РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 293/968/23
Провадження № 2/293/361/2023
26 жовтня 2023 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.
за участі секретаря судового засідання Мудрик В.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів справу за позовом ОСОБА_1
до Територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради
про визнання права власності на будинок порядку спадкування
ВСТАНОВИВ:
Процесуальні дії по справі
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради за змістом якого просить:
- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Черняхів, Житомирської області, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є спадкоємицею за законом після смерті матері ОСОБА_2 , однак отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно не має можливості з підстав відсутності документа, що підтверджує право власності на майно. З метою захисту своїх прав позивач звернулася з позовом до суду.
Ухвалою від 04.07.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання суд призначив на 02.08.2023.
02.08.2023 справа у судове засідання не вносилась у зв'язку з перебуванням судді Лось Л.В. у відпустці у період з 31.07.2023 по 04.08.2023, про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка ( а.с. 46).
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання в порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України від 23.08.2023, суд відклав підготовче засідання до 21.09.2023.
Крім того в судовому засіданні від 23.08.2023 суд постановив ухвалу, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання, якою витребував у порядку ст. 84 ЦПК України, у приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н.В., належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
13.09.2023 на адресу суду від приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н.В. надійшла копія спадкової справи, заведена до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (а.с. 61-102).
21.09.2023 справа у судове засідання не вносилась у зв'язку з перебуванням судді Лось Л.В. у нарадчій кімнаті у кримінальній справі № 293/1023/23 по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.2 ст. 185 КК України, про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка від 21.09.2023 ( а.с. 104).
Підготовче засідання у справі призначене на 02.10.2023.
02.10.2023 суд ухвалою постановив підготовче провадження закрити, судовий розгляд справи по суті призначити на 26 жовтня 2023 року об 12:00 год.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_2 .
Після її смерті залишилось спадкове майно, до складу якого, зокрема, увійшов будинок АДРЕСА_1 .
Позивач вказує, що є спадкоємцем першої черги за законом, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , які б прийняли спадщину у встановленому законом порядку ні законом ні заповітом немає.
У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н.В. у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Таким чином, позивач вичерпав всі способи позасудового захисту своїх прав та позбавлений можливості оформити право власності на спадкове майно у інший спосіб, що стало підставою звернення з цим позовом до суду.
Сторони у судове засідання не з'явились. Про дату час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.
02.10.2023 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача, за змістом якої просить розгляд справи провести у відсутності позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримує (а.с.111).
13.10.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява, в якій відповідач просить розглядати справу у відсутності представника Черняхівської елищної ради. Щодо рішення покладається на розсуд суду (а.с. 120).
Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Зважаючи на подані сторонами заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд здійснює розгляд на підставі наявних у матеріалах справи документів у порядку ч.3 ст. 211 ЦПК України за відсутності сторін.
В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.
У судовому засіданні від 26.10.2023 відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд підписав вступну та резолютивну частину рішення суду.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 80 років, померла мати позивача, ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.07.2018 (а.с.11).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, зокрема, на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Факт належності вказаного житлового будинку ОСОБА_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується довідкою про наявність (відсутність) зареєстрованого майна комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради" №863 від 14.11.2018 (а.с.17), копією довідки виданої Черняхівською селищною радою №111 від 28.06.2023 щодо обліку земельної ділнки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка площею 0,15 га та для ведення особистого селянського господарства - 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 та копією будинкової книги (а.с.18,19).
Згідно з матеріалами спадкової справи №157/2018 (а.с.64-102), спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є її дочка, ОСОБА_1 (позивач), яка прийняла спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
З наданих позивачем документів суд встановив, що ОСОБА_1 є дочкою померлої гр. ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 від 24.05.1968, у якому у графі "мати" вказано ОСОБА_2 (а.с. 9).
Постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н.В. від 15.03.2023 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що не було подано правовстановлюючих документів (а.с. 25).
Позивач, вказує на те, що вона як спадкоємець за законом не може в позасудовому порядку реалізувати свої спадкові права після померлої матері, оскільки спадкодавцем за життя не було виготовлено відповідні правовстановлюючі документи.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 15, 16 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Предметом даного спору є визнання за позивачем права власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок.
Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до положень ч.2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За приписами частини першої та частини другої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутність державної реєстрації права власності на нього позбавляє права позивача оформити спадщину за законом у нотаріуса після смерті спадкодавця, відтак звернення позивача до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Позивач після смерті матері ОСОБА_2 прийняла спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори у встановлений законом строк, але оскільки у неї відсутні правовстановлюючи документи на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, та у зв'язку із відсутністю у позивача іншого способу щодо визнання права власності, тому за захистом своїх прав звернулась до суду з позовом в якому просить захистити порушене право шляхом визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом.
За вказаних обставин, вимога позивача про визнання за нею права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, зважаючи на відмову приватного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з підстав відсутності правовстановлюючих документів.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, що мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача.
Розподіл судових витрат
Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев'ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір виник не з протиправних дій відповідача, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13,79,81, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Черняхів Житомирської області.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач: Територіальна громада в особі Черняхівської селищної ради (адреса: майдан Рад,1, смт Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, 12301, ЄДРПОУ 04344156)
Повний текст рішення складений та підписаний : 07.11.2023.
Суддя Людмила ЛОСЬ