ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
02 листопада 2023 р.Справа №412зп-23/160
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши у м. Дніпрі заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про забезпечення позову (до подання позовної заяви), -
УСТАНОВИВ:
01.11.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про забезпечення позову (до подання позовної заяви), у якій заявник просить суд:
- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 23.10.2023 № 1749/ПС про утворення комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 - до моменту набрання законної сили рішенням у справі;
- заборонити комісії, утвореній відповідно до наказу від 23.10.2023 №1749/ПС, проводити розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , працівника ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ТЕРНІВСЬКЕ» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», 51500, Дніпропетровська область, м.Тернівка,вул. Маяковського, 33, код ЄДРПОУ 00178353 - до моменту набрання законної сили рішенням у справі.
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 , працював гірником підземним дільниці стаціонарного обладнання з 11.07.2011р. по 24.05.2012р.; з 12.08.2013р по 21.09.2014р.; електрослюсарем підземним дільниці стаціонарного обладнання з 22.09.2014р. по 27.09.2022р. на шахті «ЗАХІДНО-ДОНБАСЬКА» ВИРОБНИЧОГО СТРУКТУРНОГО ПІДРОЗДІЛУ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ». 19.10.2022р. на адресу ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» від комунального некомерційного підприємства «Тернівське центральна міська лікарня» Тернівської міської ради» надійшла копія Запиту на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за № 01-30/1455 від 18.10.2022р.на ОСОБА_1 . Вказують, що у подальшому, Позивач отримав від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Припис про надання роботодавцем документів, що необхідні для складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці (Інформаційної довідки) на працівника від 10.11.2022р. № ДН/4.6.2/7140-22, у відповідь на який 06.03.2023р. Позивачем була підготовлена та надана інформація, на підставі якої Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці сформовано Інформаційну довідку про умови праці ОСОБА_1 від 17.05.2023р. №ПС/3.1/11843-23, яка складається згідно п.81 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019р. №337. У відповідності до п.101 Порядку №337 на адресу Позивача 29.08.2023р. надійшло Повідомлення Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» за формою П-3 від 23.08.2023р. вих.№08/21-1737, яким ОСОБА_1 встановлено хронічні професійні захворювання, які пов'язані з факторами виробничого середовища та трудового процесу, а саме (мова оригіналу): - Радикулопатіяпопереково-крижова L4,L5,S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня), парезом розгиначів лівої стопи. - Антракосилікоз першої стадії (s/t, 1/1), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легенів першої стадії, група А. Легенева недостатність першого - другого ступеня. - Хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня ( з легким зниженням слуху) - за класифікацією В.О. Остапкович і Н.І.Пономарьової». На виконання п.105 Порядку № 337начальником Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці прийнято наказ про утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 за № 1749/ПС від 23.10.2023р. У зв'язку з наведеним, вказують, що ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» має намір звернутися до суду із позовом про скасування медичного висновку лікарсько-експертної комісії щодо встановлення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 та наказу про утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння). На їх думку. невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист порушених прав або інтересів Заявника. Також, вказують, що при проведенні вказаного розслідування комісія фактично використовує інформацію, яка вказана в оскаржуваному медичному висновку. ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» вважає, що інформація, зазначена медичному висновку, є недостовірною та такою, що призвела до помилкових висновків комісії в частині діагнозів, їх ступенів, стадій та належність до професійних. Отже, заявник вважає, що такий захід забезпечення позову як зупинення дії наказу територіального органу Держпраці та заборона проведення дій щодо утворення комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) дозволить уникнути можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів Заявника у випадку задоволення позову. Вказують, що застосування заходів забезпечення не порушить права ОСОБА_1 , а лише створить умови, за яких в судовому провадженні буде встановлено достовірність висновків, які викладені в медичній документації, що забезпечить законність всіх наступних розпорядчих документів, які породжують нові права та обов'язки вказаних вище суб'єктів. На їх думку, такий захід забезпечення позову збереже існуючу ситуацію до вирішення спору по суті.
Згідно з частиною першою статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, процесуальним законом визначено дві самостійні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною четвертою статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.
Суд зазначає, що перевірка наявності обставин порушення прав та законних інтересів заявника наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 23.10.2023 № 1749/ПС про утворення комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) є обов'язком суду під час вирішення справи по суті та на час розгляду заяви про забезпечення позову, такі дії є фактично надання судом правової оцінки спірному рішенню до ухвалення рішення по суті.
Вказані заявником обставини та підстави для застосування заходів забезпечення позову, без з'ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред'явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову, та зокрема із врахуванням судом інтересів позивача.
Суд звертає увагу на те, що заявник не надав доказів існування очевидних ознак протиправності рішення суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи яка звернулась до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю та очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам товариства до ухвалення рішення в адміністративній справі, як і не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) таких прав та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав товариства у майбутньому.
Під час розгляду даної заяви про забезпечення позову суд застосовує висновки Верховного Суду викладені у постановах від 16.05.2019 року у справі №826/14303/18, від 12.02.2020 року у справі №640/17408/19 та від 27.02.2020 року у справі №640/16242/19, в яких зазначено щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, що такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом (beyond reasonable doubt). Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію у справі.
Слід вказати, що спосіб забезпечення позову, обраний заявником, є фактично вирішенням справи по суті судом, що є неприпустимим.
Аналогічний правовий висновок викладений в абз. 4 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008, згідно із яким вказано, що судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Суд акцентує увагу на тому, що аргументи та доводи, покладені заявником в обґрунтування заяви про забезпечення позову є обґрунтуванням підстав незаконності дій відповідача під час винесення спірного рішення та є обґрунтуванням та підставою для подання до суду позову.
Враховуючи вищезазначене, з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 154, 241-243, 248 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про забезпечення позову (до подання позовної заяви) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Ільков