Справа № 350/1868/21
Номер провадження 2/350/472/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
у складі :
головуючого судді Бейка А.М.,
секретаря судового засідання Маєвської С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позицій сторін:
позивачка ОСОБА_1 звернулася до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою, у якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 30.10.2023, просила збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача ОСОБА_2 та стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 1500 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
В обгрунтування позовних вимог позивачка покликається на те, що згідно з рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2015 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 1000 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, які на даний час є занадто малими для забезпечення необхідності фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дитини. Також з часу винесення рішення значно зросли витрати на комунальні послуги, продукти харчування, одяг, взуття, шкільне приладдя, засоби особистої гігієни, ліки та інше. Дочка відвідує різні гуртки, спортивні секції та репетиторів, на що необхідні значні матеріальні кошти. Крім цього на її утриманні перебуває ще одна малолітня дитина від іншого шлюбу - син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв'язку з необхідністю догляду за малолітнім сином, вона на даний час ніде не працює та не отримує жодних інших доходів. Відповідач є фізично здоровою працездатною особою, тривалий час працює на високооплачуваних роботах в країнах Західної Європи, отримає високі доходи, а тому може сплачувати аліменти в більшому розмірі. Крім того присуджений раніше розмір аліментів на утримання дитини є незначним, значно меншим за прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, тому вона змушена звернутися до суду із цим позовом.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сікора В.Є. заперечуючи проти повного задоволення позовних вимог зазначила, що з часу винесення первинного рішення від 15.05.2015 у справі 341/745/15-ц матеріальне становище відповідача не змінилося та не покращилось. ОСОБА_2 наразі не працевлаштований, постійні доходи у нього відсутні, у його власності немає будь-якого іншого нерухомого майна, окрім єдиного домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 26272974, право власності на яке набуто ще у 2010 році. Транспортних засобів у ОСОБА_5 немає. Зміна сімейного стану відповідача передбачає наявність інших осіб на його утриманні. 3 01.02.2022 останній перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить витяг з реєстру актових записів RPA 258587. Відтак, на утриманні у відповідача перебуває малолітня ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується витягом з реєстру про реєстрацію актових записів BAS 095028. Твердження позивачки щодо ненадання відповідачем будь-якої додаткової допомоги для матеріального утримання дитини не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_2 всяко прагне забезпечити дитину усім необхідним та бажаним. Зокрема, відповідач періодично здійснює грошові перекази на рахунок позивачки для використання коштів у інтересах доньки, що підтверджується відповідними скриншотами. Враховуючи вищевикладені обставини, ОСОБА_2 частково визнає позовні вимоги ОСОБА_1 у цій справі та не заперечує щодо сплати аліментів на утримання малолітньої дитини задля забезпечення рівня, достатнього для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного життя, духовного і соціального розвитку у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У заяві від 26.10.2023, яка надійшла до суду 30.10.2023 та за своєю суттю є відповіддю на відзив, представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Жовнір М.Й. зазначив по суті ті ж аргументи для обґрунтування позовних вимог, які зазначені в позовній заяві.
У судове засідання позивачка не прибула. Її представник - адвокат Жовнір М.Й. у попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав з урахуванням уточнених позовних вимог, однак подав до суду заяву про подальший розгляд справи у його відсутності.
Відповідач у судове засідання також не прибув, однак його представниця - адвокат Сікора В.Є. подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності з урахуванням відзиву на позовну заяву та клопотання від 30.10.2023. У попередньому судовому засіданні адвокат Сікора В.Є. заперечила щодо можливості задоволення позовних вимог в повному обсязі та зазначила, що ОСОБА_2 не заперечує щодо сплати аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 09.11.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив відкрите судове засідання з повідомленням учасників справи.
29.11.2021 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від представника позивачки поступила заява про розгляд підготовчого судового засідання у його відсутності (а.с. 38).
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 29.11.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті з повідомленням учасників справи.
10.12.2021 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від представника позивачки поступила заява про розгляд справи у його відсутності, у якій він зазначив, що позов підтримує та не заперечує щодо заочного розгляду у справі (а.с.42).
10.12.2021 суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду у цій справі з ухваленням заочного рішення суду.
