.29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
За відомостями Чернелицької селищної ради Городенківського району Івано-Франківської області малолітні діти сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою місця проживання їх матері - позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 : АДРЕСА_1 , що стверджується копіями довідок про реєстрацію місця проживання особи, виданими 12.12.2018 та копією довідки № 72, виданої 27.01.2022.
Згідно ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, N 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, N 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.
Такий висновок зробив Верховний Суд у справі №186/1659/20 від 26.01.2022.
Статтею 19 Сімейного кодексу України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Рішенням виконавчого комітету Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області від 08 липня 2023 р. № 30 «Про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , 2017 р.н., ОСОБА_4 , 2021 р.н., біля матері ОСОБА_1 », прийнятим відповідно до рекомендацій комісії з питань захисту прав дитини, вирішено визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , 2017 р.н., та ОСОБА_4 , 2021 р.н., з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач жодних заперечень чи пояснень щодо визначення місця проживання своїх малолітніх дітей суду не надав.
В контексті першочергового врахування саме інтересів дітей, які переважають над інтересами батьків, враховуючи рішення виконавчого комітету Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, суд приходить до висновку, що проживання малолітніх дітей сторін біля матері (позивачки) після розірвання шлюбу між нею та відповідачем (батьком дітей) буде відповідати найкращим інтересам дітей.
Відповідно до ст. 157 Сімейного Кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позов в частині визначення місця проживання малолітніх дітей також підлягає до задоволення.
На підставі ст.ст. 3, 7, 19, 21, 24, 36, 55, 56, 104, 112-114, 141, 157, 160-161 Сімейного Кодексу України, ст.29 ЦК України, керуючись ст. ст. 128, 131, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Чернелицької селищної ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 05 серпня 2017 р. Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 36.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_1 ».
Шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біля матері ОСОБА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачка має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Учасники справи:
- позивачка ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;
- відповідач ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;
- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Чернелицької селищної ради, місцезнаходження: вул. Незалежності, 19, смт Чернелиця, Коломийський район, Івано-Франківська область.
Повний текст судового рішення складено 07.11.2023.
Суддя: Андріюк І. Г.