УХВАЛА
31 жовтня 2023 року
місто Київ
справа № 215/1035/22
провадження № 61-14792ск23
Верховний Суд, який діє у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі голови Криворізької міської ради Дніпропетровської області Вілкула Юрія Григоровича, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 11 жовтня 2023 року із використанням засобів поштового зв'язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року.
Заявник подав касаційну скаргу без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
І. Щодо дотримання строків звернення з касаційною скаргою
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Суд виходить з того, що підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними у тому разі, коли таке недотримання строку касаційного оскарження зумовлене, зокрема, діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, які безумовно перешкоджали скаржникові своєчасно звернутися до суду з такою скаргою.
Суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову 30 серпня 2023 року, заявник подав касаційну скаргу 11 жовтня 2023 року, отже із пропуском строку на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій, який сплинув 29 вересня 2023 року.
До касаційної скарги заявник додав заяву, у якій просить поновити строк на касаційне оскарження ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року, оскільки копію цієї постанови отримав засобами поштового зв'язку 06 жовтня 2023 року.
ОСОБА_1 до касаційної скарги не додав докази на підтвердження зазначеної ним дати отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Оскільки до відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості здійснити перевірку своєчасного направлення судом апеляційної інстанції засобами поштового зв'язку копії оскаржуваного рішення або доказів отримання цього рішення, відповідні докази мають бути надані заявником до суду касаційної інстанції, зокрема, у виді довідки суду першої або апеляційної інстанції про те, що в матеріалах справи немає доказів своєчасного направлення апеляційним судом копії оскаржуваного рішення поштовим зв'язком або про вручення заявнику копії судового рішення у приміщенні суду.
Підсумовуючи викладене, Верховний Суд визначив, що ОСОБА_1 повинен надати докази на підтвердження зазначеної ним дати отримання копії постанови Дніпровського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року.
ІІ. Щодо визначення вимог касаційної скарги
Верховний Суд визнає викладені у касаційній скарзі процесуальні вимоги ОСОБА_1 такими, що є некоректно сформованими.
Заявник на порушення пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України неналежно сформулював процесуальну вимогу касаційної скарги, що мала відповідати приписам статті 409 ЦПК України щодо повноваження касаційного суду.
Згідно зі статтею 409 ЦПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право:
- залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
- скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
- скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
- скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
-- скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
- у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
- у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.
За наведених обставин Верховний Суд визначив, що заявник зобов'язаний подати виправлену редакцію касаційної скарги, в якій уточнити процесуальну вимогу такої скарги та викласти її відповідно до вимог статей 392, 409 ЦПК України, а також уточнити межі касаційного оскарження.
Згідно з вимогами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються приписи статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Суд роз'яснює, якщо заявник не усуне недоліки поданої касаційної скарги у строк, встановлений судом, така скарга вважатиметься неподаною і буде повернута цій особі (частина друга статті 393, частина третя статті 185 ЦПК України).
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі голови Криворізької міської ради Дніпропетровської області Вілкула Юрія Григоровича, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю, залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять дніввід моменту отримання копії цієї ухвали суду.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний