ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 632/1/23 Головуючий суддя І інстанції Кочнєв О. В.
Провадження № 22-ц/818/904/23 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: надання послуг
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Бурлака І.В., Маміної О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лозовського Станіслава В'ячеславовича на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06 березня 2023 року, у справі № 632/1/23, за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої внаслідок порушення електричної енергії,
встановив:
30 грудня 2022 року Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої внаслідок порушення електричної енергії, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 78821,09 грн. вартості необлікованої електричної енергії на підставі акту №230843 від 04.03.2020 року з урахуванням висновків експертів ННЦ «Інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» від 28.09.2021 року по цивільній справі №632/926/20, а також відшкодувати понесені судові витрати.
Позовна заява мотивована тим, що відповідач є споживачем електроенергії згідно Договору № 6114 від 16.11.2010 року. 04.03.2020 року було виявлено порушення з боку відповідача щодо користування електричною енергією у будинку, який ним використовується як дачний, наявність прихованої проводки, що він письмово визнав у зауваженні до складеного за результатом перевірки акту про порушення «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» №312 від 14.03.2018 року через самовільне підключення відповідача до електричної мережі повз лічильник.
28.04.2020 року акт був розглянутий комісією оператора системи, яка протоколом №35 від 28.04.2020 року визначила розмір збитку з вини відповідача у розмірі 241203,87 грн., який відповідач відмовився добровільно відшкодовувати.
При розгляді іншої цивільної справи № 632/926/20, між тими ж особами відповідач заявив клопотання про проведення по справі комплексної електротехнічної та економічної експертизи, проведення якої було доручено Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса» та за висновком якої, складеного 28.09.2021 року, було визначено, що відповідач здійснив самовільне підключення до електричної мережі, однак складений позивачем акт не відповідав вимогам законодавства, а розмір спричиненої матеріальної шкоди був значно нижчим, ніж розрахував позивач, та склав 78821 грн. 09 коп. через не вірно враховану пропускну спроможність прихованої відповідачем проводки. Тому саме на підставі вказаного експертного висновку як підстави позову, позивач просив стягнути суми збитку у визначеному у позові розмірі відповідно до фактичних даних, встановлених експертами, які проводили електротехнічну частину зазначеної комплексної експертизи
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06 березня 2023 року позов Акціонерного товариства "Харківобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої внаслідок порушення електричної енергії - задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача - адвокат Лозовський С.В. в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального і процесуального права.
Вказав, щоєдиною підставою для нарахування вартості необлікованої електричної енергії є протокол комісії, а не висновок експертів, який зроблено у іншій справі, а отже позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження суми збитків у сумі 78821, 09 гри, оскільки таке рішення комісії, оформлене відповідним протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії. Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка викладена у Постанові від 25 травня 2022 року справа № 909/246/20.
Зауважив, що суд першої інстанції помилково вийшов з того, що акт як підстава позову, підтверджує факт користування електричною енергією відповідача поза приладом обліку, тому саме в цій частині він враховується судом як підстава для задоволення позовних вимог. В іншій частині суд використовував висновки комплексної електротехнічної та економічної експертизи від 28.09.2021 року по цивільній справі №632/926/20, на що посилався позивач при зверненні до суду, оскільки вказана експертиза є належним доказом, експерти, які її проводили, попереджалися про кримінальну відповідальність за надання неправдивого висновку.
У письмовому відзиві АТ «Харківобленерго» просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення залишити без змін.
Вказано, що отримавши висновок експерта, відповідач не звернувся для перерахунку завданого збитку АТ »Харківобленерго.»
Зауважує, що відповідно до п.8.2.6 ПРРЕЕ на підставі звернення споживача або за рішенням суду, комісія може повторно розглянути акт про порушення ПРРЕЕ за №230843 від 04.03.2020 року.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, які передбачені у ч. 1 ст. 369 ЦПК України, з огляду на зміст позову та його ціну, без повідомлення учасників справи.
Згідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до вказаних норм ЦПК України, вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін визначені у ст. 375 ЦПК України, за якою суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вказаним вимогам рішення суду відповідає.
Задовольняючи вимоги позову, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги АТ «Харківобленерго» підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику» , Правилами роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 , Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 4 травня 2006 року.
Згідно зі статтею 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до п. 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник. (п.2.3.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії)
Відповідно до пункту 5.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії оператор системи має право: отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України; на безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів; проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред'явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності; контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики; на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача.
Пунктом 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний серед іншого: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.
Пунктом 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Відповідно до п. 8.2.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Пунктом 8.4.1. Правил визначено, що оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
На підставі п.3 ч.3 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Відповідно до положень ч.1 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Положеннями п. 4 ч. 2 ст.77 вищевказаного Закону визначено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до п. 1.1.2 Правил самовільне підключення - підключення та/або споживання електричної енергії без укладення договорів, передбачених цими Правилами, або підключення після відключення, несанкціоноване (непогоджене) оператором системи.
Згідно з п.8.2.4. Правил у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
У пункті 8.2.5 Правил зазначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є користувачем послуг позивача за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору №6114 про користування електричною енергією від 16.11.2010 року, що не оспорювалося представником відповідача під час судового розгляду (а.с.6-7).
Згідно акту про порушення №239843 від 04.03.2020 року за адресою споживання уповноваженими представниками позивача було виявлено самовільне підключення відповідачем поза приладом обліку, що є порушенням Правил, після чого на підставі протоколу №35 комісії з розгляду актів про порушення позивача відповідачу було нараховано вартість не облікованої електроенергії внаслідок порушення Правил у розмірі 241203,88 грн. (а.с. 8-9, 11).
28.04.20 р. від споживача ОСОБА_1 до Первомайського РВ надійшла письмова заява з проханням розглянути акт порушення від 04.03.20 р. за №230843 на засіданні комісії з розгляду актів порушення Правил роздрібного ринку електроенергії.
На засіданні комісії з розгляду актів порушення ГІРРЕЕ від 28.04.20р. згідно протоколу №35, споживач ОСОБА_1 зауважень та пояснень не вніс. Екземпляр протоколу засідання комісії отримала його дружина, яка була також присутня на засіданні комісії. Нарахована, згідно підпункту б, п.8.4.2, глави 8.4 Правил роздрібного ринку електроенергії сума збитку, завдана АТ «Харківобленерго», склала 241203грн.87коп.
Відповідач добровільно не сплатив вказану суму, нараховану позивачем, до суду була подана позовна заява з боку позивача та під час розгляду цивільної справи №632/926/20 на підставі клопотання відповідача по справі була проведена відповідна комплексна електротехнічна та економічна експертиза, висновком якої від 28.09.2021 року було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 здійснив самовільне підключення до мережі електроспоживання, однак вказані в акті та протоколі вихідні дані як щодо порушення, так і щодо розрахунку вартості необлікованої електроенергії не відповідали фактичним даним, дослідженим експертами, а тому не могли бути підставою для стягнення з відповідача відповідних сум збитків.
Проведений розрахунок дійсних збитків з боку відповідача майже утричі був меншим за нарахований згідно протоколу комісії Первомайського РВ АТ «Харківобленерго» від 28.04.2020 року та склав за даними економічної частини експертизи 78821,09 грн. (а.с.44-60). Справа №632/926/20 не була розглянута по суті та позовна заява була залишена без розгляду за відповідною заявою позивача, що не позбавляє його права повторного звернення до суду, чим він і скористався у даній справі, що відповідає вимогам ухвали суду по зазначеній справі від 25.01.2022 року, яка набула чинності (а.с.61).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач не надав до суду належних, допустимих та достатніх доказів для спростування встановлених судом обставин, які належним чином обґрунтовані.
