Справа №760/5332/22
1-кс/760/1774/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі : головуючого слідчого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділення ВП № 1 Солом'янського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Солом'янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді утримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в рамках кримінального провадження, що внесено до ЄРДР №12022100090001043 від 10.05.2022 року по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України,-
за участю прокурора - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_6
підозрюваної - ОСОБА_5
ВСТАНОВИВ:
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділення ВП № 1 Солом'янського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Солом'янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді утримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в рамках кримінального провадження, що внесено до ЄРДР №12022100090001043 від 10.05.2022 року по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що що ОСОБА_5 , будучи раніше не судимою, 09.05.2022 приблизно о 11:00 годині, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті вживання спиртних напоїв разом з малознайомим їй чоловіком на ім'я ОСОБА_7 , побачила в квартирі останнього комп'ютерну техніку, мобільні телефони та кухонне обладнання яке належить ОСОБА_7 , після чого в ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого під час дії воєнного стану на території України (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».)
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану на території України, дочекавшись поки ОСОБА_7 засне в кімнаті квартири за вказаною адресою та не зможе викрити злочинні дії ОСОБА_5 , остання 09.05.2022, приблизно о 11:00 годині, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , впевнившись у тому, що за її злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та не завадить їй у вчиненні крадіжки, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно викрала чуже майно, яке розміщено у квартирі АДРЕСА_2 , а саме: мобільний телефон марки «Huawei Honor 8X» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 вартістю 5 000 грн. та мультиварну піч марки «Molinex» білого кольору с.н. EPC03 вартістю 8 000 грн.
Після чого ОСОБА_5 таємно викравши вказане вище чуже майно, сховавши його до пакету, який заздалегідь приготувала для вчинення злочину вийшла з квартири АДРЕСА_2 , тим самим з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим в подальшому на свій власний розсуд, спричинивши ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 13 000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану на території України, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Підставами підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази, а саме:
? Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
? Протоколом огляду місця події, квартири АДРЕСА_2 , що є місцем вчинення кримінального правопорушення;
? Показаннями потерпілого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
? Показаннями свідка ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
? Копією довідки з ломбарду «Скарбниця»;
? Протоколом огляду місця події. що проводився за адресою: м. Київ, вул. Метробудівська 12 (вилучення мультиварної печі марки «Molinex» білого кольору);
? Протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України;
? Показаннями підозрюваної ОСОБА_5 ;
? Показаннями свідка ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
? Показаннями свідка ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
? Показаннями свідка ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
? Показаннями свідка ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
? іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 (п'яти) до 8 (восьми) років.
Відносно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
- впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
На той факт, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що, повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрювана може переховуватися значний термін від правоохоронних органів та суду.
На той факт, що підозрювана може впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, вказує те, що підозрювана ОСОБА_5 особисто знайома з рядом свідків та особисто з потерпілим у кримінальному провадженні, знає та володіє відомостями про місце їх фактичного проживання та реєстрації, а отже з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене правопорушення може чинити як фізичний так і психологічний тиск на свідків та потерпілого з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин кримінального правопорушення.
На той факт, що підозрювана може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те, що підозрювана ОСОБА_5 офіційно не працевлаштована та не навчається, немає постійного джерела доходу, міцних соціальних зв'язків, що вказує на те, що підозрювана може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення проти власності з метою власного особистого незаконного збагачення.
Більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваної ОСОБА_5 призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження.
Орган досудового розслідування вважає наявність цих ризиків обґрунтованими, через те, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що саме підозрювана ОСОБА_5 своїми умисними діями, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене
ч. 4 ст. 185 КК України.
Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п. п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
На підставі всього вище викладеного, в органу досудового розслідування, прокурор вважає, що є достатні підстави, що підозрювана ОСОБА_5 вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальна санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Згідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 УПУ України. Прокурор вказує, що застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов'язків та її належну поведінку. Орган досудового слідства вважає наявність цих ризиків обґрунтованими, через те, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що саме підозрювана ОСОБА_5 вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, максимальна санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Просив суд врахувати, що міра запобіжного заходу має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні з огляду на зазначені у ньому обставини та факти.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, наголошував, що ОСОБА_5 раніше не судима, інвалід 2 групи, має на утриманні неповнолітню дитину. Також просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби. Підозрювана погодилась із висловлюваннями свого захисника, заперечувала проти задоволення клопотання. Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи. Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. 11.05.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_5 .
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Крім того, відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до частини першої ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти настанню вказаних ризиків щодо ОСОБА_5 , оскільки не доведеними є ризики: вчинення нових кримінальних правопорушень, намагання вплинути на свідків та переховуватися від органів досудового розслідування.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги що підозрювана ОСОБА_5 раніше не судима, інваліда 2 групи, має на утриманні неповнолітню дитину.
Тому, слідчий суддя приходить до висновку необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Тому, слідчий суддя вважає законним і обґрунтованим застосування до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту по місцю проживання по АДРЕСА_3 , в період часу з 20-00 до 08.00 год., наступної доби, строком на 60 днів, тобто до 11 липня 2022 року.
У зв'язку з цим, слідчий суддя також вважає обґрунтованим на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого,прокурора;
- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді зі свого місця проживання;
- не відлучатись за межі міста Києва без дозволу слідчого,прокурора або слідчого судді.
Керуючись ст.ст. 131,176, 181,184, 194, 309, 376 ч. 2 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання відмовити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м.Києва, громадянці України, не працюючої, інваліда 2 групи, має на утриманні неповнолітню дитину,раніше не судиму, зареєстровану та проживаючу в АДРЕСА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 днів , тобто до 11 липня 2022 року включно, із забороною залишати квартиру АДРЕСА_4 в період з 20.00. до 08.00. наступної доби.
Покласти на ОСОБА_5 на весь час дії запобіжного заходу наступні обов'язки:
-прибувати за першим викликом до слідчого,прокурора ;
-не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді зі свого місця проживання ;
-не відлучатись за межі міста Києва без дозволу слідчого,прокурора або слідчого судді.
Звільнити з-під варти в залі суду.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру м.Києва.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення .
Суддя: