Справа №592/239/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/428/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях
УХВАЛА
Іменем України
26 жовтня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 592/239/22 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.01.2022 щодо залишення без задоволення подання виконуючого обов'язки начальника ДУ «Сумська виправна колонія (№ 116)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 ,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
установила:
В поданій апеляційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання в. о. начальника ДУ «Сумська виправна колонія (№ 116)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 , оскільки на момент розгляду подання у засудженого не будо жодного дисциплінарного стягнення та з 16.09.2020 він виконував вимоги режиму і правила внутрішнього розпорядку, не потребував контролю за поведінкою з боку представників адміністрації, стягнень не мав, характеристики підтверджують динаміку виправлення засудженого протягом півтора роки і містять висновки про сумлінну поведінку ОСОБА_7 , який добровільно залучався без оплати праці до робіт з благоустрою, поліпшення житлово-побутових умов засуджених, допоміжних робіт із забезпечення продовольством, завдання виконував сумлінно та якісно.
10.01.2022 до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшло подання в. о. начальника ДУ «Сумська виправна колонія (№ 116)» про умовно-дострокове звільнення від покарання засудженого ОСОБА_7 , яке було обґрунтоване тим, що засуджений ОСОБА_7 станом на 24.12.2021 відбув більше 3/4 строку покарання, характеризується позитивно, залучається до робіт з благоустрою колонії і прилеглих до неї територій, поліпшення житлово-побутових умов засуджених та допоміжних робіт із забезпечення колонії продовольством, до праці ставиться позитивно, за що має 4 заохочення, має погашені стягнення, приймає участь в програмах диференційованого виховного впливу на засуджених, заплановані заходи відвідує регулярно та своєчасно, до заходів відноситься відповідально.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.01.2022 вказане вище подання залишене без задоволення. Своє рішення суд першої інстанції умотивував тим, що поведінка засудженого за весь час відбування покарання не свідчить про сумлінність, а позитивні зміни відбулися тільки з 2021 року, внаслідок чого виправлення засудженого не настало раніше строку, визначеного вироком суду.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи захисника ОСОБА_9 , яка підтримала апеляційну скаргу, доводи прокурора ОСОБА_10 про залишення ухвали суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, відповідно ч. 1-2 ст. 1 КПК, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України, а згідно ч. 3 цієї статті зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Завданнями кримінального провадження, крім іншого, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК).
Законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КК та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 1, 4, 6 ст. 3 КК).
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та після фактичного відбуття засудженим: 1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували т/з у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин; 2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували т/з у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі; 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання (ч. 2-3 ст. 81 КК).
«Сумлінна поведінка» означає: зразкове дотримання вимог режиму; правил внутрішнього розпорядку; додержання дисципліни; виконання вказівок і розпоряджень адміністрації пенітенціарної установи; наявність заохочень і відсутність стягнень; участь у самодіяльних організаціях засуджених; товариському ставленні до інших засуджених, а також передбачає не тільки наявність у засудженого заохочень, застосованих у порядку, визначеному законодавством, а й те, що він подає позитивний приклад для поведінки інших засуджених.
Під «сумлінним ставленням до праці» необхідно розуміти: добропорядне, відповідальне та чесне ставлення до покладених на засуджену особу трудових обов'язків; працьовитість, додержання правил трудового розпорядку, вимог трудового законодавства, правил охорони праці та техніки безпеки; бережливе використання певного обладнання, інструментів, матеріалів тощо. При визначенні сумлінності у поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та сталий спосіб життя засудженого. Відомості про це повинні отримуватися з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує поданню його до умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування ним покарання або, принаймні, за значний період цього терміну.
Розглянувши клопотання в. о. начальника ДУ «Сумська виправна колонія (№ 116)» про умовно-дострокове звільнення засудженого та відмовивши у його задоволенні, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_7 своєю поведінкою і ставленням до праці не довів у повній мірі своє виправлення, оскільки матеріали кримінального провадженні позбавляють можливості дійти безумовного і беззаперечного висновку, що мета покарання досягнута та виправлення настало раніше строку визначеного вироком суду.