10.12.2021 суд ухвалив заочне рішення у цій справі про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
05.06.2023 від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сікори В.Є. до суду поступила заява про перегляд заочного рішення суду від 10.12.2021 (а.с.51-55).
Ухвалою від 06.06.2023 суд призначив заяву про перегляд заочного рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 10.12.2021 до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою від 04.07.2023 суд постановив провести судове засідання, у якому розглядалась заява про перегляд заочного рішення дистанційно у режимі відеоконференції із представником позивача адвокатом Сікорою В.Є. поза межами приміщення суду.
18.09.2023 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від представника позивачки поступила заява про розгляд заяви про перегляд заочного у його відсутності (а.с.100).
Ухвалою від 18.09.2023 суд поновив ОСОБА_2 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасував заочне рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 10.12.2021, а справу призначив до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.
29.09.2023 від представниці відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.113-116).
06.10.2023 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від представника позивачки поступила заява про розгляд підготовчого судового засідання у його відсутності (а.с.132).
06.10.2023 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від представниці відповідача до суду поступила заява про часткове визнання позовних вимог, у якому адвокат зазначила, що не заперечує щодо закриття підготовчого провадження у справі (а.с.133-134).
Ухвалою від 06.10.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті з повідомленням учасників справи.
30.10.2023 до суду від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Жовніра М.Й. поступила заява про уточнення позовних вимог та подальший розгляд справи у його відсутності (а.с.138).
31.10.2023 представниця відповідача подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності з урахуванням відзиву на позовну заяву та клопотання від 30.10.2023 (а.с.155).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом, на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи, яких достатньо для вирішення питання про права та обов'язки сторін.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі від якого мають неповнолітню дочку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією виписки з рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 17.08.2015 та копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 9, 12).
Неповнолітня дочка сторін ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою № 3193, виданою Бурштинською міською радою Галицького району Івано-Франківської області 01.11.2021 (а.с.21).
З відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 1000 гривень щомісячно, до досягнення дочкою повноліття, що підтверджується копією заочного рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 15.05.2015 та копією виконавчого листа, виданого 18.06.2015 Галицьким районним судом Івано-Франківської області (а.с. 15-18).
Позивачка ОСОБА_1 з 09.08.2018 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 від якого мають малолітнього сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб та копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 19-20).
13.07.2015 державним виконавцем органу ДВС Рожнятівського районного управління юстиції Король Н.В. відкрито виконавче провадження відповідно до виконавчого листа №2/341/376/15 від 18.06.2015, виданого Галицьким районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_12 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень щомісячно до досягнення дочкою повноліття (а.с. 32).
Постановою державного виконавця Рожнятівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції Озар М.І. від 02.11.2019 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/341/376 виданого 18.06.2015 Галицьким районним судом Івано-Франківської області, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с. 34).
Відповідно до розрахунку заборгованості із сплати аліментів відповідно до виконавчого листа №2/341/376/15 від 15.05.2015, виданого Галицьким районним судом Івано-Франківської області, станом на 01.11.2019 сума переплати по сплаті аліментів боржника ОСОБА_2 становить 134652 грн. 00 коп. (а.с. 37).
З долученої до матеріалів справи Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на рухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (а.с.57-58) суд встановив, що відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
З роздруківки фотосвітлини паспорту громадянина Румунії № НОМЕР_1 , перекладеного на українську мову (а.с. 62, 63) вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є громадянином Республіки Румунія.
Копією Витягу з реєстру актових записів про шлюб серії НОМЕР_2 , перекладеного на українську мову (а.с.71, 72) підтверджено, що відповідач ОСОБА_2 01.02.2022 у відділі реєстрації актів цивільного стану у м.Лондон (Велика Британія) зареєстрував шлюб із ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено відповідний актовий запис №522952482.
До матеріалів справи долучено також Витяг з реєстру актових записів про шлюб серії BAS №095028, перекладеного на українську мову (а.с.75, 76), з якого вбачається, що ОСОБА_13 , з якою відповідач перебуває у зареєстрованому шлюбі, є матір'ю дитини ОСОБА_7 .
З долучених до матеріалів справи роздруківок скриншотів (а.с.126, 127) вбачається, що відповідач ОСОБА_2 пересилав позивачці грошові кошти в іноземні валюті у розмірі 365 британських фунтів і 100 британських фунтів.