Посилання відповідача на помилковість висновків суду першої інстанції щодо виявлення порушень а саме, що самовільне підключення було виконано шляхом приєднання іншого проводу та порушенням цілісності ізоляції проводів, що прокладені від ввідного вимикача до приладу обліку, з подальшим ізолюванням та маскуванням місця приєднання, отже виявлений дріт для під'єднання споживача до мережі електропостачання, є необгрунтованими.
Суд апеляційної інстанції також за безпідставністю відхиляє доводи скарги про те, що у даному випадку належним доказом має бути лише відповідне рішення комісії, оскільки таке рішення відбулося 28.04.2020 року та було оформлено відповідним протоколом, який був розглянутий комісією судових експертів у висновку від 28.09.2021 № 20894/21064/23525 в межах іншої справи № 632/926/20. Цьому рішенню комісії експертами було надано оцінку та були надані висновки, в яких експертами не було заперечено встановлене комісією порушення ПРРЕЕ згідно Акту № 230843, але була виявлена помилка у розрахунках щодо силу струму спрацювання, який визначений комутаційним апаратом АП 50 на рівні 25, а не 50 А, як помилково було зазначено у розрахунках комісії. З цих підстав відповідно до п. 8.4 ПРРЕЕ, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 з урахуванням середніх цін купівлі електричної енергії на компенсації втрат електричної енергії комісією експертів було встановлено менший від визначеного комісією розмір компенсації втрат електричної енергії АТ «Харківобленерго» - у розмірі 43480,8 вВТ*год на загальну суму 78821,09 грн., що дорівнює сумі цього позову (а.с. 48-56). Відповідач висновків комплексної комісійної експертизи, яка узгоджується зі змістом згаданого Акту № 230843, нічим об'єктивно не спростував, тому суд першої інстанції обґрунтовано взяв її до уваги.
Відповідач не спростував своїх письмових зауважень до згаданого Акту № 230843, в яких він визнав, що приховану проводку зробив на початку зими та використовував рідко. Претензій до співробітників АТ «Харківобленерго» немає (а.с.9 на зв.) та написав заяву 28.04.2020 р. до Первомайського РВ з проханням розглянути акт порушення від 04.03.20 р. за №230843 на засіданні комісії з розгляду актів порушення Правил роздрібного ринку електроенергії (а.с.10).
Отже, ОСОБА_1 у Акті, не заявив ніяких заперечень проти дій працівників позивача під час виявлення порушень на території його квартири, зміст акту та розрахунку не спростував.
Крім того, відповідно до Правил п.5.5.5. Споживач електричної енергії зобов'язаний:
1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів);
2) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;
3) за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору;
4) здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору;
5) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів;
6) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України;
7) врегулювати у порядку, визначеному Кодексом систем розподілу та цими Правилами, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу шляхом укладення окремого договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (або у формі додатка до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії);
8) забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування;
9) невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання;
10) узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.
Апеляційний суд критично оцінює доводи апелянта про те, що позивачем невірно надано розрахунок необлікованої електроенергії, оскільки розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснено у відповідності до положень глави 8.4 ПРРЕЕ, пп.6 п. 8.4.2 ПРРЕЕ та вищевказаних висновків судової експертизи
Згідно пп. 4 п.8.4.8 ПРРЕЕ, якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку, кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалось з порушенням вимог цих Правил, визначається з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача до експлуатації, або набуття права власності чи користування на об'єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Нарахування проведено за період з 04.03.2019року по 04.03.2020року - за 12 календарних місяців, що передували дню порушення. Встановлено, що підключення було здійснено приховано з монтуванням безоблікової прихованої електричної розетки на горищі житлового будинку шляхом розгалуження ввідного кабеля, яку при контрольному огляді приладу обліку неможливо виявити (споживач змотував подовжувачі на горище та від'єднував їх від прихованої розетки, таким чином унеможливлював виявлення порушення при огляді приладу обліку під час перевірки).
Згідно п. 8.4.13 ПРРЕЕ величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення, визначене за формулою 8,9 глави 8.4 ПРРЕЕ. При цьому час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 год.
Відповідно до законодавства і положень п.8.4.13 час самовільного підключення приймається рівним 8 год., хоча відповідач мігвикористовувати дане приховане самовільне підключення і протягом 24 годин.
Разом з тим, відповідач не скористався будучи на засіданні та висловити свою думку з приводу складеного акту про порушення. Вказаний акт відповідачем не спростовано.
Крім того,на засіданні комісії з розгляду актів порушення ГІРРЕЕ від 28.04.20р. згідно протоколу №35, споживач ОСОБА_1 зауважень та пояснень не вніс. Екземпляр протоколу засідання комісії отримала його дружина, яка була також присутня на засіданні комісії, а тому була нарахована сума збитку, згідно підпункту б, п.8.4.2, глави 8.4 Правил роздрібного ринку електроенергії.
Споживач був присутній на засіданні комісії 28.04.2020 року щодо розгляду акту про порушення, що підтверджується змістом протоколу та мав можливість заявити свої заперечення щодо складеного акту, а також надати відповідні докази на їх підтвердження, однак, останній вказаними правами не скористався та відмовився від підписання протоколу без будь-яких зауважень.
З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначений акт підтверджує користування споживачем ОСОБА_1 не облікованою електричною енергією та порушення ним ПРРЕЕ. Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б спростовували установлений працівниками позивача факт самовільного підключення енергопостачання до його квартири, що виконано у прихований спосіб, з іншою метою, відмінною від позаоблікового споживання електроенергії, відповідач суду не надав.
Акт про порушення ПКЕЕ є належним доказом вчиненого правопорушення, за яким здійснюється нарахування обсягу та вартості неврахованої спожитої електроенергії. Така правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 19.02.2020 року у справі № 917/2052/17.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки комплексної електротехнічної та економічної експертизи від 28.09.2021 року по цивільній справі №632/926/20, яка розглядалася за участю сторін, які беруть участь у даній справі, на що посилався позивач при зверненні до суду, є належним доказом. Експерти, які її проводили, попереджалися про кримінальну відповідальність за надання неправдивого висновку (а.с.13), представник відповідача жодних доводів щодо її незаконності не надав будучі присутнім у судовому засіданні, та ніяких клопотань з цього приводу не заявляв (а.с.77). Крім того, відповідно до матеріалів справи, на його адресу було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом із додатками, які він отримав 21.01.2023 (а.с.36).
Відповідальність за вказані порушення передбачена п. 14 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п.п. 5,8 п. 5.5.5 Правил у вигляді обчислення та подальшого відшкодування збитків порушником.
Обчислення завданих збитків проводиться у відповідності згідно до п. 8.2.4 Правил.
Виходячи з положень статтей 526, 626-631 ЦК України, укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка викладена у Постанові від 25 травня 2022 року справа № 909/246/20, оскільки вказаний висновок не є релевантним у справі, що переглядається.
У постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (пункт 39) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним й об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив дійсні обставини справи, дослідив надані сторонами докази в їх сукупності, надав їм вірну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, які регулюють правовідносини у даній справі та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, і такі висновки суду доводами скарги не спростовані.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення відповідачем правил користування електричною енергією, а саме: розкрадання електричної енергії шляхом самовільного підключення до електромереж, споживання електричної енергії поза приладом обліку, що є підставою для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача коштів за недораховану електричну енергію.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем не спростовано висновки суду першої інстанції стосовно наявності підстав для відшкодування завданої шкоди.
З огляду на те, що при ухваленні рішення судом першої інстанції було додержано норм матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 375 ЦПК України залишає скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат не вбачається.
Керуючись ст.ст.367, 368, ст.374, ст.375, ст.ст.381 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лозовського Станіслава В'ячеславовича -залишити без задоволення.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06 березня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складений 07 листопада 2023 року.
Головуючий В.Б.Яцина.
Судді І.В.Бурлака.
О.В.Маміна.