Україна
Донецький окружний адміністративний суд
УХВАЛА
02 листопада 2023 року Справа №200/5669/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Абдукадирова К.Е., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Державної судової адміністрації України про розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи № 200/5669/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
УСТАНОВИВ:
10 жовтня 2023 року, до Донецького окружного адміністративного суду поданий адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 09 жовтня 2023 року, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ТУ ДСА у Донецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.01.2023 по 30.09.2023 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2021 в розмірі 2102 грн.;
- зобов'язати ТУ ДСА у Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу суддівську винагороду за період01.01.2023 по 30.09.2023, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2023 складає 2684 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів;
- зобов'язати ТУ ДСА у Донецькій області здійснити перерахунок та виплатити позивачу надбавку за вислугу років від посадового окладу та матеріальну допомогу за 2023 рік, перерахунок лікарняних за даний період, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2023 складає 2684,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів;
- зобов'язати ДСА України здійснити фінансування ТУ ДСА в Донецькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України коштів для проведення виплати ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2023 у сумі 2684, 00 грн, доплати за вислугу років, матеріальної допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки згідно ст.136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в період з 01.01.2023 по 30.09.2023.
Також, позивач надала суду клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) та про витребування у ТУ ДСА в Донецькій області додаткових доказів.
Ухвалою суду від 13.10.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 17.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
01.11.2023 від Державної судової адміністрації України надійшов відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, заявлено клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач -1 зазначив, що пунктом першим частини шостої статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Відповідно до примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, розуміються, зокрема судді. Позивач у справі перебуває на посаді судді Дружківського міського суду Донецької області, тобто, позивач є особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище. Отже, справа не може бути віднесена до справ незначної складності. Також зазначив, що відповідно до п. 6 ч. 3 статті 257 КАС України справа становить значний суспільний інтерес. Крім того, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні позбавляє учасників справи конституційного права щодо оскарження судових рішень в порядку касаційного провадження, оскільки відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Розглянувши матеріали справи та вищевказане клопотання, суд зазначає наступне.
Нормами частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Відповідно до положень частини другої та третьої зазначеної статті, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За визначенням, наведеним у пункті 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище, є для цілей цього Кодексу справами незначної складності. Відповідно до примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, судді. Позивачем у розглядуваній справі є суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області.
Отже, беручи до уваги, що судді відносяться до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, ця справа не відноситься до малозначних. Проте, ця обставина автоматично не наділяє цю справу ознаками справи, що має виняткову складність і вимагає її розгляду із застосуванням особливостей загального позовного провадження.
Частинами другою-третьою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що крім малозначних справ у порядку спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, за винятком справ, які обов'язково мають бути розглянуті в порядку загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №340/1916/20 та ухвалі Верховного Суду від 01.06.2023 у справі № 140/5478/22.
Суд також відхиляє посилання відповідача не те, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки у клопотанні не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості.
Щодо посилання відповідача на те, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження позбавляє учасників справи права на оскарження судових рішень в порядку касаційного провадження, слід зазначити, що відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
З наведеного вбачається, що учасники справи не позбавлені можливості на оскарження судового рішення в порядку касаційного провадження при наявності передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України випадків.
Отже, з урахуванням предмету спору, складу учасників справи та характеру спірних правовідносин, з огляду на приписи ст. 12, частин 1, 2 ст. 257 КАС України, приймаючи до уваги Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.
Суд зазначає, що правові позиції сторін згідно Кодексу адміністративного судочинства України викладаються ними у заявах по суті справи. Отже, сторони можуть надати до суду усі необхідні, на їх думку, заяви, клопотання та докази задля повного та всебічного розгляду справи. Суд звертає увагу сторін у справі на те, що повний та всебічний розгляд справи не залежить від виду провадження у справі, загального чи спрощеного.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Державної судової адміністрації України про розгляд адміністративної справи № 200/5669/23 за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 256, 257, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Державної судової адміністрації України про розгляд адміністративної справи № 200/5669/23 в порядку загального позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя К.Е. Абдукадирова