УХВАЛА
Справа №377/879/23
Провадження №2-о/377/27/23
03 листопада 2023 року суддя Славутицького міського суду Київської області Малишенко Т.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) заінтересовані особи: Вишгородський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (місцезнаходження: Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, б.5), Славутицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, Центральна площа, 7) - про встановлення факту смерт,-
УСТАНОВИЛА:
30 жовтня 2023 року до суду надійшла заява, у якій заявник, посилаючись на статті 10,12,293,315,317,319 ЦПК України, просить встановити факт смерті її сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ЗСУ (ВЧ НОМЕР_1 ) який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Красногорівка Марїнської територіальної громади, Покровського району, Донецької області під час проходження військової служби під час ведення бойових дій.
Дослідивши заяву з доданими документами суд встановив, що подана заява не відповідає вимогам ст.ст. 294, 315-318 ЦПК України.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає справи в порядку окремого провадження зокрема, щодо визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, встановлення юридичних фактів.
Суд розглядає справи про встановлення юридичного факту, зокрема смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», необхідно відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. На відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
Відтак, з наведених вище норм права вбачається, що оголошення особи померлою та встановлення факту смерті особи є різними категоріями справ.
Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідомо. Підставою для оголошення особи померлою є не факти, які підтверджують загибель особи, а обставини, що дають підстави припускати смерть особи.
При цьому, встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
За змістом заяви заявник просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , надаючи при цьому, рапорти, доповідь, витяг з наказу, акт службового розслідування, акт про настання смерті, сповіщення, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
Відтак, належним способом захисту є оголошення особи померлою, а не встановлення факту смерті.
У заяві про оголошення особи померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку (ст. 306 ЦПК України).
Відповідно до Розділу V Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні підставами для проведення державної реєстрації смерті є, зокрема:
а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о);
б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о),
в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть.
г) рішення суду про оголошення особи померлою;
ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Разом з тим, як роз'яснено в пункті 13 Постанови пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин, залучивши при цьому до участі у справі в якості заінтересованої особи орган РАЦСу.
У разі виправлення недоліків, заявнику слід надати до суду заяву в новій редакції з відповідними уточненнями, а також її копії та копії всіх документів, доданих до неї, для надіслання заінтересованим особам, як передбачено ст. 177 ЦПК України.
Враховуючи те, що заявник не позбавлений можливості усунути викладені зауваження, суд, відповідно до ст.185 ЦПК України, вважає вірним залишити заяву без руху і надати строк для виправлення зазначених недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 294, 315 ЦПК України, суддя
Керуючись статтею 185 ЦПК України, -
УХВАЛИЛА:
Заяву ОСОБА_1 заінтересовані особи: Вишгородський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Славутицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
Попередити заявника, якщо недоліки будуть усунуті в установлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу до виконання.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підписана 03 листопада 2023 року.
Суддя Т. О. Малишенко