ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
17.10.2023Справа № 910/6430/23
За позовом Акціонерного товариства «Кредобанк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ Промбуд»
про стягнення 2.362.972,87 грн та повернення об'єкта лізингу
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Ключерова В.С.
за участю представників сторін
від позивача не з'явився
від відповідача Питель М.В., ордер серії ВК № 1089087 від 12.06.2023
Суть спору :
26.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Кредобанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ Промбуд» про стягнення 2.362.972,87 грн та про зобов'язання повернути об'єкт лізингу.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору № Л875/1220 про фінансовий лізинг від 10.12.2020 (далі - договір), позивач придбав на замовлення відповідача об'єкт лізингу - колісний екскаватор HIDROMEK HMK210W, 2020 року випуску, номер шасі/кузова НОМЕР_1 та передав відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі майна (об'єкту лізингу) від 10.12.2020. Відповідно до умов договору строк лізингу визначається у договорі та графіку лізингових платежів; строк лізингу починається з дати підписання відповідачем акту приймання-передачі об'єкта лізингу; відповідач щомісяця повинен здійснювати на користь позивача періодичні лізингові платежі відповідно до графіка лізингових платежів; у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання договору відповідно до умов договору, а також якщо позивач вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень договору, відповідач зобов'язаний повернути за свій власний рахунок у ідеальному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження позивача, якщо інша адреса не вказана позивачем, впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту (повідомлення/вимоги) позивача, також відповідач зобов'язаний сплатити позивачу загальну суму всіх періодичних лізингових платежів та інших платежів, що залишилися несплаченими відповідно до графіка лізингових платежів, інших умов договору, у зв'язку із достроковим закінченням строку лізингу/розірвання договору з вини відповідача за період після дати такого закінчення/розірвання, - впродовж 10 робочих днів від дати одержання запиту (повідомлення/вимоги) позивача про сплату відповідних платежів. Внаслідок порушення відповідачем зобов'язань за договором лізингу, 27.03.2023 позивач направив відповідачу повідомлення-вимогу № 85-13024204/23 від 24.03.2023 про відмову (про розірвання) від договору № Л875/1220 про фінансовий лізинг від 10.12.2020, про повернення об'єкта лізингу та погашення заборгованості. Даним повідомленням позивач повідомив відповідача про відмову (про розірвання) від договору лізингу, вимагає повернути об'єкт лізингу у відмінному робочому та технічному стані за адресою позивача впродовж 10 робочих днів від дати отримання цього повідомлення - вимоги, а також вимагає негайно погасити заборгованість за договором лізингу. Відповідач відповіді на повідомлення-вимогу не надав. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 2.362.972,87 грн, з яких 971.058,30 грн боргу по сплаті відшкодування вартості об'єкта лізингу, 1.109.489,76 грн боргу за прострочені лізингові платежі по сплаті відшкодування об'єкта лізингу, 220.381,40 грн боргу за прострочені лізингові платежі по сплаті процентів, 62.043,41 грн боргу за прострочені комісії та про зобов'язання повернути об'єкт лізингу, а саме колісний екскаватор HIDROMEK HMK210W, 2020 року випуску, номер шасі/кузова НОМЕР_1 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6430/23 від 03.05.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
16.05.2023 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 відкрито провадження у справі № 910/6430/23 прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.07.2023.
Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 23.05.2023 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105494451588 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 8-Р, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.
Проте, конверт разом з ухвалою від 23.05.2023 (номер відправлення 0105494451588) було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 29.06.2023 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
12.06.2023 від представника позивача - Вус А.П. до суду через систему «Електронний суд» подано заяву про участь у судових засіданнях по справі № 910/6430/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
13.06.2023 відповідачем через систему «Електронний суд» подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник відповідача 26.06.2023 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.
29.06.2023 від позивача на адресу електронної пошти суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги позивач підтримує повністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6430/23 від 03.07.2023 заяву представника позивача про участь у засіданнях суду при розгляді справи № 910/6430/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнити.
04.07.2023 відповідачем через систему «Електронний суд» подано клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв'язку з неможливістю направити повноважного представника позивача, який має примати участь у допиті підозрюваного у кримінальному провадженні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6430/23 від 04.07.2023, у зв'язку з нез'явленням представників позивача і відповідача, підготовче засідання відкладено на 18.07.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6430/23 від 18.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.08.2023.
