Ухвала від 01.11.2023 по справі 947/32356/23

Справа № 947/32356/23

Провадження № 1-кс/947/13253/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2023 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023160000001027 від 11.07.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 303 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з поданого клопотання, в провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12023160000001027 від 11.07.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 303 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.07.2023 року до СУ ГУНП в Одеській області з управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшло повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення, а саме отримано інформацію щодо групи осіб, які займаються втягненням осіб в зайняття проституцією та сутенерством в створених ними місцях розпусти на території м. Одеса.

Задля забезпечення повного та всебічного проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню, а також встановлення всіх обставин вказаного кримінального правопорушення, оперативним співробітникам Управління міграційної поліції ГУНП в Одеській області в порядку ст.ст.40,41 КПК України було надано доручення.

В ході виконання зазначеного доручення, вказана інформація знайшла своє підтвердження та встановлено, що група осіб, посягаючи на моральні засади суспільства, діючи з корисливих мотивів та маючи на меті отримання доходу від протиправної діяльності, створили та утримують місця розпусти, в яких забезпечують надання послуг інтимного характеру за грошову винагороду невстановленою кількістю повій. Задля забезпечення повноцінного функціонування місць розпусти, а також отримання стабільного прибутку від сутенерства учасники злочинної групи розміщують оголошення на різних веб-ресурсах в мережі Інтернет.

Так, станом на теперішній час, за результатами проведених слідчих дій, негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів, достеменно встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень причетна група осіб, які зорганізувались для спільного вчинення злочинів, пов'язаних із сутенерством та утриманням місць розпусти. Встановлено, що фігуранти організували надання сексуальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , так і за бажанням клієнта на виїзді. В рамках вказаного кримінального провадження проведено ряд контролів за вчиненням злочину, в ході яких отримано докази підтвердження злочинної діяльності вказаної групи осіб саме за вказаною адресою.

За таких обставин, 12.10.2023 року в період часу з 20 години 23 хвилин по 23 годину 04 хвилин, на підставі ухвали слідчого судді Київського РС м. Одеси було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено у клопотанні.

В подальшому, вилучене під час обшуку майно було визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження, про що винесено відповідну постанову від 13.10.2023 року.

Оскільки у органу досудового розслідування є достатні підстави, що вилучене під час обшуку майно може зберігати на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень, з метою забезпечення збереження вилученого майна, слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Прокурор Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просив клопотання задовольнити та розглянути у його відсутність. Також зазначив, що на теперішній час встановити місцезнаходження власників вилученого майна не видалося за можливе.

Отже, так як на даний час встановити власників/користувачів вилученого майна та їх контакти не надалось за можливе, слідчий суддя прийшов до висновку про можливість розгляду клопотання у їх відсутність.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12023160000001027 від 11.07.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 303 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження за результатами проведених слідчих дій, негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів було встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень причетна група осіб, які зорганізувались для спільного вчинення злочинів, пов'язаних із сутенерством та утриманням місць розпусти. Встановлено, що фігуранти організували надання сексуальних послуг за адресою:

АДРЕСА_1 , так і за бажанням клієнта на виїзді. В рамках вказаного кримінального провадження було проведено ряд контролів за вчиненням злочину, в ході яких отримано докази підтвердження злочинної діяльності вказаної групи осіб саме за вказаною адресою.

1) мобільний телефон марки «Xiaomi», IMEI 1: НОМЕР_1 ,

IMEI 2: НОМЕР_2 ;

2) мобільний телефон марки «Nomi», із маркуванням « НОМЕР_3 »;

3) мобільний телефон чорного кольору із маркуванням « НОМЕР_4 »;

4) мобільний телефон марки «Nomi», із маркуванням « НОМЕР_5 »;

5) мобільний телефон марки «Nomi», із маркуванням « НОМЕР_6 »;

6) мобільний телефон марки «Nomi», в корпусі синього кольору;

7) мобільний телефон марки «Mini», IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 ;

8) мобільний телефон марки «Samsung», IMEI 1: НОМЕР_9 , IMEI 2: НОМЕР_10 ;

9) мобільний телефон марки «ZTEBlackL9», IMEI 1: НОМЕР_11 , IMEI 2: НОМЕР_12 ;

10) мобільний телефон марки «iPhoneX», IMEI: НОМЕР_13 ;

11) мобільний телефон марки «RedmiNote 8+», IMEI 1: НОМЕР_14 ,IMEI 2: НОМЕР_15 ;12) мобільний телефон марки «Samsung», IMEI: НОМЕР_16 ;

