Справа №760/10385/22
1-кс/760/3281/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі : головуючого слідчого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в рамках кримінального провадження,відомості про злочин якого внесені до ЄРДР за №12022100090001743 від 14.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч. 2, 185 ч. 4 КК України,-
за участю прокурора - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_5
ВСТАНОВИВ:
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділення Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в рамках кримінального провадження,відомості про злочин якого внесені до ЄРДР за №12022100090001743 від 14.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч. 2, 185 ч. 4 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , приблизно о 15:00 годинi 14.08.2022, перебуваючи у торгівельному залi магазину «Sinsay» ДП« ЛПП Україна» АТ« ЛПП», що розташований за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 6 переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, вирішив таємно викрасти чуже майно, що належить ДП« ЛПП Україна» АТ« ЛПП».
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану ОСОБА_5 , перебуваючи у торгівельному залi вказаного вище магазину, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матерiального збагачення, впевнившись у тому, що за його діями нiхто не спостерігає та не завадить йому у вчиненнi крадіжки, перебуваючи у вказаному вище магазині взяв з вішалок чуже майно, що належить ДП« ЛПП Україна» АТ« ЛПП», а саме: одну футболку чоловічу, артикул товару« 8561І-00X», вартістю 287 гривень 20 копійок( без урахування ПДВ) та 359 гривня 00 копійок( з урахуванням ПДВ), одну футболку чоловічу, артикул товару« 8561І-19X», вартістю 287 гривень 20 копійок( без урахування ПДВ) та 359 гривня 00 копійок( з урахуванням ПДВ), одну футболку чоловічу, з артикулом« 2093О-81X», вартістю 287 гривень 20 копійок( без урахування ПДВ) та 359 гривень 00 копійок( з урахуванням ПДВ), дві чоловічі футболки, з артикулом« 0322J- 00X >> вартістю за одну 95 гривень 20 копійок( без урахування ПДВ) та 119 гривень 00 копійок( з урахуванням ПДВ), загальною вартістю 190 гривень 40 копійок( без урахування ПДВ) та 238 гривень 00 копійок( з урахуванням ПДВ), одну футболку чоловічу, з артикулом« 0322J- 9ММ вартістю 95 гривень 20 копійок( без урахування ПДВ) та 119 гривень 00 копійок( з урахуванням ПДВ), одну футболку чоловічу, з артикулом« 0322J- 9х» вартістю 95 гривень 20 копійок( без урахування ПДВ) та 119 гривень 00 копійок( з урахуванням ПДВ), після чого прослідував з ними в примірочну, де заховав їх до свого рюкзаку чорного кольору який мав при собі.
В подальшому, діючи умисно, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, ОСОБА_5 , дiючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі, таємне викрадене чуже майно, що належить ДП« ЛПП Україна» АТ« ЛПП» намагався зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення, пройшов повз касову зону з викраденим майном та сигнальнi рамки магазину ОСОБА_5 , намагався вийти з приміщення магазину, але довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий працівниками магазину, завдавши ДП« ЛПП Україна» АТ« ЛПП» майнову шкоду на загальну суму 1242 гривні 40 копійок( без урахування ПДВ) та 1553 гривні 00 копійок( з урахуванням ПДВ).
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у закiнченому замаху на таємне викрадення чужого майна( крадіжка), вчинене умовах воєнного стану, тобто виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але правопорушення ним не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
14.08.2022 о 18:27 годинi в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. ст.185 КК України( фактичний час затримання 14.08.2022 о 16:31 годинi.)
Підставами підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази, а саме:
• Протокол прийняття заяви про вчинене кримiнальне правопорушення вiд 14.08.2022 у ОСОБА_7 ;
• Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.08.2022 відповідно до якого затримано ОСОБА_5 та в якого було вилучено рюкзак з викраденим майном;
• Показання свідка ОСОБА_8 ;• Показання свiдка ОСОБА_9 .
• Показання свідка ОСОБА_10 ;• Показання свідка ОСОБА_11 ;
• Іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив закінчений замах на тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, санкцiя якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Вiдносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно застосувати запобіжний захід утримання під вартою оскільки, iснують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та якi вказують на те, що підозрювана може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/ або суду;
- незаконно впливати на свідків, з метою змiни останніми показів в частині фактичних обставин.
Виклад обставин, на підставі яких слідчий і прокурор дiйшли висновку про наявність ризиків:
На той факт, що підозрюваний зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що, повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк вiд п'яти до восьми років, тобто усвідомлюючи невідворотнiсть покарання, яке пов'язане із позбавленням волi за вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний може переховуватися значний термiн вiд правоохоронних органів та суду.
На той факт, що підозрюваний може впливати на свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, вказує те, що він вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності та був затриманий пiсля вчинення злочину свідками, що свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_5 може погрожувати свідкам з метою змiни iх свiдчень в частині фактичних обставин.
Більш м'якi запобіжні заходи застосованi до підозрюваного ОСОБА_5 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.
Орган досудового слідства вважає наявність цих ризиків обгрунтованими, через те, що матерiали кримінального провадження містять достатні данi, якi вказують на те, що саме підозрюваний ОСОБА_5 своїми умисними діями, вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна( крадіжка), вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.185 КК України.
Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п. п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
На підставі всього вище викладеного, в органу досудового розслідування, прокурор вважає, що є достатні підстави, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.185КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальна санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Згідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 УПУ України.
Прокурор вказує, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов'язків та її належну поведінку.
Орган досудового слідства вважає наявність цих ризиків обґрунтованими, через те, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що саме підозрюваний ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.185КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальна санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Просив суд врахувати, що міра запобіжного заходу має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні з огляду на зазначені у ньому обставини та факти.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, наголошував, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має дві вищі освіти, офіційно працює. Також просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний погодився із висловлюваннями свого захисника, заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
15.08.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.185 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_5 .
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Крім того, відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до частини першої ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти настанню вказаних ризиків щодо ОСОБА_5 , оскільки не доведеними є ризики: вчинення нових кримінальних правопорушень, намагання вплинути на свідків та переховуватися від органів досудового розслідування.
Тому, слідчий суддя приходить до висновку необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Тому, слідчий суддя вважає законним і обґрунтованим застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту по місцю проживання по АДРЕСА_1 , в період часу з 20-00 до 07.00 год., наступної доби, строком на 60 днів, тобто до 13 жовтня 2022 року.
У зв'язку з цим, слідчий суддя також вважає обґрунтованим на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого,прокурора ,слідчого судді або суду залежно від стадії розгляду провадження;
- не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого ,прокурора або суду;
- не залишати квартиру АДРЕСА_2 в період часу з 22.00 до 07.00 наступної доби;
- повідомляти слідчого ,прокурора або суд про зміну місця проживання.
Керуючись ст.ст. 131,176, 181,184, 194, 309, 376 ч. 2 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м. Луганська,громадянина України , зареєстрованого в АДРЕСА_1 домашній арешт строком до 13 жовтня 2022 року включно.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки :
-прибувати за першим викликом до слідчого,прокурора ,слідчого судді або суду залежно від стадії розгляду провадження ;
-не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого ,прокурора або суду ;
-не залишати квартиру АДРЕСА_2 в період часу з 22.00 до 07.00 наступної доби ;
-повідомляти слідчого ,прокурора або суд про зміну місця проживання .
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному .
Звільнити з-під варти в залі суду.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя: