Справа № 216/6424/23
провадження 1-кп/216/677/23
ВИРОК
іменем України
06 листопада 2023 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань №4 приміщення суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42023041330000266 від 31.08.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, є військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей або інших непрацездатних осіб не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Під час судового розгляду було встановлено, що у зв'язку з широкомасштабною військовою агресією російської федерації проти України, на всій території України, відповідно до Закону України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб. Надалі, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, та Указом від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-ІХ), у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строки дії воєнного стану в Україні продовжувались, у тому числі із 05 годин 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб. 29.05.2020 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №179 солдата ОСОБА_4 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2020 №69-РС на посаду номера обслуги ІНФОРМАЦІЯ_4, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_2 та уклав контракт строком на 3 (три) роки про проходження останнім військової служби у збройних силах України на посадах осіб рядового складу, з 29.05.2020 зарахованого до списків особового складу частини та поставлено на всі види забезпечення. 19.03.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №84 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду номера обслуги ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 . Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992, з 29.05.2020 ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, Військової Присяги, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника). Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника). 07.07.2023 солдат ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог, не з'явився вчасно без поважних причин на службу із лікувального закладу. Так, реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_4 не повернувся до військової частини із лікувального закладу, лікування у якому, згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2938, він завершив 04.07.2023, та був відсутнім 07.07.2023 о 08:00 годині при перевірці особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проводилась у місці постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , розташованому у АДРЕСА_2 , командуванню про причини свого нез'явлення солдат ОСОБА_4 не доповів, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд за межами місця несення військової служби, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього. Усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, ОСОБА_4 29.09.2023 добровільно та з власної ініціативи прибув до Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері Східного регіону і заявив про себе.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями вчинив нез'явлення вчасно без поважних причин на службу із лікувального закладу, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину визнав, одночасно з цим надавши наступні пояснення. Зокрема, обвинувачений пояснив, що з 10.06.2023 по 04.07.2023 перебував на лікуванні в лікарні у Криворізькому районі. 04.07.2023 приїхав до медичної роти у м. Кривому Розі Центрально-Міського району та передав медичні документи, де отримав направлення на проходження ВЛК, але спочатку мав поїхати до В/ч НОМЕР_1 за характеристикою. Проте до В/ч НОМЕР_1 не поїхав, причин нез'явлення на службу не було. 29.09.2023 з приводу цієї ситуації звернувся до військової прокуратури. У вчиненому обвинувачений щиро розкаявся, осудивши свої дії та усвідомивши суспільну небезпечність вчиненого діяння.
Дані покази обвинуваченого вважаються судом правдивими, оскільки узгоджуються з іншими письмовими доказами по справі та показами свідків, є послідовними, логічними та вказують на час, місце, спосіб вчинення злочину, а також вказують безпосередньо на обвинуваченого як на особу, причетну до вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Разом з цим, окрім викриваючих показів самого обвинуваченого, його вина у вчиненому злочині підтверджується наступними доказами, які були досліджені в ході судового розгляду.
Зокрема, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що є військовослужбовцем за контрактом В/ч НОМЕР_1 та займає посаду командира дивізіону з морально-психологічного забезпечення В/ч, влітку 2023 року військовослужбовець ОСОБА_4 не повернувся після відпустки у зв'язку з лікуванням до військової частини, причини неявки не повідомив. Свідок намагався з ним зв'язатись, але не вдалось. Де перебував обвинувачений весь час свідкові не відомо.
Також, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що є що є військовослужбовцем за контрактом В/ч НОМЕР_1 та займає посаду номера обслуги ІНФОРМАЦІЯ_3, влітку 2023 року на ранковому шикуванні особового складу В/ч було встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_4 не повернувся після відпустки у зв'язку з лікуванням до військової частини, причини неявки не повідомив. Де перебував обвинувачений весь час свідкові не відомо.
Дані показання свідків вважаються судом достовірними, оскільки узгоджуються з письмовими доказами по справі, є послідовними, логічними та вказують на час, місце, спосіб вчинення злочину, а також вказують на обвинуваченого як на особу, причетну до вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Також, вина обвинуваченого ОСОБА_4 знайшла своє повне підтвердження письмовими доказами зібраними під час досудового розслідування, які були досліджені в судовому засіданні, а саме, вина обвинуваченого підтверджена такими доказами:
- повідомленням ТВО командира В/ч НОМЕР_1 від 28.08.2023 про ознаки вчинення кримінального правопорушення, щодо військовослужбовця ОСОБА_4 , який понад 10 діб був відсутній на військовій службі без поважних причин в умовах воєнного стану;
- матеріалами службового розслідування за фактом відсутності на військовій службі з 07.07.2023 військовослужбовця ОСОБА_4 (наказом командира В/ч НОМЕР_1 про призначення службового розслідування, актом службового розслідування, довідками про відсутність на військовій службі військовослужбовця ОСОБА_4 , витягом з наказу командира В/ч НОМЕР_1 №179 від 29.05.2020 про зарахування ОСОБА_4 до списків особової складу в/ч НОМЕР_1 , наказом командира В/ч НОМЕР_1 №6042 від 20.07.2023 про результати службового розслідування);
Таким чином, вказані письмові докази узгоджуються з показами свідків та обвинуваченого, у їх сукупності повністю підтверджують кваліфікацію вчиненого обвинуваченим злочину, а також вказують на обставини та спосіб його вчинення, зокрема, щодо місця, часу та послідовності подій, що відбувались, а також вказують саме на обвинуваченого ОСОБА_4 як на особу, причетну до вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що вказує на їх достовірність, належність, об'єктивність та повноту.
Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю, а дії його відповідають складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, і правильно кваліфіковані як нез'явлення вчасно без поважних причин на службу із лікувального закладу, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби), у зв'язку із чим обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.
Вивчаючи особу винного шляхом з'ясування стану його здоров'я, поведінки до вчинення злочину, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 на момент вчинення ним злочину раніше не судимий, має професійно-технічну освіту, є військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей або інших непрацездатних осіб не має, згідно зі службовою характеристикою за місцем служби характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, суд виходить з класифікації злочинів, особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим вчинено тяжкий злочин.
До обставин, які пом'якшують покарання і встановлені у даній кримінальній справі, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а також ту обставину, що обвинувачений є учасником бойових дій.
Обговорюючи питання про міру покарання відносно обвинуваченого, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого і обставини, які пом'якшують його покарання, наведені судом вище у вироку, у зв'язку з чим, беручи до уваги санкцію ч. 5 ст. 407 КК України, вважає що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, саме таке покарання сприятиме його виправленню і попередженню вчинення нових кримінальних правопорушень, а також буде необхідним і достатнім.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 63, 65, 66, 407 ч. 5 Кримінального кодексу України, ст.ст. 100, 369-376, 392, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту звернення вироку до виконання.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Вирок ухвалено, виготовлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя ОСОБА_1