15.08.2023 відповідачем через систему «Електронний суд» подано письмові пояснення по справі, в яких зазначає, що відповідач на виконання умов договору було сплачено позивачу авансовий платіж, а також з моменту передачі об'єкту лізингу до 24.02.2022 належно виконував свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів. На момент укладення договору і до 19.08.2022 відповідач був зареєстрований та здійснював свою діяльність у м. Дружківка, Донецької області по вул. Ново-Садова, 2. Також відповідач здійснював свою діяльність у м. Мелітополь, Запорізької області за адресами: вул. 8-го Березня, 6 та вул. Шмідта, 118. За вказаними адресами у відповідача працювали працівники, знаходились офісні, складські приміщення, будівлі та споруди, транспортні засоби та інше майно. У зв'язку з початком повномасштабного вторгнення російської федерації усі працівники з цих міст евакуювалися та відповідач зміщений був фактично призупинити власну діяльність. З метою відновлення своєї діяльності та налагодження виробництва 19.08.2022 відповідач зареєструвався у м. Києві по вул. Баренбойма, 8-Р. З огляду на наявність форс-мажорних обставин, які підтвердила Торгово-промислова палата України у листі № 2023/02.0-7.1 від 28.02.2022 позивач безпідставно та необґрунтовано розірвав договір лізингу та вимагає сплати залишку платежів за договором та повернути об'єкт лізингу.
15.08.2023 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 19.09.2023.
21.08.23023 від позивача на адресу електронної пошти суду надійшли пояснення по справі, в яких зазначає, що відповідачем належним чином не підтверджено наявність форс-мажорних обставин, а лист Торгово-промислова палата України у листі № 2023/02.0-7.1 від 28.02.2022 є загальним та не містить (та і не може містити) ідентифікувальних ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
19.09.2023 відповідачем через систему «Електронний суд» подано пояснення по справі, в яких зазначає, що з моменту розірвання договору лізингу зобов'язання позивача щодо передачі об'єкта лізингу у власність відповідача є припиненим, відповідно у відповідача припинилось зобов'язання щодо відшкодування ват соті об'єкта оренди. Оскільки право власності на об'єкт лізингу не перейшло від позивача до відповідача, тобто позивач його не втратив, то позивач не має права вимагати від відповідача відшкодування вартості об'єкта лізингу, також як втрачену вигоду.
Відповідач в судовому засіданні 19.09.2023 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
19.08.2023 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 17.10.2023.
В судовому засіданні 17.10.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
10.12.2020 між Акціонерним товариством «Кредобанк» (лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АБЗ Промбуд» (лізингоодержувач, відповідач) укладено договір про фінансовий лізинг № Л875/1220 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором лізингодавець зобов'язується набути на підставі договору купівлі-продажу (поставки) (далі - договір купівлі-продажу) у власність майно (далі - об'єкт лізингу) у продавця відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій (додаток № 2 до договору) та умов і передати його у користування лізингоодержувачу на визначений строк за встановлену плату (лізингові платежі) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором та додатковими договорами до цього договору, а лізингоодержувач зобов'язується сплачувати встановлену плату (лізингові платежі), а також інші платежі, передбачені цим договором та додатковими договорами. Сторони дійшли згоди про те, що взаємні права, обов'язки та інші умови фінансового лізингу визначаються у додатку № 1 - Загальних умовах фінансового лізингу (далі - Загальні умови), які є невід'ємною частиною цього договору. Ці Загальні умови фінансового лізингу (далі разом із договором про фінансовий лізин, усіма додатками до нього спільно іменуються як договір), а також Графік лізингових платежів як додаток до договору (додаток № 4 до договору), що є невід'ємною його частиною, та інші додатки, що є невід'ємними його частинами, разом є домовленістю (правочином) між сторонами щодо придбання об'єкта лізингу лізингодавцем та його передання лізингоодержувачу згідно з положеннями Закону України «Про фінансовий лізинг», а також іншими чинними положеннями українського законодавства. Сторони дійшли згоди про те, що взаємні права, обов'язки та інші умови придбання та поставки об'єкта лізингу визначаються у договорі купівлі-продажу, який укладається між продавцем, лізингодавцем та лізингоодержувачем.
Згідно з п. 2.1 договору об'єктом лізингу є:
сільськогосподарська/спеціальна техніка:
марка: HIDROMEK
модель: HMK210W
тип об'єкта лізингу: колісний екскаватор
рік випуску: 2020 (новий).
У наведеному пункті договору визначено наступні умови лізингу: Вартість об'єкта лізингу 4.772.570,27 грн. Авансовий платіж 1.443.893,03 грн. Строк лізингу 36 місяців. Обсяг фінансування 3.328677,24 грн.
Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач починаючи з лютого 2022 року припинив сплату лізингових платежів, у зв'язку з чим виникла заборгованість та внаслідок чого позивач відмовився від договору та вимагав повернути об'єкт лізингу. Проте відповідач борг не сплатив та об'єкт лізингу не повернув.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначає, що фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.
Виходячи з положень ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до п. 4.1 договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Закінчення строку дії/розірвання/припинення цього договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань і відшкодування збитків за цим договором, якщо такі зобов'язання виникли впродовж строку дії цього договору та/або у зв'язку із закінченням строку дії/розірвання/припиненням цього договору.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про фінансовий лізинг» обов'язком лізингодавця є у передбачені договором фінансового лізингу строки передати лізингоодержувачу об'єкт фінансового лізингу у стані, що відповідає призначенню такого об'єкта та умовам договору фінансового лізингу.
Згідно з п. 12.2 Загальних умов строк лізингу починається з дати підписання лізингоодержувачем акта приймання-передачі об'єкта лізингу.
Строк лізингу закінчується з моменту припинення/розірвання договору (п. 12.4 Загальних умов).
Відповідно до п. 3.5 Загальних умов лізингоодержувач повинен прийняти об'єкт лізингу у порядку, в строки та на умовах, визначених в договорі купівлі-продажу, шляхом підписання акту приймання-передачі майна за формою, встановленою у додатку № 3 (далі - акт прийому-передачі).
За актом приймання-передачі майна (об'єкта лізингу) від 10.12.2020, складеним за участю продавця - ТОВ «ТАД Констракшн Груп», лізингодавця та лізингоодержувача, відповідач прийняв об'єкт лізингу.
Згідно з п. 3.1 договору лізингоодержувач щомісяця, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі об'єкта лізингу, зобов'язується здійснювати на користь лізингодавця періодичні лізингові платежі відповідно до Графіку лізингових платежів, що являє собою невід'ємну частину цього договору, та інших положень договору. Структура, порядок та строки оплати платежів за цим договором визначається відповідно до Загальних умов лізингу (додаток №1).
Відповідно до п. 6.1 Загальних умов для експлуатації об'єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь лізингодавця періодичні лізингові платежі відповідно до Графіка лізингових платежів, що являє собою невід'ємну частину договору, та інших положень договору.
Періодичний лізинговий платіж включає: частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості об'єкта лізингу); проценти (винагорода лізингодавця за отримання та використання лізингоодержувачем об'єкта лізингу); комісії та інші платежі, передбачені договором фінансового лізингу (та додатками до нього).
Згідно з п. 6.8 Загальних умов лізингоодержувач здійснює періодичні лізингові платежі відповідно до строків та у розмірі, визначеному у Графіку лізингових платежів.
Частиною 1 статі 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу.
Відповідно до Графіка лізингових платежів (додаток № 4 до договору) перший лізинговий платіж підлягав сплаті 01.01.2021; наступні 36 лізингових платежі підлягали сплаті 1-го числа відповідного місяця; останній платіж - 09.12.2023.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Пункт 3 частини 2 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлює, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором з лютого 2022 року припинив сплату лізингових платежів, що також не заперечується відповідачем.
Посилання відповідача як на підставу неможливості виконання зобов'язань за договором на наявність форс-мажорних обставин, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
З витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 05.08.2022 та станом на 17.08.2023 вбачається, що до 10.08.2022 місцезнаходженням відповідача була адреса: 84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Новосадова, 2.
Відповідно до п. 18.1 Загальних умов якщо внаслідок форс-мажорних обставин будь-яка сторона не може виконувати або затримує виконання будь-яких своїх зобов'язань за договором то така сторона негайно інформує про це іншу сторону, зазначаючи обставини, що становлять форс-мажор разом із тими доказами, які можливо надати, а також приблизний строк, протягом якого виконання своїх зобов'язань за договором такою стороною буде унеможливлене або відстрочене.
Згідно з п. 18.2 Загальних умов сторона, яка зазнала впливу таких форс-мажорних обставин, звільняється від відповідальності перед іншою стороною за невиконання або відстрочення виконання своїх зобов'язань за договором.
Згідно з п. 18.3 Загальних умов факт настання форс-мажорних обставин повинно бути підтверджено належним документом, виданим компетентним органом (довідкою Торгово-промислової палати або прирівняними до неї документами).
Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україна» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований Всім кого це стосується, згідно якого на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Водночас вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні. Неможливість виконання договірних зобов'язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Відповідачем не було подано відповідного сертифікату Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором про фінансовий лізинг № Л875/1220 від 10.12.2020, який б підтверджував неможливість виконання відповідачем зобов'язань з оплати лізингових платежів.
Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення позивачу письмового повідомлення про настання форс-мажорних обставин, як того вимагає п. 18.1 Загальних умов.
