Справа №592/8528/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/437/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - особисте зобов'язання
УХВАЛА
Іменем України
27 жовтня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 592/8528/23 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.06.2023 про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання,
учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
підозрюваної - ОСОБА_9 ,
захисника - адвоката ОСОБА_10 ,
установила:
В поданій апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_11 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_12 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу містить достатні обґрунтування застосування найсуворішого запобіжного заходу. Слідчим суддею безпідставно не прийнято до уваги, що ОСОБА_12 підозрюється ще й у вчиненні іншого кримінального правопорушення, внаслідок чого наявним ризикам можливо запобігти лише шляхом застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
16.06.2023 до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням, погодженим із прокурором Окружної прокуратури м. Суми, звернувся слідчий СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області, яке обґрунтував тим, що завідувачка акушерського відділення в КНП «Клінічного пологового будинку Пресвятої Діви Марії» ОСОБА_12 неналежно виконала свої професійні обов'язки внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення 17.11.2022 при наданні медичної допомоги ОСОБА_13 , що спричинило тяжкі наслідки під час пологів для новонародженої дитини ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що були внесені відомості до ЄРДР за № 42023202510000001 від 02.01.2023.
13.06.2023 ОСОБА_12 в порядку ч. 1 ст. 278, ч. 3 ст. 111, ст. 135 КПК повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК.
Зважаючи на те, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а також те, що ОСОБА_12 29.03.2023 повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК, остання переховується від органу досудового, з метою запобігання спробам підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків в цьому ж провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просив застосувати до ОСОБА_12 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.06.2023 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання слідчому та застосовано до підозрюваної ОСОБА_12 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК. Своє рішення слідчий суддя умотивувала тим, що стороною обвинувачення не доведено, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи прокурора ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу, доводи підозрюваної ОСОБА_9 та її захисника ОСОБА_10 , які просили залишити без змін судове рішення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК), а згідно ст. 177 КПК підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті, тобто: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Здійснивши розгляд вказаного клопотання слідчого та відмовивши у його задоволенні, слідчий суддя суду першої інстанції дійшла цілком обґрунтованого висновку про застосування до підозрюваної ОСОБА_9 такого запобіжного заходу як особисте зобов'язання з покладенням передбачених ч. 5 ст. 194 КПК обов'язків, а не застосування будь-якого іншого, більш суворого запобіжного заходу, передбаченого у ч. 1 ст. 176 КПК, та дотрималась вимог ст. 176, 177, 178, 183 і 194 КПК, з'ясувала і дослідила всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу, а саме наявність у органу досудового розслідування обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого правопорушення, існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, та можливість і достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам. При цьому обґрунтованість підозри ніким з учасників кримінального провадження не оспорюється і наявні в матеріалах докази для визнання підозри обґрунтованою є достатніми, а доведення факту вчинення кримінального правопорушення є завданням подальшого досудового розслідування.
Так, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. При цьому необхідно ураховувати, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, однак в кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів; забезпечення таких стандартів вимагає від національного суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Таким чином, слідчий суддя повинен взяти до уваги, крім обставин, передбачених ст. 177 КПК, також особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
Зокрема, висновки про ступінь ризиків та можливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені судом за результатами сукупного аналізу фактичних обставин кримінального правопорушення та особистих даних підозрюваної особи (характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців тощо), її поведінки під час досудового розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилитись від органів влади, способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків тощо). Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Хоч КПК і не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. При цьому «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів» (рішення ЄСПЛ від 26.07.2001 у справі «Ілійков проти Болгарії» (заява № 33977/96), але у той же час питанню суворості покарання не може надаватися надмірне (вирішальне) значення, оскільки потреба ізоляції підозрюваного не підлягає оцінюванню з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість кримінальних правопорушень (рішення ЄСПЛ від 01.06.2006 у справі «Мамедова проти Росії» (Mamedova v. Russia), заява № 7064/05), та повинна враховуватися у сукупності зі всіма іншими обставинами, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує застосування такого запобіжного заходу. Мають бути враховані характер підозрюваного, його моральні якості, наявні кошти (матеріальне становище), зв'язки з державою, у якій його переслідують за законом, і його міжнародні контакти, його заяви щодо прагнення виїхати на постійне місце проживання за кордон, наявність у нього кількох паспортів; наявність даних про те, що підозрюваний раніше ухилявся від розслідування і суду, тощо.
Ризик втечі також має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування (§ 58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчиєв проти Молдови»).
Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
В ході судового розгляду слідча суддя перевірила відповідність змісту клопотання вимогам закону та з'ясувала питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою і правильно встановила, що під час судового розгляду прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
На думку колегії суддів слідчий суддя суду першої інстанції при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 , яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК, згідно вимог ст. 193, 194 КПК дослідила та достатньою мірою взяла до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст. 178 КПК та особу підозрюваної. Ці обставини, враховані слідчим суддею та дослідженні в апеляційному порядку в сукупності дають достатні підстави для обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК, зокрема, утримуватися від спілкування з потерпілою стороною та свідками по справі. При цьому будь-яких доказів неналежної процесуальної поведінки підозрюваної за час досудового розслідування стороною обвинувачення колегії суддів не надано.
На користь обґрунтованості рішення слідчого судді та достатності застосованого до підозрюваної запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання свідчить і той факт, що підозрювана самостійно, за вимогою апеляційного суду та у визначений час з'явилася в судове засідання для участі в розгляді вказаної вище апеляційної скарги прокурора, незважаючи на те, що в ній порушувалося питання про погіршення її становища і застосування до неї тримання під вартою. Крім того, на час апеляційного розгляду обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК, скеровано до суду.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про можливість запобігання встановленим нею ризикам шляхом застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання із покладенням на неї певних, визначених кримінальним процесуальним законом обов'язків (ч. 5 ст. 194 КПК), у зв'язку з цим, ухвалу слідчого судді про застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу колегія суддів вважає законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга прокурора - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України,
постановила:
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.06.2023 відносно ОСОБА_15 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4