Справа № 932/3517/23
Провадження № 2/932/1022/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року м. Дніпро
Бабушкінський районний м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Овчиннікової О.С.,
за участю секретаря - Орищиної І.А.,
за участю представника позивача - адвоката Литвина Р.О.,
за участю відповідачки - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини, на обгрунтування якого зазначив, що 27.01.2018 року між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб. Від вказаного шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 11.08.2021 року шлюб розірваний. Після звільнення позивача з військової служби в запас 18.11.2022 року йому стало відомо про відкрите виконавче провадження щодо стягнення з нього аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 на підставі судового наказу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська № 932/4329/22 про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання малолітнього сина в розмірі частини від заробітку , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05.08.2022 року та до досягнення повноліття дитиною. Однак відповідачкою приховано від суду наявність у позивача інших двох неповнолітніх дітей від іншого шлюбу, які проживають разом з колишньою дружиною ОСОБА_5 та знаходяться на її утриманні і вихованні. Оскільки на утриманні позивача знаходяться три неповнолітні дитини, його матеріальне становище є скрутним, доходи зменшилися, на утриманні перебувають батьки позивача, тому просить зменшити розмір стягнених судовим наказом аліментів з частини до 1\6 частини.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, на їхньому задоволенні наполягав.
Відповідачка ОСОБА_1 подала письмовий відзив, в якому заперечила проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що позивач є засновником двох ТОВ : ТОВ «БК Дніпробуд-Сервіс» та ТОВ «ГАРМОНІЯ БУДІВНИЦТВО», які працювали і продовжують працювати та отримувати дохід, окрім того, позивач має у власності земельну ділянку понад 5 га у Кіровоградській області, яку здає в оренду та отримує дохід, також має у власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , які він здає в оренду та отримує прибуток. Довідку про справжні свої доходи позивач не надав, у його батьків - громадян російської федерації , окрім позивача, є двоє інших працездатних дітей, доказів перебування на його утриманні батьків позивач не надав. Жодних доказів погіршення матеріального стану або зміни сімейного стану позивач не надав.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 долучила довідку за підписом державного виконавця Городничого Є.Ю. - витяг з АСВП № 70055381 щодо придбання позивачем ОСОБА_2 в 2023 році транспортного засобу - автомобіля KIA OPTIMA, 2015 року випуску. Що, на її думку, не свідчить про погіршення матеріального стану позивача. Вважала, що підстав для задоволення позовних вимог не вбачається. Їхня спільна дитина - син ОСОБА_6 , 2018 року народження, має слабке здоров'я, потребує лікування, оздоровлення, ліків. Тому вона не має поки можливості вийти на роботу, знаходиться вдома та опікується дитиною, бо комунальні дитячі дошкільні заклади в м.Дніпрі не працюють.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке:
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 27.01.2018 року, що вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого ВДРАЦС по Дніпровському, Солонянському районах Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Дніпро), актовий запис № 9.
Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_2 , виданого Шевченківським районним у місті Дніпрі ВДРАС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області , актовий запис № 706, де сторони зазначені батьками дитини.
Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 11.08.2021 року у справі № 932/3679/21 шлюб між сторонами розірваний.
Судовим наказом Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 08.09.2022 року (справа № 932/4329/22) з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 серпня 2022 року до досягнення ним повноліття.
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 22.07.2014 року, виданого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 1013, вбачається, що позивач є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 03.03.2009 року , виданого Жовтневим ВДРАЦС, актовий запис № 296, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно роз'яснень наданих у пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до п. 17 вказаної Постанови, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Відповідно до ч.1 ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: зміни і сімейного і матеріального стану. Однак зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів.
У відповідності з вимогами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
За вимогами ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звернувшись до суду з позовними вимогами, ОСОБА_2 посилався на те, що його матеріальний стан погіршився, на його утриманні перебуває ще дві неповнолітні дитини.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд приймає до уваги, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, але такими доказами можуть бути, наприклад, довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 та ОК-7, а також інформація (витяг, довідка) про доходи з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, які містять, зокрема, дані щодо суми всіх доходів фізичної особи за відповідний період.
Вказані документи позивачем ОСОБА_2 суду не надані, а надані витяги відповідачкою ОСОБА_1 , навпаки, підтверджують, що позивач є засновником двох ТОВ, власником земельної ділянки та квартири, придбав автомобіль в 2023 році , що не підтверджує позовні вимоги в частині погіршення матеріального стану позивача ОСОБА_2 .
Безпідставними є також інші доводи позову щодо перебування на утриманні батьків позивача, оскільки останній не надав відповідних доказів.
Позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами погіршення його майнового стану.
Слід зазначити, посилання позивача на те, що у нього знаходяться на утриманні двоє інших неповнолітніх дітей , судових рішень про стягнення з нього аліментів на їхнє утримання немає, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, які стягуються на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки не можна компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї динити порівняно з іншою.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що позивачем ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження значного погіршення його майнового становища , суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів.
Відповідачкою ОСОБА_1 долучені матеріали щодо наявності заборгованості позивача за 2022-2023 роки зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , щодо того, що ОСОБА_2 є засновником двох ТОВ - ТОВ «БК Дніпробуд-Сервіс» та ТОВ «ГАРМОНІЯ БУДІВНИЦТВО», власником земельної ділянки площею 5,0309 га в Кіровоградській області Онуфріївський район, яку здає в оренду відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником квартири в АДРЕСА_1 , щодо придбання автомобіля в 2023 році, виходячи з відповіді на запит державного виконавця АСВП № 70055381, медичні довідки про стан здоров'я та лікування дитини - ОСОБА_3 , 2018 року народження.
Відповідно до частини 3 статті 182 СК України суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.
Стаття 81 ЦПК України надає право сторонам та іншим учасникам справи подавати докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.
Таким чином, позивач не довів підстави позову про зменшення розміру стягнутих з нього аліментів, визначених судовим наказом Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 08.09.2022 року ( справа № 932/4329/22) з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 серпня 2022 року до досягнення ним повноліття.
Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів слід відмовити.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 180-182, 183, 184 СК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В повному обсязі рішення складене 03.11.2023 року.
Суддя О.С. Овчиннікова