Враховуючи все вищевикладене суд вважає, що відповідні заперечення відповідача є необґрунтованими та безпідставними.
Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» після отримання лізингоодержувачем об'єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів.
Лізингодавець має право у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов'язку щодо повернення об'єкта фінансового лізингу - сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об'єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об'єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу (п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про фінансовий лізинг»).
Відповідно до п. 13.1.1 Загальних умов лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати договір/відмовитися від договору та також серед іншого право на повернення об'єкта лізингу у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив 1 (один) періодичний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 (тридцять) календарних днів.
Пунктом 13.2 Загальних умов визначено, що день, що вважатиметься датою розірвання/відмови від договору, визначається лізингодавцем у відповідному повідомленні/ вимозі. Лізингодавець надсилає лізингоодержувачу письмове повідомлення/вимогу про розірвання/відмову від договору та за можливості зв'язується з ним доступними засобами зв'язку для повідомлення про розірвання/відмову від договору. Таке повідомлення/вимога надсилається лізингодавцем на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням лізингоодержувача (для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців)/місцем реєстрації або останнім відомим місцем проживання (для фізичних осіб). У випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення/вимоги з будь-яких причин, лізингоодержувач вважається належним чином повідомленим на 10 (десятий) календарний день з дня відправлення такого повідомлення, що підтверджується документами з відміткою підрозділу поштового зв'язку про прийняття повідомлення для відправки.
В матеріалах справи наявне повідомлення-вимога № 85-13024204/23 від 24.03.2023 в якій позивач посилаючись на наявність простроченої понад 30 (тридцять) днів заборгованість щодо сплати лізингових платежів повідомляє відповідачу про відмову від договору про фінансовий лізинг № Л875/1220 від 10.12.2020 з 24.03.2023; вимагає повернути об'єкт лізингу впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання цього повідомлення-вимоги, але не пізніше 15 календарних днів з моменту надіслання; вимагає негайно погасити заборгованість на загальну суму 2.360.238,62 грн.
27.03.2023 дане повідомлення-вимога надіслано позивачем рекомендованою кореспонденцією за № 0504552041389 на адресу відповідача: 01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 8-Р, яка збігається з місцезнаходженням відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 27.03.2023, фіскальним чеком та списком згрупованих відправлень від 27.03.2023.
Відповідач не заперечує отримання даного повідомлення-вимоги.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що договір про фінансовий лізинг № Л875/1220 від 10.12.2020 є розірваним та припинив свою дію з 24.03.2023.
Відповідно до абз. 1 п. 13.4 Загальних умов у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання договору відповідно до розділів 12 та 13 Загальних умов фінансового лізингу (додатку № 1), відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено п. 4.2 Загальних умов фінансового лізингу (додатку № 1), а також якщо лізингодавець вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень договору лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у ідеальному робочому стані та технічному стані за адресою місцезнаходження лізингодавця, якщо інша адреса не вказана лізингодавцем, - впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання відповідного запиту (повідомлення/вимоги) лізингодавця.
За відсутності документального підтвердження дати фактичного вручення повідомлення-вимоги № 85-13024204/23 від 24.03.2023 відповідачу, суд приходить до висновку за можливе вважати його врученим відповідачу з урахуванням умов п. 13.2 Загальних умов на 10 календарний день від дня його відправлення, тобто 06.04.2023, а отже відповідач зобов'язаний був повернути об'єкт лізингу позивачу у строк до 20.04.2023 включно.
Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, об'єкт лізингу позивачу не повернув.
Пунктом 7 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об'єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об'єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об'єкта фінансового лізингу, повернути об'єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об'єкт фінансового лізингу.
З огляду на викладене, вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути об'єкт лізингу, а саме колісний екскаватор HIDROMEK HMK210W, 2020 року випуску, номер шасі/кузова НОМЕР_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно з п. 4.1 Загальних умов лізингодавець зберігатиме за собою право власності на об'єкт лізингу, в той час як лізингоодержувач матиме право на експлуатацію об'єкта лізингу впродовж строку лізингу за договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» порядок та умови набуття лізингоодержувачем об'єкта фінансового лізингу у власність визначаються договором фінансового лізингу або зазначеним у такому договорі окремим договором купівлі-продажу (викупу) об'єкта фінансового лізингу, або іншим договором, визначеним договором фінансового лізингу.
