Справа № 527/2127/23
провадження № 1-кп/527/201/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12023170510000441 від 04.08.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ковалівка, Шишацького району, Полтавської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, одружена, не працююча, раніше не судима,
у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
30.08.2023 року до Глобинського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.
Згідно обвинувального акту, обвинувачена ОСОБА_4 в травні 2023 року вирішила засіяти земельну ділянку, розташовану в межах охоронної зони - на території с. Сидори Кременчуцького району, Полтавської області в межах річки Крива Руда площею 1,45 га, та відноситься до земель водного фонду.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 06.05.2023, шляхом використання найманої сільськогосподарської техніки - трактора, засіяла сільськогосподарською культурою - соєю земельну ділянку площею 1,45 га, розташовану в межах охоронної зони - на території с. Сидори Кременчуцького району Полтавської області в межах річки Крива Руда, яка відноситься до земель водного фонду. При цьому, усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав, умисно, з метою збагачення, в порушення вимог ст. 14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, за відсутності будь-яких підстав набуття права на землю, передбачених ст. 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону, нехтуючи вимогами ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, згідно з якою громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю), ст. 125 Земельного кодексу, згідно з якою право власності на земельну ділянку, або її оренди, право державної реєстрації цих прав виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності, право постійного користування, або оренди земельною ділянкою, та його державної реєстрації, ст.ст. 60, 61, 150 ч. 1 п. «г» Земельного кодексу України, ст. ст. 87, 88, 89 Водного кодексу України, відповідно до яких для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколо водних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони та обмеження у використанні земельних ділянок водного фонду, ОСОБА_4 самовільно зайняла земельну ділянку площею 1,45 га у межах водоохоронної зони водного об'єкта - річки Крива Руда, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади про її передачу у власність або надання у користування (оренду), або оренду, яка розташована на території с. Сидори Горбівського старостівського округу Градизької селищної ради, Кременчуцького району, Полтавської області, самовільно задискувала вказану земельну ділянку та засіяла сільськогосподарською культурою - соя.
Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, проведеного Державною екологічною інспекцією Центрального округу, самовільним зайняттям земельної ділянки загальною площею 1,45 га, яка знаходиться в межах водоохоронної зони, підозрювана ОСОБА_4 заподіяла законному володільцю - державі в особі Градизької селищної ради Кременчуцького району матеріальну шкоду у розмірі 6368,52 грн.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у самовільному зайнятті земельної ділянки в охоронній зоні, ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв'язку із зміною обстановки та закриття провадження у справі. В обґрунтування клопотання зазначила, що вона уперше притягується до кримінальної відповідальності, завдану шкоду відшкодувала в повному обсязі, на даний час земельна ділянка повернута власнику. Вказане свідчить про те, що вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність.
Представник потерпілої особи Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області в підготовче судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважала за можливе звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки, оскільки остання вперше притягується до кримінальної відповідальності, завдану шкоду відшкодувала, земельна ділянка повернута власнику, відтак вчинене нею діяння на час розгляду кримінального провадження внаслідок зміни обстановки втратило суспільну небезпечність.
Заслухавши обвинувачену та прокурора, суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 44 КК України та ч.1 ст. 286 КПК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом; звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється судом.
Статтею 48 КК України передбачається звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Відповідно до статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 197-1 КК України віднесено до нетяжких злочинів.
Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності(п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України).
Згідно квитанції №22-16131731/С від 22.08.2023 року обвинувачена сплатила 6368,60 грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 раніше не судима, скоєне нею кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, вину вона визнала повністю, після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, повністю відшкодувала завдані збитки та усунула заподіяну шкоду, зазначену земельну ділянку не використовує та вона повернута власнику, що свідчить про втрату суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченою діяння та, зокрема, на зміну обстановки.
Таким чином, викладені обставини свідчать про те, що виправлення обвинуваченої можливо без застосування кримінального покарання, тому ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв'язку із зміною обстановки, а кримінальне провадження за ч.2 ст. 197-1 КК України відносно неї підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись статтею 48 КК України, статтями 284,286, 314 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.197-2 КК України на підставі ст.48 КК України у зв'язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження № 12023170510000441 від 04.08.2023 року стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1