Справа № 466/2056/22 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.
Провадження № 22-ц/811/1573/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.
за участі секретаря: Салати Я.І.
без участі сторін, розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою АТ Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 07 квітня 2022 року у справі за заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, з участю заінтересованої особи АТ Комерційний банк «ПриватБанк», про розкриття банківської інформації, яка містить банківську таємницю,-
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулось до суду із заявою про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю.
В обгрунтування заяви покликалося на те, що ОСОБА_1 , який помер, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в ГУПФУ у Львівській області, як одержувач пенсії за віком. Оскільки фінансування сум пенсії здійснюється до 25-го числа місяця, що передує місяцю одержання пенсії, пенсійний фонд в грудні 2017 здійснив нарахування пенсії ОСОБА_1 в банківській установі на січень 2018.
Таким чином, виникла переплата пенсії у сумі місячного розміру - 2673,22 грн. Внаслідок чого, державі в особі Пенсійного фонду України було заподіяно майнову шкоду на вказану суму.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 Закону № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», смерть пенсіонера є безумовною підставою для припинення виплати пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області 16 вересня 2021р. зверталось до ПАТ КБ «ПриватБанк» із запитом про надання вищевказаної інформації, однак 28 вересня 2021р. отримало відповідь про відмову, оскільки така складає банківську таємницю.
У зв'язку з цим, виникла необхідність отримати інформацію, що містить банківську таємницю.
Просив зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» надати ГУПФУ у Львівській області інформацію, що містить банківську таємницю щодо особи, яка неправомірно одержала неналежні їй кошти після смерті ОСОБА_1 , який помер, ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: прізвище, ім'я, по батькові, серія та номер паспорта, адреса місця проживання/реєстрації одержувача коштів.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 07 квітня 2022 року заяву задоволено.
Зобов'язано АТ КБ «ПриватБанк» надати Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області інформацію, що містить банківську таємницю щодо особи, яка неправомірно одержала неналежні їй кошти після смерті ОСОБА_1 , який помер, ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: прізвище, ім'я, по батькові, серія та номер паспорта, адреса місця проживання/реєстрації одержувача коштів.
Рішення суду оскаржило АТ Комерційний банк «ПриватБанк».
В апеляційній скарзі покликається на те, що судом не встановлено, а представником Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не надано доказів на підтвердження повноважень щодо подачі заяви про розкриття банківської таємниці до Суду, а тому суд мав відмовити у відкритті, а в разі відкриття закрити провадження у справі, якщо заява подана представником повноваження якого не підтверджено.
Вказує, що відповідно до ст. 60 Закону інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.
Стверджує, що згідно чинного законодавства на банки не покладено обов'язок щодо розшуку осіб, які могли б неправомірно скористатись грошовими коштами клієнтів.
Зазначає, що для встановлення осіб, які неправомірно скористались грошовими коштами на рахунках клієнтів, у зв'язку з чим завдано майнову шкоду державі Головне Управління пенсійного Фонду України у Львівській області має звернутись з відповідною заявою до правоохоронних органів.
Просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 07 квітня 2022 року скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 19 жовтня 2023 року, є дата складення повного судового рішення - 03 листопада 2023 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області 16 вересня 2021року зверталось до АТ КБ «ПриватБанк» із запитом про надання інформації щодо особи, яка неправомірно одержала вищевказані кошти після смерті пенсіонера, однак 28 вересня 2021року отримало відповідь про відмову, оскільки така складає банківську таємницю, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.
Апеляційний суд не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
Порядок розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб регулюється Главою 12 Розділу IV ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.
Оскільки розкриття банківської таємниці може здійснюватися безпосередньо банками або на підставі рішення суду (стаття 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність») та виключно на підставах і у порядку, передбаченими законом, суд повинен розмежовувати ці підстави, кола суб'єктів, уповноважених на отримання відповідної інформації та її обсягу.
Судом та матеріалами встановлено, що на обліку в ГУПФУ у Львівській області, як одержувач пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) перебував ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, про що в книзі державної реєстрації смертей зроблено актовий запис та внесено його до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058, смерть пенсіонера є безумовною підставою для припинення виплати пенсії.
Порядок виплати пенсії та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 № 1596 «Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 04 липня 1998 № 734» (далі - Порядок № 1596).
Відповідно до п. 13 Порядку № 1596 у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсії, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду.
Як встановлено судом Пенсійний фонд в грудні 2017 здійснив нарахування пенсії ОСОБА_1 в банківській установі АТ «ПриватБанк» на січень 2018. Таким чином, виникла переплата пенсії у сумі місячного розміру - 2673,22 грн., внаслідок чого державі в особі Пенсійного фонду України було заподіяно майнову шкоду на вказану суму.
Частиною першою ст. 50 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до ст. 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта.
Частиною 1 ст. 60 Закону «Про банки і банківську діяльність» визначено, що банківською таємницею є інформація що до діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, якою зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди .
Порядок розкриття банківської таємниці визначено ст. 62 Закону «Про банки і банківську діяльність». Цією нормою визначено коло осіб, на вимогу яких розкривається банківська таємниця, підстави її розкриття та обсяг інформації, яка надається.
Розкриття банківської таємниці за рішенням суду, можливе виключно внаслідок судового розгляду цивільних справ за правилами глави 12 розділу IV ЦПК України і саме на суд як орган державної влади покладено обов'язок у кожному конкретному випадку оцінити нагальну потребу в розкритті такої інформації.
Відповідно до ст. 348 ЦПК України, у заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім'я представника заявника, коли заява подається представником; 3) найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю; 4) обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; 5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.
Заявник звернувся до суду з даною заявою у зв'язку з відсутністю відомостей стосовно особи, яка безпідставно отримала пенсію ОСОБА_1 після його смерті.
Проте, посилання у в заяві про розкриття банківської таємниці лише на те, що невідома особа неправомірно одержала неналежні їй кошти після смерті ОСОБА_1 є необґрунтованими, та не доведено заявником обставин, за яких здійснення інших дій для встановлення винних осіб є неможливими або є інша об'єктивна потреба в розкритті такої таємниці.
Окрім цього, як убачається з матеріалів справи, в заяві відсутні обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю. А саме, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не вказує в заяві імені конкретної фізичної особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, відомості стосовно конкретно визначеної дати або конкретного проміжку часу зняття коштів, номеру рахунку, призначення платежу, що свідчить про недотримання вимог заяви відповідно до ст. 348 ЦПК України.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у задоволенні заяви про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, із заявника на користь апелянта підлягає стягненню судовий збір сплачений ним за подання апеляційної скаргу, у розмірі 1 860 грн 75 коп.
Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 07 квітня 2022 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 1 860 (одну тисячу вісімсот шістдесят) грн 75 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 03 листопада 2023 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.