печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16877/23-ц
Категорія 17
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Соколова О.М.
секретар судових засідань Матвійчук В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі-Позивач, ТОВ «Бізнес Позика», Кредитодавець) звернулось до Печерського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі-Відповідач, ОСОБА_1 , Позичальник, або Боржник) про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовано тим, що сторонами було укладено договір про надання кредиту, згідно з яким Відповідач як позичальник отримав кредит у розмірі 34 000, 00 грн, на строк 24 тижні - тобто до 22 жовтня 2021 року, на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 0,86501471 % (фіксована ставка), комісія за надання кредиту - 5 100,00 гривень та на засадах строковості, поворотності, платності, який зобов'язалася повернути, сплатити проценти у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. 07 травня 2021 року Позивач перерахував Відповідачу кредит двома переказами грошових коштів на загальну суму у розмірі 34 000, 00 грн, проте Відповідач лише частково сплатив Позивачу заборгованість за договором, чим порушив зобов'язання встановлені договором. Відповідач у рахунок погашення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитом здійснила 2 платежі на загальну суму 13 643, 70 грн. Станом на дату подання позовної заяви, заборгованість Відповідача перед Позивачем (24 квітня 2023 року) за Договором про надання кредиту № 132724-КС-004 від 07.05.2021р. складає - 75 160,89 грн., з яких: - заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом - 32 816,30 грн; - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 41 175,40 грн.; - заборгованість за нарахованою комісією за надання кредиту - 1 169,19 грн.
За наведених обставин, Позивач був вимушений звернутися до суду з вказаним позовом, для захисту своїх прав.
17 травня 2023 року до суду надійшла відповідь на запит, направленого на виконання частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), про адресу місця реєстрації відповідача, у передбаченому законом порядку.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17 травня 2023 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін відкрито провадження та призначено судове засідання та роз'яснено відповідачу право не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву.
31 жовтня 2023 року на електронну поштову скриньку суду від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи актуальної правової позиції Великої Палати Верховного Суду з питань можливості нарахування та стягнення комісії за кредитними договорами.
Представник ТОВ «Бізнес Позика» в судове засідання не з'явився, про місце день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, проте на адресу суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи у його відсутність, вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщення оголошення на сайті Печерського районного суду м.Києва, а тому, в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.
У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.
Так, матеріалами справи встановлено, що 07 травня 2021 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» договір про надання кредиту № 132724-КС-004 в електронній формі, порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через Особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій, щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 132724-КС-004 від 07 травня 2021 року.
Відповідно до п. 1 договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 34 000, 00 грн, строком на 24 тижні - до 22 жовтня 2021 року, на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 0,86501471% в день (фіксована ставка), комісія за надання кредиту - 5 100,00 гривень. Кредит надається на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів.
Відповідно до п. 2 договору, протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з графіком платежів.
07 травня 2021 року ТОВ «Бізнес позика» видав Відповідачу кредит у розмірі 34 000, 00 грн двома грошовими переказами (в сумі 14 000,00 гривень та 20 000,00 гривень), на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується: - витягом з анкети клієнта; - квитанціями платіжної системи ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 07.05.2021р. за №№ 406577385 та 406577212; - довідками ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 10.03.2023р. про успішне перерахування двох платежів (в сумі 14 000,00 грн. та 20 000,00 грн.) на карту отримувача (Відповідача), - двома листами АТ «СЕНС БАНК» (у відповідь на запити ТОВ «ФК «Елаєнс») від 21.02.2023р., в яких банк підтвердив, що грошові кошти в загальному розмірі 34 000,00 гривень (двома платежами в розмірі 14 000,00 гривень та 20 000,00 гривень) були успішно перераховані на карту отримувача № НОМЕР_1 , яка згідно з Витягом з анкети клієнта належить саме ОСОБА_1 .
Позичальником заборгованість за Договором лише частково було сплачена Позивачу в розмірі 13 643,70 грн. (Відповідачем - в сумі 12 460,00 грн. та приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Фесик Марією Олексіївною - в сумі 1 183,70 гривень (в рамках виконавчого провадження ВП 68191338).
При погашенні кредиту через Особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця, позичальник ввів свій реєстраційний номер облікової картки платника податків і програма приймання платежів в Особистому кабінеті автоматично зараховує платіж в рахунок погашення боргу за існуючим договором.
Здійснення одного платежу на користь Позивача в загальній сумі 1 183,70 гривень приватним виконавцем Фесик М.О. в рахунок погашення заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором та в рамках виконавчого провадження ВП 68191338 підтверджується платіжним дорученням № 565 від 23.02.2022р., виконаним АТ «АЛЬФА-БАНК»
Відповідно до наданого розрахунку, заборгованість позичальника перед кредитором ТОВ «Бізнес позика» станом на дату подання позовної заяви 24 квітня 2023 року, складає 75 160,89 грн., з яких: - заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом - 32 816,30 грн; - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 41 175,40 грн.
Крім цього, позичальник нарахував борг за комісією у розмірі 1 169,19 грн.
Відповідно до частини першої ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до частини першої ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини першою ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Згідно з частиною першої ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Згідно з частиною першою ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною другою статті 1054 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною другою статті 1048 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Стаття 1054 ЦК України містить лише загальні норми щодо кредитування. В той же час, в частині 3 статті 1054 ЦК України визначено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Таким законом в даному випадку є Закон України «Про споживче кредитування» яким Позивач і Відповідач саме керувались, укладаючи та виконуючи в подальшому Кредитний договір (пункт 9 Кредитного договору). Відповідно, за загальним правилом в такому випадку у разі конкуренції норм загального законодавства (ЦК України) та спеціального законодавства (Закон про споживче кредитування) у правовідносинах між учасниками цивільних правовідносин мають застосовуватись саме Норми спеціального законодавства (Закону про споживче кредитування в даному випадку).
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; - комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; - інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит.
З вищевикладеного вбачається, що Закону України «Про споживче кредитування» передбачає право Позивача (як кредитодавця) на встановлення комісії за надання кредиту за Кредитним договором.
Також, комісія за надання кредиту була також відображена і в тексті Кредитного договору (п.1), який був підписаний Відповідачем, що свідчить про обізнаність останнього щодо включення комісії «за надання кредиту» до загальних витрат за Кредитним договором.
Вказане вище узгоджується з висновками зробленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Таким чином, є всі належні правові підстави для задоволення вимоги Позивача про стягнення з Відповідача комісії за надання кредиту.
Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України, на підтвердження погашення заборгованості, Відповідачем не надано.
Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що Позивач виконав всі умови договору належним чином, а Відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов'язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, враховуючи те, що Відповідачем не було належним чином виконано умови вищезазначеного кредитного договору, а також ним не було спростовано вищезазначених позовних вимог Позивача, на підставі чого позовна заява підлягає задоволенню.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
На підставі ст.141 ЦПК України, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягають понесені судові витрати в розмірі 2 147,20 грн.
Керуючись статтями 11, 525-526, 530, 536, 549, 551, 610, 626, 629, 1046-1056 ЦК України, статтями 2, 7, 10-13, 76-81, 141, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ідентифікаційний код юридичної особи 41084239, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411) суму заборгованості за Договором про надання кредиту № 132724-КС-004 від 07.05.2021 р. в розмірі - 75 160,89 грн., яка складається з заборгованості за отриманим та неповернутим кредитом - в розмірі 32 816,30 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом в розмірі - 41 175,40 грн.; заборгованість за нарахованою комісією за надання кредиту в розмірі - 1 169,19 грн. та судовий збір у розмірі 2 147,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 01.11.2023 року.
Суддя О.М.Соколов