РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
02 листопада 2023 р. Справа № 120/12865/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України (далі - Тульчинський РТЦКСП МОУ, відповідач) із позовом в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо розгляду заяви від 13.04.2023 р. про надання відстрочки від призову на військову службу;
- зобов'язати розглянути заяву від 13.04.2023 р. про надання відстрочки від призову на військову службу та прийняти відповідне рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 23.05.2023 р. звернувся із заявою про надання відстрочки, однак відповідне рішення не прийнято . Натомість, листом в серпні 2023 р. запропоновано з'явитись із відповідними документами до центру.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю, позивач звернувся до суду із позовом.
Ухвалою від 25.08.2023 р. відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
05.10.2023 р. надійшов відзив, в якому відповідач вказав на те, що позивачем не дотримано Порядку №1487 щодо обов'язку особисто повідомляти про зміни та надавати документи про відстрочку. Також зазначив, що не порушував прав позивача, оскільки не вручав йому повістку. Відтак, просив в задоволенні позову відмовити.
12.10.2023 р. надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що відзив відповідача містить протилежні твердження. Зокрема центр вказує, що не має приймати рішення про відстрочку, одночасно вказує, що позивачем порушено процедуру Порядку №1487, що унеможливлює оформлення відстрочки. Також позивач зазначає, що поняття "особисто повідомити" та "особисто прибути " не є тотожними, при цьому позивач особисто повідомив відповідною заявою про наявність обставин для оформлення відстрочки.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні регламентуються Законом України " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів,
Відповідно до абзацу 11 частини першої статті 23 цього Закону (в редакції чинній на час подання заяви позивачем про надання відстрочки) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Цією ж статтєю встановлено, що особи, зазначені в абзаці другому частини першої та в абзацах четвертому - дев'ятому частини третьої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
Отже на час подання позивачем заяви про надання відстрочки військовозобов'язані які мали одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи не підлягають мобілізації.
В подальшом, у в цю норму внесені зміни Законом № 3161-IX від 28.06.2023 р. та визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, серед інших військовозобов'язані які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати .
“Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до п. 2 “Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів” військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пп. 8 п. 1 “Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів” (додаток 2 до “Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів”) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів”, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Отже, військовозобов'язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до п. 19 “Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів” призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з п. 4 “Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів” громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.
Таким чином, порушення військовозобов'язаними вимог правил військового обліку має наслідком настання відповідальності згідно із законом.
Тобто, порушення позивачем вимог правил військового обліку може мати наслідком настання відповідальності, однак це не може бути підставою для не розгляду по суті його заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до положень пункту 9 “Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, у тому числі:
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Відповідно до абзац.8 п.11 цього Положення, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви за наявності підстав, оскільки відстрочка передбачає її письмове оформлення.
Однак, за наслідком розгляду заяви позивача датованої 11.04.2023 р. відповідне рішення про відмову чи про надання відстрочки не прийнято, тобто допущено протиправну бездіяльність.
При цьому, суд акцентує увагу, що бездіяльність полягає в не прийнятті рішення, відтак керуючись ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне обрати інший спосіб захисту та визнати протиправною бездіяльність щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви датованої 11.04.2023 р. А тому, вимога в частині визнання протиправною бездіяльності щодо розгляду заяви датованої 13.04.2023 р. про надання відстрочки від призову на військову службу не підлягає задоволенню.
Наслідком визнання протиправною бездіяльності щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви датованої 11.04.2023 р., є необхідність зобов'язати розглянути заяву позивача датовану 11.04.2023 р. про надання відстрочки від призову на військову службу та прийняти відповідне рішення.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 1073,60 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 536,80 (1/2 задоволених вимог).
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 датованої 11.04.2023 р. про надання відстрочки від призову на військову службу .
Зобов'язати Тульчинський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 датовану 11.04.2023 р. про надання відстрочки від призову на військову службу та прийняти відповідне рішення.
В решті вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір 536,80 (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок ) за рахунок бюджетних асигнувань Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України (пров. Свидницького, 5, м. Тульчин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 09785936).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 )
Відповідач: Тульчинський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (пров. Свидницького, 5, м. Тульчин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 09785936)
Повний текст судового рішення сформовано: 02.11.2023 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна