Єдиний унікальний номер судової справи 201/12873/23
Номер провадження 1-кп/201/970/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року м. Дніпро
вул. Гусенка, 13
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 24 серпня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041650001304 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який зі слів не має постійного місця проживання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
встановив:
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 серпня 2023 року за № 12023041650001304 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 подано письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в межах вказаного кримінального провадження.
В обґрунтування доводів клопотання прокурор посилався на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності та відповідного покарання, що загрожує у разі визнання його винним, може переховуватись від суду. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 не одружений, офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, що може свідчити про можливість останнього покинути місто, де він мешкає або країну.
Таким чином, на переконання прокурора, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_6 є недоцільним та не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому просила клопотання задовольнити і продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання, просив його задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів. Також, прокурор надав суду належним чином завірену копію ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.08.2023 року про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Зазначив, що ризики, наведені прокурором у клопотанні відсутні, з огляду на те, що ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнає повністю, а тому, необхідності у його подальшому триманні під вартою немає. Просив змінити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід на будь-який інший не пов'язаний з позбавленням волі, зокрема, домашній арешт за адресою його мешкання: АДРЕСА_1 .
Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримав позицію свого захисника ОСОБА_4 , зазначив, що за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає більше одного року, за вказаною адресою проживає його колишня цивільна дружина. Протягом року він проживав у родичів за різними адресами. Вказав, що раніше був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , однак, знятий з реєстрації за вказаною адресою з 2019 року. На даний час постійного місця мешкання не має. Просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, однак, за якою адресою вказати не зміг.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заперечення захисника та обвинуваченого, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до вимог ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Так, під час розгляду клопотання встановлено, що відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 серпня 2023 року до ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 жовтня 2023 року без визначення розміру застави.
Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведеного у клопотанні ризику, суд вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що такий ризик, як можливі спроби обвинуваченого переховуватись від суду, існує і не зменшився на час розгляду клопотання, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, пов'язаного із спричиненням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, санкція якого передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років, при цьому, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який не має постійного місця проживання, роботи і джерела доходу, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки.
А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризику можливих спроб ОСОБА_5 переховуватись від суду, ступінь якого є досить високою.
Відтак, суд погоджується із заявленим прокурором ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність існування цього ризику доведеним у повній мірі.
Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обвинувачення у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, суд приходить до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючому ризику та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, що виправдовує продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доводи захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 про необхідність зміни останньому запобіжного заходу на домашній арешт, суд не приймає до уваги з огляду на те, що, як встановлено під час розгляду клопотання прокурора та підтверджено обвинуваченим, останній з 2019 року ніде не зареєстрований, більше ніж один рік не має постійного місця мешкання, що вказує на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків та очевидну неможливість виконання такого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
А тому, зважаючи на відсутність у ОСОБА_5 постійного місця проживання та реєстрації, застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неможливим.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою закінчується 22 жовтня 2023 року вважає за доцільне продовжити тримання останнього під вартою строком на 60 днів до 17 грудня 2023 року включно.
Вирішуючи питання про можливість призначення судового розгляду за наданим суду обвинувальним актом, суд виходить з наступного.
Так, у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що справа підсудна Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська, підстави для повернення обвинувального акту відсутні, просив призначити судовий розгляд на підставі наданого суду обвинувального акту у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 вважали за можливе призначити судовий розгляд за наданим суду обвинувальним актом.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Судом встановлено, що відповідно до вимог ст. 32 КПК України зазначене кримінальне провадження підсудне Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська.
Обвинувальний акт складено з дотриманням положень ст. 291 КПК України.
Підстав для закриття кримінального провадження на цей час не вбачається.
Таким чином, під час підготовчого судового засідання не були встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.
А тому, вислухавши думки учасників судового провадження, у відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі зазначеного обвинувального акту, судовий розгляд здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за участю учасників кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 32, 176-178, 183, 194, 196, 314-315, 369-372 КПК України, -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 17 грудня 2023 року включно.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_5 під вартою, є 17 грудня 2023 року включно.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному 24 серпня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041650001304 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово.
Судовий розгляд призначити у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 23 жовтня 2023 року о 11 годині 00 хвилин.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 11 годині 00 хвилин 20 жовтня 2023 року.
Суддя: ОСОБА_1