Справа №592/9597/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/1278/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Розбій
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 липня 2023 року, якою обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України було повернуто прокурору,-
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 липня 2023 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023200480001591 від 14 травня 2023 року відносно ОСОБА_7 у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 187 КК України було повернуто прокурору Окружної прокуратури м. Суми для усунення недоліків та виконання вимог КПК України.
Своє рішення суд вмотивував тим, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 органом досудового слідства були кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, що належало потерпілій ОСОБА_8 на загальну суму 5350 грн., з кваліфікуючими ознаками: поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений в умовах воєнного стану. Проте, в обвинувальному акті не зазначено, яким саме майном заволодів чи мав намір заволодіти нападник, хто є власником цього майна, тобто вказаний обвинувальний акт не містить належним чином сформульованого обвинувачення, тобто, не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 липня 2023 року, а обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 повернути до суду першої інстанції для розгляду зі стадії підготовчого провадження.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що вимоги, передбачені ч.2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_7 додержано в повному обсязі, зокрема відповідно до п.5 ч. 2 ст. 291 КПК України в ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Тобто, приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору з підстав наведених в оскаржуваній ухвалі, суд, у підготовчому судовому засіданні, фактично перейшов до розгляду кримінального провадження по суті, що не передбачено на даній стадії судового процесу.
Прокурор зазначає, що висновки суду щодо невідповідності обвинувального акту в частині викладення фактичних обставин та формулювання обвинувачення вимогам ст. 291 КПК України, є безпідставними, передчасними та такими, що порушують, передбачений ст.26 КПК України, принцип диспозитивності, згідно якого суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які внесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. А тому, повертаючи обвинувальний акт прокурору з підстав відсутності в ньому даних про те, що яким саме майном заволодів чи мав намір заволодіти нападник, хто є власником цього майна, суд вдався до аналізу та формулювання певних висновків, фактично оцінивши обставини, які підлягають доказуванню в ході судового розгляду кримінального провадження по суті, що на даній стадії судового розгляду є неприпустимим.
Про призначення даного кримінального провадження до апеляційного розгляду його учасники, а саме, обвинувачений ОСОБА_7 , його захисник ОСОБА_9 та прокурор були повідомлені завчасно, у передбачений законом спосіб, однак в судове засідання не з'явились.
Від прокурора надійшла заява, в якій останній просив здійснити розгляд поданої ним апеляційної скарги у його відсутність.
Враховуючи вищезазначені обставини, а також те, що явка учасників, у даному випадку, при розгляді кримінального провадження не є обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд за їх відсутності.
А тому, заслухавши доповідь головуючого - судді щодо змісту оскаржуваного рішення та доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали даного провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, відповідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, крім іншого, таке рішення як повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Вичерпні вимоги до обвинувального акта містяться у ст. 291 КПК України, у частині першої якої зазначено, що обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором; обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.
При цьому згідно ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно і до нього додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
При цьому, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено, що обвинувальний акт має містити відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
З обвинувального акту, який надійшов до суду, вбачається, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 органом досудового слідства були кваліфіковані за ч. 4 ст.187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, що належало потерпілій ОСОБА_8 на загальну суму 5350 грн., з кваліфікуючою ознакою - поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений в умовах воєнного стану.
Перевіряючи вказаний обвинувальний акт на відповідність вимогам ст. 291 КПК України, суд дійшов висновку, що його слід повернути прокурору з тих підстав, що в ньому не зазначено, яким саме майном заволодів чи мав намір заволодіти нападник, хто є власником цього майна, тобто вказаний обвинувальний акт не містить належним чином сформульованого обвинувачення.
Однак, з таким висновком колегія суддів не погоджується на вважає, що вказаний обвинувальний акт вимогам ст. 291 КПК України відповідає, оскільки в ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, сформульоване обвинувачення із зазначенням кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого та кваліфікуючі ознаки вчиненого ним кримінального правопорушення.
Розкриваючи зміст поняття «сформульоване обвинувачення», колегія суддів враховує правовий висновок ВСУ з цього питання (постанова від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16), згідно якого «в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому». При цьому важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення у суді та для реалізації права на захист.
Також, колегія суддів приймає до уваги і усталену прецедентну практику ЄСПЛ, згідно якої «обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення», оскільки в контексті ст. 6 Конвенції Суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи (п. 44 рішення від 27 лютого 1980 року у справі «Девеер проти Бельгії» (Deweer v. Belgium), заява № 6903/75).
Конкретності саме змісту обвинувачення стосується й рішення ЄСПЛ від 25 липня 2000 року у справі «Маттоціа проти Італії» (Mattoccia v. Italy), що відображає послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про «пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами».
Жодних недоліків, які б стосувалися неповноти, неправильності та відсутності необхідних відомостей або були б пов'язані з невиконанням вищезазначених вимог закону обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 не містить, а тому, доводи прокурора про безпідставність висновків суду щодо невідповідності даного обвинувального акту в частині викладення фактичних обставин та формулювання обвинувачення вимогам ст. 291 КПК України, колегія суддів вважає слушними, та такими, що заслуговують на увагу.
Враховуючи, що під час апеляційного перегляду даного кримінального провадження колегією суддів було встановлено, що обвинувальний акт складений відносно ОСОБА_7 відповідає вимогами ст. 291 КПК України, вважати оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою підстави відсутні, а тому, на підставіп. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, вказане рішення підлягає скасуванню з призначення нового розгляду у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання, на задоволення апеляційних вимог прокурора.
Керуючись ч. 2 ст. 376, ст. 404, 407, 409, 412,415, 419 КПК України,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 липня 2023 року, якою обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України було повернуто прокурору, скасувати, у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4