ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-сс/821/550/23 Справа № 712/11417/23 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_1
Категорія:ст.171 КПК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючогоОСОБА_1
суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря за участю прокурора адвоката ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2023 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022116100000973, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.12.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022116100000973, внесеному до ЄРДР від 20.12.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 190 КК України.
Просила слідчого суддю накласти арешт на предмети, які вилучені 19.10.2023 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: на сім карти мобільних операторів «Лайфселл», «Київстар», «Водафон»; мобільні телефони «Афон 10», «Афон 6»; банківські картки «Приватбанк», «Монобанк», «Укргазбанк»; банківські документи на ім'я ОСОБА_7 .
Також просила залишити вищезазначені докази для зберігання в камері зберігання речових доказів Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, що розташоване за адресою: вул. Пастерівська, 104, м. Черкаси.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2023 року клопотання прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно задоволено частково.
Накладено арешт на предмети, які вилучені 19.10.2023 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
сім карту мобільного оператора «Лайфселл» з номером НОМЕР_1 ;
сім карту мобільного оператора «Київстар»;
мобільний телефон «Айфон 10» IMEI1: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_3 ;
банківську картку «Приватбанк» НОМЕР_4 ;
банківську картку «Укргазбанк» НОМЕР_5 ;
банківську карту «Монобанк» НОМЕР_6 ;
мобільний телефон «Айфон 6»;
банківські документи на ім'я ОСОБА_7 ;
сім карту мобільного оператора Водафон.
В іншій частині відмовлено.
Задовольняючи частково вказане клопотання слідчий суддя виходив з того, майно, яке зазначене в клопотанні, є об'єктом кримінально протиправних дій, що є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, являється речовими доказами по даному кримінальному провадженню, яке може мати істотне значення в ході розслідування кримінального провадження, може бути знаряддям кримінального правопорушення, а тому з метою запобігання можливості пошкодження, псування, перетворення або відчуження, знищення речових доказів, суд прийшов до висновку про необхідність в накладенні арешту на зазначене майно, оскільки в інший спосіб неможливо належним чином запобігти ризикам знищення цього майна та втраті вагомих доказів кримінального провадження.
Питання про визначення місця зберігання речового доказу не входить до компетенції слідчого судді.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 24.10.2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на предмет, які вилучені 19.10.2023 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 .
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала постановлена із невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що слідчим суддею Соснівського районного суду 24.10.2023 року (справа № 712/11417/23) надано дозвіл на проведення обшуку в будинку та надвірних спорудах за адресою: АДРЕСА_1 з метою виявлення та вилучення предметів і речей, що належать чи перебувають у користуванні ОСОБА_7 , які можуть підтвердити його злочинні дії та злочину діяльність.
Обшук було проведено 19.10.2023 року. Відповідно до звіту про автоматизований розподіл справи та відмітки про реєстрацію вхідної кореспонденції Соснівським районним судом м. Черкаси, клопотання про арешт майна подано до суду 20.10.2023 року, а розглянуто судом 24.10.2023 року тобто після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 172 КПК України, на четвертий день від дня подачі, а не протягом двох днів з дня находження до суду.
Відповідно до дослідженого в судовому засідання протоколу обшуку від 19.10.2023 року, обшук відбувся за адресою: АДРЕСА_2 , у будинку в якому проживає ОСОБА_7 , натомість оскаржуваною ухвалою надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , що не відповідає дійсності та порушує вимоги кримінально-процесуального законодавства стосовно проведення обшуку.
В матеріалах справи про накладення арешту, відсутній протокол допита свідка ОСОБА_8 , на який посилається старший слідчий СВ ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 в своєму клопотанні про надання дозволу на проведення обшуку та про що зазначено в ухвалі Соснівського районного суду від 04.10.2023 року.
Згідно договору нерухомого майна-будинку від 03.10.2023 року наймач ОСОБА_8 орендує будинок за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає сім'єю разом з чоловіком та дітьми, в т.ч. з ОСОБА_7 , що також підтверджується рахунками на комунальні послуги.
Адвокат вказує на те, що клопотання про накладення арешту мотивоване з порушенням вимог КПК України. Адже доказами в кримінальному провадженні не може бути аналіз інформації, та огляд інформації на які посилається прокурор в своєму клопотанні. Також до клопотання про накладення арешту не додано звернення (заяви) потерпілих, протоколів процесуальних дій на проведення яких посилається прокурор та іншого документального підтвердження обґрунтованої в клопотанні інформації.
Крім того адвокат звертає увагу на те, що резолютивна частина оскаржуваної ухвали не відповідає вимогам абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 372 КПК України. В останньому абзаці не зазначено порядку набрання ухвалою законної сили.
Таким чином, слідчий суддя невмотивовано дійшов до висновку про накладення арешту на майно ОСОБА_7 , що призвело до порушення його прав.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положенням Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, зокрема, про арешт майна або відмову у ньому.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні кримінальних правопорушень, зокрема арешт майна.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
ЄСПЛ нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).
Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна слідчий суддя зазначив, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.
Також слідчий суддя встановивши обставини справи, врахувавши завдання арешту майна, як виду заходу забезпечення кримінального провадження, наслідки, які матиме накладення арешту на майно, з метою його схоронності, як речових доказів, та для з'ясування всіх обставин кримінального правопорушення, встановлення істини у кримінальному провадженні, прийшов до висновку про накладення арешту на майно, яке перелічене в клопотанні прокурора.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, виходячи з наступного.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.12.2022 року невстановлена особа, перебуваючи у невстановленому місці, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, використовуючи абонентський номер НОМЕР_7 , наданий ТОВ «ФінансБухСнабМаркет-Трейд» (код за ЄДРПОУ 44056052) та представляючись працівником служби безпеки АТ КБ «Приватбанк», отримавши доступ до WEB-банкінгу «Приват 24», заволоділа грошовими коштами ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 15986 гривень, які було перераховано з її банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_9 , відкриту на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 .
Крім того, 20.12.2022, у невстановлений час, невідома особа, перебуваючи у невстановленому місці, з корисливих мотивів, умисно, зловживаючи довірою, використовуючи абонентський номер телефона НОМЕР_7 , представляючись працівником служби безпеки АТ КБ «Приватбанк» заволоділа коштами з банківської карти вказаного банку, що на праві власності належить ОСОБА_12 , чим завдала останньому матеріальної шкоди на суму 29011 грн.
Також, 29.12.2022 до ВПД № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області надійшло звернення від ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя с. Придніпровське,Золотоніського району, Черкаської області, який повідомив про те, що 29.12.2022 на його мобільний телефон зателефонував невідомий чоловік з номеру НОМЕР_10 , представився консультантом банку «Приватбанк» та запитав чи в дійсності заявник здійснював оплати через додаток «Google». Після чого, на прохання особи, що зателефонувала, ОСОБА_13 вказав реквізити банківської картки, а пізніше виявив, що з його банківської картки № НОМЕР_11 зникли грошові кошти в сумі 3973,49 грн.
Також, 05.01.2023 до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшли матеріали за заявою ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якій останній просить вжити заходів до невстановленої особи, яка 21.12.2022, близько 03 години 50 хвилин, використовуючи абонентські номери НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , представилася менеджером банку АТ «Ощадбанк» та з використанням електронно-обчислювальної техніки, шахрайським шляхом заволоділа з банківської картки заявника банку АТ «Ощадбанк» НОМЕР_14 грошовими коштами в сумі 3,000 грн.
Крім того, 25.12.2022, близько 10 години 00 хвилин, невідома особа, зателефонувавши з номера НОМЕР_7 та представившись працівником АТ «Ощадбанк», зловживаючи довірою ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримала особисті дані останньої та з використанням електронно-обчислювальної техніки шляхом грошового переказу з банківської картки АТ «Ощадбанк № НОМЕР_15 на банківську карту № НОМЕР_16 заволоділа грошовими коштами потерпілої на суму 6250 грн.
Також, 28.02.2023, близько 15 години 00 хвилин, невстановлена особа, використовуючи номер телефону НОМЕР_7 представилась працівником АТ «Ощадбанк» та увівши в оману ОСОБА_16 , 1950 р.н., отримала шахрайським шляхом доступ до банківського рахунку останнього за № НОМЕР_17 та заволоділа грошовими коштами потерпілого в сумі 38500 грн.
Крім того, 22.03.2023, близько 13 години, невстановлена особа, використовуючи номера телефонів НОМЕР_18 , НОМЕР_7 , представившись працівником банківської установи, ввела в оману ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та шахрайським шляхом отримала доступ до банківського рахунку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 , після чого здійснила незаконні операції та заволоділа грошовими коштами потерпілої в сумі 119000 грн.
Крім того, 22.03.2023 невстановлена особа, використовуючи номера телефонів НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 представилась працівником банківської установи, ввела в оману ОСОБА_18 та шахрайським шляхом отримала доступ до банківського рахунку в АТ КБ «Приватбанк» та, здійснивши незаконні операції, заволоділа грошовими коштами потерпілого в сумі 164000 грн., які було перераховано на розрахунковий рахунок № НОМЕР_24 .
Також, 23.03.2023 невстановлена особа зателефонувала з абонентських номерів НОМЕР_18 , НОМЕР_25 до ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ввела останню в оману, повідомивши що являється посадовою особою Національного банку України та під вигаданим приводом запобігання спробі зняття грошових коштів, шахрайським способом заволоділа грошовими коштами потерпілої із банківської карти банку «Монобанк» НОМЕР_26 в сумі 70000 грн.
У ході досудового розслідування встановлено, що під час заволодіння грошовими коштами невстановлені особи використовували номера телефонів НОМЕР_7 , НОМЕР_18 , НОМЕР_27 , НОМЕР_25 , НОМЕР_10 , НОМЕР_28 , що свідчить про те, що до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень може бути причетна одна особа.
У ході досудового розслідування отримано тимчасовий доступ до інформації, що містить банківську таємницю, аналізом якої встановлено, що володільцем банківської картки банку «ПриватБанк» № НОМЕР_24 на яку 22.03.2023, будучи введеними в оману, перераховували грошові кошти потерпілі ОСОБА_18 та ОСОБА_17 є ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 та користується номером мобільного телефону НОМЕР_29 .
Згідно оглянутої інформації про рух коштів на банківській картці банку «ПриватБанк» № НОМЕР_24 , що належить ОСОБА_20 , останній 22.03.2023 у період часу з 17 години 42 хвили до 18 години 17 хвилин, отримав від ОСОБА_18 7 переказів на загальну суму 163 465 грн.
Крім того, 22.03.2023 у період часу з 18 години 28 хвилин до 18 години 36 хвилин, на банківську картку банку «ПриватБанк» № НОМЕР_24 , що належить ОСОБА_20 , потерпілою ОСОБА_17 здійснено 4 перекази на загальну суму 116 100 грн.
Оглядом вказаної інформації встановлено, що як тільки кошти надходили на банківську картку банку «ПриватБанк» № НОМЕР_24 , що належить ОСОБА_20 , фактично відразу знімалися за допомогою банкомату А7202240, що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Лазарєва, 6.
У ході огляду інформації, отриманої в ході тимчасового доступу до речей та документів, встановлено, що 22.03.2023, в період часу з 17 години 55 хвилин по 18 годину 40 хвилин, за адресою: м. Черкаси, вул. Лазарєва, 6, дві особи чоловічої статі знімають грошові кошти, які розподіляють між собою та поряд з ними з'являються ще дві особи чоловічої статі, які спілкуються між собою, що свідчить про те, що вони всі є знайомими між собою.
Надалі, відділом кримінального аналізу ГУНП в Черкаській області проаналізовано вищезазначені відеозаписи, проведено заходи по розпізнаванню зафіксованих на відео осіб з використанням наявних програмних продуктів, обліків та державних реєстрів, у ході чого встановлено дані вищевказаних чотирьох осіб чоловічої статі, якими є: ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Відповідно до протоколу про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 08.08.2023 за фактом проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, а саме номеру телефону ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , установлено, що останній спілкується з невстановленою особою жіночої статі та намагається її переконати в безпечності що такі ФОП вже відкривали ОСОБА_23 (ймовірно ОСОБА_20 ) та Єфрем (ймовірно ОСОБА_7 ).
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.10.2023 надано дозвіл на проведення обшуку в будинку та надвірних спорудах за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , з метою відшукання, виявлення та вилучення предметів і речей, які можуть підтверджувати злочинні дії останнього а саме: банківські картки, sim-картки, мобільні телефони, ноутбуки, комп'ютерне обладнання, флеш-накопичувачі, чорнові записи та інші носії даних.