Відповідно до п. 4.2 Загальних умов після завершення строку лізингу за договором (крім випадків коли лізингодавець реалізовує право розірвати договір/відмовитися від договору та вимагати повернення об'єкта лізингу, як зазначено в договорі) та за умови сплати лізингоодержувачем всіх платежів за договором і виконання всіх зобов'язань лізингоодержувачем, а також виходячи з припущення, що відповідне законодавство України, що регулює відносини сторін за договором не зазнає змін, після остаточного погашення лізингоодержувачем всіх належних до сплати платежів за договором, право власності на об'єкт лізингу перейде до лізингоодержувача. З метою підтвердження переходу права власності на об'єкт лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача сторони підпишуть акт переходу права власності або оформлять таке придбання в інший спосіб, визначений лізингодавцем.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач має право набути у власність об'єкт фінансового лізингу, за умови належного виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань, за договором фінансового лізингу, у тому числі із сплати лізингових та інших платежів, а також (у разі виникнення) неустойки (штрафу, пені), якщо інше не передбачено таким договором.
Отже, належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.
Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Оскільки в силу особливостей регулювання правовідносин лізингу договором та законом право власності на передане в лізинг майно залишається за лізингодавцем, то наслідком припинення договору лізингу внаслідок відмови лізингодавця за приписами частини 4 статті 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» є відсутність у Акціонерного товариства «Кредобанк» обов'язку надати предмет лізингу в майбутньому у власність відповідачу і, відповідно, відсутність права вимагати оплати вартості предмета лізингу.
У справі, що розглядається, лізингоодержувач не виконував зобов'язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за договором, у зв'язку із чим позивач скористався своїм правом на відмову від договору та просив погасити заборгованість за договором і повернути об'єкт лізингу відповідно до умов договору та чинного законодавства.
Лізингодавець не може вимагати і повернення об'єкта лізингу, і відшкодування вартості об'єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів) водночас, тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості слід аналізувати умови договору та структуру лізингових платежів.
Згідно з ч. 2 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» до складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об'єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об'єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.
Враховуючи структуру та зміст лізингових платежів, ці платежі не є рівнозначними платі за користування, на відміну від орендної плати, позаяк містять в собі таку складову, як відшкодування частини вартості предмета лізингу, і з моменту розірвання договору лізингу зобов'язання лізингодавця щодо передачі об'єкта лізингу у власність лізингоодержувача є припиненим, відповідно у лізингоодержувача припинилось зобов'язання щодо відшкодування вартості цього об'єкта.
З огляду на викладене, правові підстави для стягнення з відповідача несплаченої ним у складі лізингових платежів платежу по відшкодуванню частини вартості об'єкта лізингу в розмірі 2.080.548,06 грн відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Відповідно до абзаців 2 та 3 п. 13.4 Загальних умов також лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцю загальну суму всіх періодичних лізингових платежів та інших платежів, що залишися несплаченими відповідно до Графіка лізингових платежів, інших умов договору у зв'язку з достроковим закінченням строку лізингу/розірванням договору з вини лізингоодержувача за період після дати такого закінчення розірвання, впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання запиту (повідомлення/вимоги) лізингодавця про сплату відповідних платежів.
Сторони погодили і підтверджують, що вказана загальна сума несплачених платежів, передбачених Графіком лізингових платежів та іншими умовами договору, за період після дати дострокового закінчення строку лізингу/розірвання договору з вини лізингоодержувача є збитками (упущеною вигодою) лізингодавця та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов договору та чинного законодавства. Зобов'язання щодо сплати такої суми залишається чинним до моменту виконання лізингоодержувачем в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання договору.
Враховуючи викладене, вимоги про стягнення заборгованості за договором підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті процентів в розмірі 220.381,40 грн та 62.043,41 грн комісії.
Слід зазначити, що оскільки в даному випадку об'єкт лізингу підлягає поверненню власнику - позивачу та документальне підтвердження його пошкодження або втрати не подано, тому викупна вартість об'єкта лізингу наразі не є збитками (упущеною вигодою) в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 225 Господарського кодексу України.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ Промбуд» (01013, м. Київ, вул. Боренбойма, 8-Р, код ЄДРПОУ 36652075) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) 220.381 (двісті двадцять тисяч триста вісімдесят одну) грн 40 коп. боргу по сплаті процентів, 62.043 (шістдесят дві тисячі сорок три) грн 41 коп. боргу по сплаті комісії, 6.920 (шість тисяч дев'ятсот двадцять) грн 37 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АБЗ Промбуд» (01013, м. Київ, вул. Боренбойма, 8-Р, код ЄДРПОУ 36652075) повернути Акціонерному товариству «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) об'єкт лізингу, а саме колісний екскаватор HIDROMEK HMK210W, 2020 року випуску, номер шасі/кузова НОМЕР_1 .
4. В іншій частині в позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 06.11.2023.
СуддяВ.В.Сівакова