Єдиний унікальний номер судової справи 201/2832/23
Номер провадження 1-кп/201/550/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року м. Дніпро
вул. Гусенка, 13
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 грудня 2022 року за № 12022041650001835 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вільнянська Запорізької області, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
встановив:
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 грудня 2022 року за № 12022041650001835 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
04 жовтня 2023 року прокурором ОСОБА_3 до канцелярії суду подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в межах вказаного кримінального провадження.
В обґрунтування доводів клопотання прокурор ОСОБА_3 посилався на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а тому, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, які ще не допитані в суді з метою змусити їх надати неправдиві свідчення. Більш того, обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, що вказує на те, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, на переконання прокурора, продовжують існувати передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики.
Таким чином, на переконання прокурора, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_4 є недоцільним та не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому просив клопотання задовольнити і продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання, просив його задовольнити і продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Свою позицію мотивував тим, що зазначені у клопотанні ризики прокурором не обґрунтовані та не доведені належним чином.
Крім того, посилався на відсутність доказів, якими прокурор обґрунтовує своє клопотання, просив врахувати особу його підзахисного, який раніше не судимий, до моменту арешту працював неофіційно та мав постійний дохід.
А тому, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосовувати до його підзахисного запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заперечення сторони захисту, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Так, під час розгляду клопотання встановлено, що відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2023 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 квітня 2023 року, з можливістю внесення застави, який в подальшому був неодноразово продовжений.
Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених у клопотанні ризиків, суд вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що такі ризики, як можливі спроби обвинуваченого переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення існують і не зменшилися на час розгляду клопотання, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від семи років. Поряд із цим, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який не має постійного місця роботи і джерела доходу, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки.
А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_4 переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, ступінь яких є досить високою.
Відтак, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність існування цих ризиків доведеними у повній мірі.
Поряд із цим, суд не може врахувати посилання прокурора у клопотанні на наявність передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризику можливих спроб обвинуваченого ОСОБА_4 впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженню, з підстав відсутності достатнього обґрунтування на підтвердження існування цього ризику, а також з огляду на те, що потерпілий ОСОБА_6 виїхав за кордон, що унеможливлює будь-який вплив на нього, про що вже неодноразово зазначалося у попередніх судових рішеннях.
Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, суд приходить до переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, що виправдовує продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, посилання захисника ОСОБА_5 на наявність у його підзахисного ОСОБА_4 постійного джерела доходу, який останній мав до моменту його арешту, оскільки працював не офіційно, як на підставу для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд не приймає до уваги, адже на підтвердження таких доводів стороною захисту не надано жодних доказів.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою закінчується 05 жовтня 2023 року вважає за доцільне продовжити тримання останнього під вартою строком на 60 днів до 03 грудня 2023 року включно.
В той же час, продовжуючи обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення та обставини правопорушення, суд вважає, що розмір застави, визначений у попередньому судовому рішенні у розмірі 214 720 гривень, належним чином забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 199, 331, 369-372 КПК України, -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 03 грудня 2023 року включно.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_4 під вартою, є 03 грудня 2023 року включно.
Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_4 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 214 720 гривень, ОСОБА_4 , підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до суду, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов'язки: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі не з'явлення його за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 17 годині 30 хвилин 05 жовтня 2023 року.
Суддя: ОСОБА_1