На виконання ухвали суду 19.10.2023 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:сім карту мобільного оператора «Лайфселл» з номером НОМЕР_1 , яку поміщено до сейф-пакету № WAR1076735; сім карту мобільного оператора «Київстар», яку поміщено до сейф-пакету WAR 1076735; мобільний телефон «Айфон 10» IMEI1: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером НОМЕР_3 , який поміщено до сейф-пакету WAR 1076736; банківську картку «Приватбанк» НОМЕР_4 , банківську картку «Укргазбанк» НОМЕР_5 , банківську карту «Монобанк» НОМЕР_6 , які поміщено до сейф-пакету PSP3303838; мобільний телефон «Айфон 6», який які поміщено до сейф-пакету PSP2292682; банківські документи на ім'я ОСОБА_7 , які поміщені до сейф-пакету WAR 1553971; сім карту мобільного оператора Водафон, яку упаковано до паперового конверту.
Постановою слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_24 від 19.10.2023 вищезазначені речі визнано речовими доказами, з мотивів того, що вони можуть містити інформацію щодо листувань та телефонних з'єднань, інформацію про рух грошових коштів на рахунках, зокрема зарахування грошових коштів від потерпілих осіб тощо.
Крім того, при проведенні 19.10.2023 року обшуку за адресою АДРЕСА_1 , був присутній захисник та законний представник власника майна, які відповідно до ухвали слідчого судді про проведення обшуку впустили працівників поліції для проведення обшуку та будь-яких зауважень щодо проведення обшуку у останніх не виникали.
Прокурор в судовому засіданні пояснив, що вказане майно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, було об'єктом кримінально протиправних дій, тобто є речовими доказами.
Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду дотримався зазначених вимог закону.
Так, задовольняючи дане клопотання, внесене в межах даного кримінального провадження слідчий суддя дійшов висновку, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна.
Таким чином, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, вказане в клопотанні майно підлягає арешту з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами у межах кримінального провадження № 12022116100000973 від 20.12.2022 року та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. При цьому перевірено наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України.
Слідчий суддя обґрунтовано встановив, що накладення арешту на згадане майно є необхідним, з метою забезпечення збереження речових доказів врахувавши наявні матеріали провадження, у тому числі постанову слідчого від 19 жовтня 2023 року про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні.
Крім того, надані матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів. Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На переконання колегії суддів клопотання прокурора про арешт майна цілком відповідає вимогам ст. 171 КПК України, зокрема, містить підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено, відповідно, доводи представника власника майна про те, що арешт на вищевказане майно накладено безпідставно, без наявності правових підстав, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт слідчим суддею накладено правомірно, відповідно до вимог ст.ст. 170-173 КПК України.
Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні слідчого, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.
Що стосується тверджень адвоката, що обшук був проведений не за тією адресою, що оскільки ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.10.2023 року надано дозвіл на проведення обшуку в будинку та надвірних спорудах за адресою: АДРЕСА_1 , а обшук був проведений за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору найму нерухомого майна-будинку від 01 жовтня 2023 року.
Колегія суддів зазначає, що ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.10.2023 року надано дозвіл на проведення обшуку в будинку та надвірних спорудах за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформаційної довідки № 351651520 від 24.10.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна власником 17/25 частини буд. АДРЕСА_1 є ОСОБА_25 , власником 8/25 частини вказаного будинку є ОСОБА_26 .
Відповідно до інформаційної довідки № 351651357 від 24.10.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна власник буд. АДРЕСА_2 не значиться.
Колегія суддів звертає увагу на те, що при проведенні 19.10.2023 року обшуку за адресою АДРЕСА_1 , був присутній захисник та законний представник власника майна, які відповідно до ухвали слідчого судді про проведення обшуку впустили працівників поліції для проведення обшуку та будь-яких зауважень щодо проведення обшуку у останніх не виникали.
Доводи захисника про порушення слідчим суддею норм ч. 1 ст. 172 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя розглянув клопотання прокурора на протязі двох робочих днів.
Доводи захисника про невідповідність резолютивної частини ухвали вимогам абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 372 КПК України, не можуть слугувати підставами для скасування законного судового рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у провадженні не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 171, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 жовтня 2023 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022116100000973, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.12.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 190 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3