Справа № 161/2954/23 Провадження №33/802/456/23 Головуючий у 1 інстанції:Рудська С. М.
Доповідач: Гапончук В. В.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
секретарів судового засідання - Павловій Н.А., Старенько Л.М.,
особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_1 - Татарченка К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 червня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Добропілля Донецької області, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувався, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.06.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 19.02.2023 року о 22:25 годині в селі Борохів Луцького району по вулиці Відродження, керував транспортним засобом VOLKSWAGEN Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 , всупереч вимогам п.2.5 ПДР України, відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.50-52).
Не погоджуючись із постановою судді особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України.
Вважає постанову суду незаконною. Вказує на те, що у працівників поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушень водієм положень ПДР, які б давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку його транспортного засобу. Також матеріали справи (відеозапис) не містять його відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. Також у нього були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, про які вказував поліцейських у документах. Свідки, які були допитані в судовому засіданні, підтвердили, що він ніяких алкогольних напоїв не вживав (а.с.55-59).
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали останню з мотивів, викладених в ній, та просили її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.7 КпАП України, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно положень статтей 245, 252, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП України, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п.44 рішення по справі «Володимир Поліщук та Світлана Поліщук проти України» від 30.09.2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Всупереч цьому судом першої інстанції не вжито всіх заходів, передбачених КпАП України, для з'ясування питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а тому вищевказаний висновок суду є передчасним і не відповідає вимогам ст.280 КпАП України.
Оскаржувана постанова судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.06.2023 року щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, як це передбачено п.2 ч.8 ст.294 КпАП України, з наступних підстав.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а саме у тому, що він 19.02.2023 року о 22:25 годині в селі Борохів Луцького району по вулиці Відродження, керував транспортним засобом VOLKSWAGEN Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від огляду на такий стан, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 061407 від 19.02.2023 року (а.с.1); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.02.2023 року щодо ОСОБА_1 (а.с.3); акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 (а.с.4); рапорт поліцейського СРПП ВП № 3 Луцького РУП ГУНП у Волинській області ст. лейтенанта поліції Лучка Ю.Г. від 19.02.2023 року (а.с.5); довідку заступника начальника ВП № 3 (м.Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області підполковника поліції Демчука О. від 20.02.2023 року (а.с.6); відеозаписи із відеореєстратора, встановленого в салоні службового автомобіля поліції та із нагрудної боді-камери поліцейського (а.с.7); пояснення допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (працівники служби охорони «Варта»).
ОСОБА_1 , не визнаючи своєї вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, пояснив, що він не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння. З працівниками поліції виникла суперечка щодо з'ясування причин зупинки його транспортного засобу. Крім того у нього були відсутні будь-які ознаки алкогольного сп'яніння, про які вказував поліцейських у документах, а свідки, які були пасажирами його автомобіля і які були допитані в судовому засіданні суду першої інстанції, підтвердили, що він ніяких алкогольних напоїв не вживав. Також він був позбавлений можливості самостійно пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, так як на той час почалася комендантська година.
Однак суд першої інстанції вказані твердження належним чином не перевірив та не спростував.
Так працівники поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом першої інстанції не викликались в судове засідання, відеозаписи з нагрудних боді-камер поліцейських належним чином не переглядались.
Доводи ОСОБА_1 фактично знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.266 КпАП України огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Водночас, пунктами 6 та 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Крім того в пунктах 2.5, 3.3 Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції 03.02.2016 року №100 зазначено, що нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при арешті або затриманні особи; при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації, та що нагрудною відеокамерою (відео реєстратором) забезпечується кожен працівник патрульної поліції, який заступає на зміну, в будь-якому випадку хоча б однією нагрудною відеокамерою (відеореєстратором) забезпечується екіпаж.
Відповідно до ст.256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
З відеозаписів відеореєстратора, встановленого в службовому автомобілі патрульної поліції, та нагрудної боді-камери поліцейського не вбачається факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також самої відмови від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я.
В ході розгляду справи апеляційним судом були допитані в якості свідків працівники поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які пояснили, що чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі охорони здоров'я не чули, оскільки останній неодноразово намагався з'ясувати у них причини зупинки. Такі дії ОСОБА_1 ними були розцінені як відмова від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків.
Також в ході розгляду справи апеляційним судом були допитані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (працівники служби охорони «Варта»), які пояснили, що до них зателефонували працівники поліції і попросили бути свідками. Вказали на те, що вони не пам'ятають відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі охорони здоров'я. Свідок ОСОБА_2 вказав на те, що пройшло досить багато часу і деталі події не пам'ятає. Свідок ОСОБА_3 ствердно зазначив, що не був свідком відмови від проходження огляду ОСОБА_1 .
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд враховує наступне.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що постанова судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.06.2023 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладення на нього адміністративного стягнення за санкцією цієї статті, не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню, оскільки в його діях склад адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами наявними в справі, і таких не було здобуто в ході апеляційного розгляду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки з урахування встановлених у судовому засіданні обставин суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, то провадження в справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 червня 2023 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження по даній справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.