Так, ОСОБА_7 засуджений вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27.11.2017 за ч. 3 ст. 187 КК до покарання у виді шести років позбавлення волі, а ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 03.05.2018 цей вирок міськрайонного суду залишений без змін, набрав законної сили та звернутий до виконання.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 17.10.2019 на підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_7 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 27.11.2017 до 03.05.2018 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно характеристики від 24.12.2021, ОСОБА_7 до ДУ «Сумська виправна колонія (№ 116) прибув 05.06.2018 і за час перебування в установі порушував вимоги режиму відбування покарання та розкладу денного, за що мав 4 стягнення, які погашені в установленому законом порядку. В установі залучається добровільно без оплати праці до робіт з благоустрою колонії, поліпшення житлово-побутових умов засуджених, допоміжних робіт із забезпечення засуджених продовольством. Завдання виконує сумлінно, якісно та вчасно, за що має 4 заохочення. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. До заходів, що сприяють становленню засуджених на життєву позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно-корисної діяльності ставиться позитивно. У взаєминах з іншими засудженими не конфліктний, товариський, підтримує рівні стосунки із засудженими позитивної спрямованості. У відношенні до персоналу установи ввічливий та тактовний. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує в чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Приймає участь у організації виховних заходах, які проводяться в установі, бере участь в роботі самодіяльних організацій, приймає участь в програмі диференційованого виховного впливу на засуджених, а саме «Підготовка до звільнення», заплановані заходи відвідує регулярно та своєчасно, підтримує доброзичливі родинні зв'язки з рідними шляхом листування, отримує від них посилки та передачі. Вину у скоєному злочині визнає, вирок суду вважає справедливим.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 не досяг ступеня виправлення, визначеного вимогами ст. 81 КК, та відповідно до нього не можу бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання.
Колегія суддів звертає увагу і на той факт, що засуджений відбуває покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 187 КК, а тому не лише зовнішні дії засудженого, а й його свідомість мають бути таким чином змінені аби мета покарання (ст. 50 КК) була досягнута. При цьому покаранням є захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ч. 1-2 ст. 50 КК), а згідно ст. 51 КК до осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом можуть бути застосовані такі види покарань: 1) штраф; 2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; 3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 4) громадські роботи; 5) виправні роботи; 6) службові обмеження для військовослужбовців; 7) конфіскація майна; 8) арешт; 9) обмеження волі; 10) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; 11) позбавлення волі на певний строк; 12) довічне позбавлення волі.
Відповідно ч. 2, 4-6 ст. 12 КК, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Нетяжким злочином є діяння, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше 5 років. Тяжким злочином є діяння, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 25000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше 10 років. Особливо тяжким злочином є діяння, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад 25000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад 10 років або довічного позбавлення волі.
Згідно редакції ч. 1 ст. 81 КК, яка діяла до 16.09.2021, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, але рішення Конституційного Суду України № 6-р(II)/2021 від 16.09.2021 цю ч. 1 ст. 81 КК визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).
Таким чином, на національному рівні Конституційний Суд України визнав, що норми закону України про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 81 КК) не містять положень, які надають суду повноваження для застосування до осіб, яких засуджено до покарання у виді довічного позбавлення волі, умовно-дострокового звільнення від відбування призначеного покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, тому ч. 1 ст. 81 КК не відповідає Конституції України (є неконституційною). При цьому, оскільки ч. 1 ст. 81 КК не відповідає Конституції України (є неконституційною), то це унеможливлює її застосування й до інших видів кримінальних покарань - виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі до внесення законодавцем відповідних змін чи нової редакції ч. 1 ст. 81 КК (ч. 1, 4, 6 ст. 3 КПК).
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає будь-яких підстав для скасування ухвали суду та застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення, як про це поставлене питання в апеляційній скарзі, оскаржене судове рішення є належним чином обґрунтованим та умотивованим, внаслідок чого воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418 і 419 КПК України, -
постановила:
Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 25.01.2022 відносно ОСОБА_11 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4