ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 534/256/22 Номер провадження 22-ц/814/4078/23Головуючий у 1-й інстанції Морозов В.Ю. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Чумак О.В.
суддів: Бутенко С.Б., Пилипчук Л.І.,
розглянула у письмовому провадженні за наявними матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 30 березня 2023 року, ухвалене суддею Морозовим В.Ю., дата складання повного тексту рішення не вказана, по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2022 року ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 25104,75 грн та вирішити питання судових витрат.
В обгрунтування позову вказував, що між сторонами було укладено договір № 2018/ОВР/330-000054 від 22.02.2018 року на встановлення дозволеного ліміту овердрафту, згідно якого банк встановив відповідачу ліміт кредитування у національній валюті України, в сумі 21000,00 грн. на строк двадцять місяців з дати підписання, зі сплатою процентів за користування дозволеним овердрафтом та овердрафтом, виходячи з 36 % річних.
Вказував, що факт надання кредитних коштів підтверджено випискою по особовому рахунку відповідача НОМЕР_1 з 22.02.2018 року по 29.09.2021 року (а.с. 11-17).
Рішенням Комосмольського міського суду Полтавської області від 30 березня 2023 року відмовлено в задоволені позову публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про встановлення ліміту кредитного овердрафту.
Не погодившись з вказаним рішенням АТ АБ «УКРГАЗБАНК», подало на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що районний суд ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог не звернув уваги на те, що банківськи виписки з рахунків відповідача є належними та допустимими доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
23.10.2023 року від ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшов відзив в якому вона просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини четверта, шоста статті 19, стаття 274 ЦПК України).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України). Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК України).
Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, та вбачається з матеріалів справи, що між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено договір № 2018/ОВР/330-000054 від 22.02.2018 року на встановлення дозволеного ліміту овердрафту, в якому вказані: можлива сума кредиту 0,00-300000,00грн., строк кредитування 12 місяців, відсоткова ставка 36,00 % річних, пільговий період 30 днів, відсоткова ставка на прострочену заборгованість 48,00 % річних.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що загальна сума забрговансоті за кредитним договором № 2018/ОВР/330-000054 від 22.02.2018 року становить 25104,75 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, районний суд виходив з того, що надані позивачем документи не підтверджують надання банком та отримання ОСОБА_1 кредиту та його розміру, тому дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог.
Колегія суддів вважає такий висновок районного суду вірним з наступних підстав.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частинами першою-другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, з наданих суду розрахунків банку не можливо встановити факт отримання позичальником коштів та розмір суми кредиту.
Окрім того, звертаючись до суду з вказаним позовом банк у своїй позовній заяві послався на те, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 21000 грн., проте в матеріалах справи відсутні належні докази встановлення кредитного ліміту в сумі 21000 грн., а тому слід дійти висновку, що сторони не досягли основних умов договору, а саме суми позики ( крединий ліміт).
Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, та несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред'явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних.
Доводи апеляцінйої скарги про те, що виписки з особових рахунків клієнта є підтвердженням наявності заборгованості за кредитним договором не беруться до уваги, оскільки банком не доведено належними доказами факт отримання позичальником коштів та розмір суми кредиту.
Інші доводи апеляційної скарги висновків районного суду не спростовують.
Оскільки рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст.368, 375, 382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" залишити без задоволення.
Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 30 березня 2023 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 06.11.2023 року
Головуюча суддя О.В.Чумак
Судді С.Б. Бутенко
Л.І. Пилипчук