Отже, у зв'язку зі зміною матеріального становища позивачки, збільшенням розміру витрат на дитину, виникла необхідність у зміні розміру аліментів, визначених за рішенням суду.
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:
проаналізувавши доводи позивачки, викладені в позовній заяві, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, враховуючи таке.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оцінюючи положення статті 180 СК України щодо обов'язку батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття в контексті згаданого законодавства, суд визнає, що забезпечення права дитини на рівень життя, необхідний для її гармонійного розвитку, є спільним обов'язком батьків, тобто матері та батька.
В силу частини 3 статті 181, частини 1 статті 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 1 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За змістом статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналогічне роз'яснення міститься у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року.
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, пов'язаних з обов'язком батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Наведений висновок підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 682/3112/18 від 04 березня 2020 року.
При вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан, як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»).
Суд вважає доведеними доводи позивачки про те, що з часу ухвалення Галицьким районним судом Івано-Франківської області 15.05.2017 рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн., її матеріальне становище змінилось і є недостатнім для забезпечення дитини всім необхідним. Окрім цього, розмір утримання, якого потребує дитина, зріс, суми аліментів, яку сплачує відповідач на цей час не вистачає для того, щоб забезпечити нормальні умови її життя, розвитку та харчування.
При цьому, матеріалами справи підтверджено, що дитина сторін проживає із позивачкою, окремо від батька, який на цей час працює у Великій Британії, де отримує відповідні доходи, що підтверджено долученими до матеріалів справи роздруківками скриншотів.
Суд вважає недоведеними твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_2 утримує дитину ОСОБА_13 , з якою відповідач перебуває у зареєстрованому шлюбі,оскільки таких доказів не представлено.
Даючи оцінку викладеному, суд бере до уваги також те, що відповідач є фізично здоровою особою працездатного віку, законом встановлено його обов'язок надавати матеріальну допомогу дитині, яка росте і потребує більшого забезпечення, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги батька, а обставин, які б свідчили про відсутність взагалі можливостей надавати таку допомогу, відповідачем не надано.
Водночас аліменти, які сплачує відповідач на користь позивачки на утримання їхньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 100,00 грн. щомісячно, з урахуванням постійного зростання цін на продукти харчування, ліки та речі першої необхідності не відповідають інтересам та потребам дитини.
Суд бере також до уваги те, що відповідач ОСОБА_2 згідний сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Разом з тим, на думку суду, відповідачем не доведено наявність у нього виключних обставини, які б свідчили про те, що він спроможний надавати допомогу дитини лише на мінімальному рівні.
Враховуючи, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, виходячи із засад справедливості та розумності, захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, враховуючи її вік, підвищення цін та ріст рівня мінімальних соціальних гарантій, потреби на навчання та матеріальне утримання, фізичний і духовний розвиток, які зі зростанням дитини значно збільшуються, враховуючи розмір встановленого прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, матеріальний стан позивачки, суд вважає необхідним збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача за рішенням суду до 1500 гривень.
При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, зазначені в ч. 1 ст. 182 СК України, і вважає, що аліменти у вказаному розмірі є гарантованими, справедливими, розумними та необхідними для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Отже, уточнену позовну вимогу про збільшення розміру аліментів слід задоволити в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Окрім цього, у позовній заяві позивачка просила стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Даючи оцінку вищезазначеній вимозі позивачки, суд вважає за необхідне зазначити, що аліменти на утримання дитини мають бути не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, лише у тому разі, якщо аліменти стягуються у виді певної частки від доходу заробітку платника аліментів, а не при визначенні виду стягнення аліментів у твердій грошовій сумі. Таким чином, зазначена вимога позивачки не підлягає задоволенню.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково.
V. Розподіл судових витрат:
беручи до уваги, що згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, тому судовий збір в розмірі 1073,60 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, ст.ст. 3, 27 Конвенції про права дитини, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 280, 282, 289, 430 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - задоволити частково.
Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 згідно з рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 15.05.2015 та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_4 аліменти на утримання дочки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з часу набрання цим рішенням законної сили, припинивши з цього моменту стягнення аліментів за рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 15.05.2015 у цивільній справі № 341/745/15-ц, провадження №2/341/376/15, а виконавчий лист у справі № 341/745/15-ц відкликати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_3 у користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителька АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3
Суддя А.М. Бейко