Справа № 362/6093/23
Провадження № 2/362/2263/23
УХВАЛА
"26" вересня 2023 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, в якому просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3648,60 грн. за період з 07.06.2023 р. по 01.09.2023 р.
Під час прийняття позовної заяви, встановлено, що вона не відповідає вимогам, встановленим ст.175 ЦПК України.
Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема:
- адресу місця проживання чи перебування відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
-зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
-відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
-відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
-зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Відповідно до ч. 6 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
В прохальній частині позову позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 23 190 грн.
При цьому частинами 1-2 статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником.
Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Так, згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 25.04.2018 р. по Справі № 572/1762/15-ц, у статті 196 Сімейного кодексу України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) + ……. (An х 1% х Qn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів (обраховується позивачем на момент пред'явлення позову);
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед пред'явленням позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Таким чином, з метою підтвердження розміру (суми) стягнення заборгованості, позивачем має бути надано суду розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, здійснений за вищенаведеною формулою розрахунку пені, яка встановлена Постановою Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 25.04.2018 р. по справі
№ 572/1762/15-ц.
Виходячи із правової позиції Верховного Суду від 25.04.2018 р. позивачу розмір неустойки (пені) по аліментах необхідно розраховувати за вищезазначеною формулою, де застосовується окремо кількість днів прострочення щомісячно, а не сумуються між собою.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Отже, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб: шляхом подання нової редакції позовної заяви, яка б повністю відповідала вимогам статей 175 і 177 ЦПК України, а також надати правильний розрахунок, виходячи із правової позиції Верховного Суду від 25.04.2018 р.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху, про що повідомити позивача та надати йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.185, 260 ЦПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'ять днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатись неподаною та повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Кравченко