13) мобільний телефон марки «Samsung», IMEI: НОМЕР_17 ;

14) мобільний телефон марки «MiniGlobal», IMEI 1: НОМЕР_18 , IMEI 2: НОМЕР_19 ;

15) мобільний телефон марки «RealmeC21», IMEI: НОМЕР_20 , № НОМЕР_21 ;

16) мобільний телефон марки «Mini», IMEI 1: НОМЕР_22 , IMEI 2: НОМЕР_23 ;

17) грошові кошти: 2 купюри номіналом 100 гривень (ЄБ9364244, УШ1083000); 3 купюри номіналом 200 гривень (ДД5978060, ГБ6067072, ЗГ0498558); 1 купюра номіналом 1000 гривень (НГ3446757); 1 купюра номіналом 50 гривень (8Д7474435);

18) 4 блокноти із чорновими записами; 3 зошити із чорновими записами; 2 аркуші з чорновими записами;

19) комутатор; відеореєстратор DHI-NVR2108-12; сервер Lintratek;

20) мобільний телефон марки «Techno», IMEI 1: НОМЕР_24 ,IMEI 2: НОМЕР_25 ;

21) мобільний телефон марки «Nomi», в корпусі чорного кольору;

22) мобільний телефон марки «Nokia», IMEI: НОМЕР_26 ;

23) мобільний телефон марки «Redmi», у корпусі чорного кольору (у вимкненому стані);

24) 4 купюри номіналом 50 гривень (ЕГ7047614, ФВ2678123, ФЕ7139070, ФВ0712411); 1 купюру номіналом 200 гривень (ВЄ4399217); 3 купюри номіналом 500 гривень (ХЖ2020494, ЕВ3095314, АН8079091); 1 купюра номіналом 100 гривень (АА4945796); 4 купюри номіналом 20 гривень (ЄД9366089, ЕБ7578731, ЮА3367369, ЕЗ4593517); картку «Приват Банк» НОМЕР_27 , вилучено з сумки ОСОБА_5 ;

25) грошові кошти: 1 купюра номіналом 500 гривень (335358837); 1 купюра номіналом 200 гривень (ЗН2055937); 1 купюра номіналом 100 гривень (ЕЄ8647837), вилучено з рожевого гаманця;

26) 7 купюр номіналом 200 гривень (ЄЖ1070541, ЄН4597784, ГБ5996572, ЄЄ5508509, ВЄ2926256, ЗГ5538968, ЄІ5787460), вилучено з зеленої сумки;

27) 2 купюри номіналом 50 гривень (ФД8192823, ФД7498591);

28) 1 купюру номіналом 500 гривень (ЕБ6277928);

29) 2 блокноти із чорновими записами.

Слідчий суддя на підставі долучених до клопотання матеріалів прийшов до висновку, що вилучене під час обшуку майно може містити у собі інформацію щодо вчинення злочинів в рамках кримінального, зокрема, у вилучених мобільних телефонах можуть міститися переписки з особами, які займаються сутенерством в створених ними місцях розпусти на території м. Одеса, фото - та відео - матеріали, які можуть бути використані в якості речових доказів в рамках кримінального провадження.

Блокноти, які було вилучено під час обшуку імовірно можуть містити у собі записи щодо контактів осіб, які можуть бути причетними до вчинення злочинів в рамках кримінального провадження та інші відомості, які можуть підтвердити надання сексуальних послуг за грошові кошти.

Вилучені грошові кошти могли бути отриманні безпосередньо внаслідок протиправної діяльності.

Комутатор/відеореєстратор може містити у собі відомості стосовно осіб, які займаються сутенерством, фіксацію їх відвідування місця розпусти та відеозаписи з яких може вбачатися надання інтимних послуг за грошові кошти.

Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що вилучене під час обшуку майно було визнано слідчим речовими доказами у кримінальному провадженні відповідно до постанови від 13.10.2023 року та потребує додаткового дослідження та огляду з метою встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень в рамках кримінального провадження та осіб, які можуть бути причетними до їх вчинення.

Отже, слідчим суддею на підставі долучених до клопотання матеріалів встановлено, що вилучене під час обшуку майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки може містити в собі відомості щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень в рамках кримінального провадження.

У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів, які можуть мати суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно може бути речовими доказами в рамках кримінального провадження та містити у собі відомості щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Отже, оскільки вилучене майно визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливої зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власників майна, про які йдеться в клопотанні, та якого такі особи зазнають внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023160000001027 від 11.07.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 303 КК України - задовольнити.

Накласти арешт із забороною розпорядження та користування на майно, яке було виявлено та вилучено 12.10.2023 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: