Справа №:755/8876/22
Провадження № 2/755/771/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткове рішення)
"01" листопада 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Яхно П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, заяву представника відповідача ОСОБА_1 - Чучковської Анни Вячеславівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про тлумачення договору про сплату аліментів на дітей та стягнення заборгованості з аліментів за договором, -
ВСТАНОВИВ:
20.10.2023 до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - Чучковської А.В. , у якій остання просить суд: стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 усі понесені судові витрати (витрати на правову/правничу допомогу) в розмірі 28000 грн.
Заява обґрунтована тим, що заперечуючи проти позову сторона відповідача подала відзив, в якому, зокрема, заявила про орієнтовний розмір судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у розмірі 20 тис. грн. В судовому засіданні 16.10.2023 також було заявлено про понесення стороною відповідача судових витрат та остання зобов'язалась подати до суду докази на підтвердження понесення стороною відповідача судових витрат. Адвокат Чучковська А.В. надала весь обсяг узгодженої правової допомоги, який без застережень прийнятий клієнтом. Так, позивачем понесені витрати на правову/правничу допомогу в розмірі 28 тис. грн., яка є нерозривно пов'язана із розглядом даної цивільної справи (правнича допомога полягала у складанні відзиву на позовну заяву, клопотання про витребування доказів та участі у судових засіданнях). Самостійно представляти свої інтереси позивач не міг, оскільки особисто не є фахівцем у галузі права. Зауважила, що підготовка відзиву, підготовка до участі у судових засіданнях, надання пояснень та виступ у дебатах вимагало ознайомлення з великим обсягом доказів, наявних в справі (три томи), виконанні багатьох підрахунків, перевірки зарахування сплачених відповідачем коштів на відповідні рахунки, виписки по яких надані банком. Саме тому час перебування суду та учасників справи у судових засіданнях був тривалим. На вартість наданої правничої допомоги впливав і предмет спірних правовідносин (тлумачення договору та стягнення заборгованості), який є складним, в зв'язку з чим судом було ухвалено розглядати справу не за правилами спрощеного, а саме за правилами загального позовного провадження. Первісно заявлена вартість правничої допомоги у 20 тис. грн. була орієнтовною, оскільки неможливо було вичерпно встановити кількість часу, протягом якого буде тривати розгляд справи в суді. Остаточний розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції становить 28 тис. грн., що відповідає фактично витраченому адвокатом часу та не перевищує розміру, визначеного п. 2 додаткової угоди від 07.11.2022.
01.11.2023 до суду від представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надійшли клопотання про відкладення судового засідання, через неможливість прибуття позивача, оскільки остання перебуває за межами України та представника позивача, через зайнятість у іншому судовому процесі у Печерському районному суді м. Києва. При цьому заявлено про неспівмірність та нерозумність понесених відповідачем судових витрат.
Цього ж дня, до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - Чучковської А.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони відповідача.
В судове засідання, що призначене судом на 01.11.2023 для вирішення питання про судові витрати учасники справи не з'явились.
Суд, беручи до уваги доводи представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , викладені у клопотанні про відкладення розгляду справи, вважає останнє необґрунтованим, оскільки уповноважений представник позивача була присутня під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення, у якому судом була визначена дата відповідного судового засідання для вирішення питання про судові витрати, а також встановлений строк відповідачу для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат до 10:00 год. 23.10.2023, при цьому розгляд питання щодо судових витрат призначено на 01.11.2023. 20.10.2023 до суду надійшла заява представника відповідача про розмір судових витрат, яка була направлена позивачу 18.10.2023. У строк до судового засідання, 01.11.2023, сторона позивача мала можливість ознайомитись з поданими документами та у письмовому вигляді подати свої доводи та міркування. В той же час, таким правом сторона позивача не скористалася, та безпідставно подала клопотання про відкладення судового розгляду з питання про судові витрати у зв'язку із зайнятістю представника позивача саме в день такого засідання. Крім того слід зазначити, що про орієнтовний розмір судових витрат стороною відповідача було повідомлено у відзиві, у цій частині стороною позивача будь-яких заперечень до суду не подавалась, як і не було подано будь-яких заяв про неспівмірність та необґрунтованість судових витрат позивача. У зв'язку викладеним, суд доходить до висновку, що у сторони позивача було достатньо часу для можливості підготувати та подати до суду заперечення щодо понесених відповідачем судових витрат, у разі їх наявності, з урахування того, що орієнтовний розмір таких судових витрат був заявлений стороною відповідача у заявах по суті справи. Таким чином, керуючись основними засадами (принципами) цивільного судочинства, якими зокрема, але не виключно є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов'язковість судового рішення, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, суд вважає за можливе провести судове засідання для вирішення питання про судові витрати за відсутності сторін та вирішити питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, доходить наступного.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 16.10.2023 в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про тлумачення договору про сплату аліментів на дітей та стягнення заборгованості з аліментів за договором відмовлено; призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати відповідача на 01.11.2023 на 10:00 год., в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (м. Київ вул. Пластова, 3 кб. 39); встановлено відповідачу строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат - до 10:00 год. 23.10.2023.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Так, за правилом п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У першій заяві по суті справи, представник відповідача ОСОБА_1 - Чучуковська А.В. у порядку п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України, повідомила, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи складаються з витрат, пов'язаних із розглядом справи, зокрема на професійну правову/правничу допомогу в розмірі сорок тисяч гривень з розрахунку три тисячі гривень за одну годину роботи адвоката.
Таким чином, представником відповідача ОСОБА_1 - Чучуковською А.В. виконано вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо подання доказів на підтвердження розміру витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Вирішуючи заявлені відповідачем вимоги щодо стягнення із позивача судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, судом було встановлено наступне.
28.07.2021 між ОСОБА_1 (клієнт) та Адвокатським Об'єднанням «Чучковських» в особі директора (керуючого партнера) Чучковської Ольги Вячеславівни було укладено договір № 37 про надання професійної правничої допомоги, за умови якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених даним договором (далі - Договір).
Згідно п. 1.2. Договору, для надання юридичної допомоги клієнту, адвокатське об'єднання призначає: адвоката Чучковську Анну Вячеславівну і її помічника та адвоката Чучковську Ольгу Вячелавівну і її помічника, які мають право діяти окремо один від одного про що видаються відповідні ордери.
Відповідно до п. 2.1.2. Договору, надавати правову допомогу клієнту із представництва та захисту законних прав та інтересів клієнта.
Згідно п. 2.2.2. Договору, вимагати сплати гонорару (винагороди) та компенсації фактичних витрат на надання професійної правничої допомоги в розмірі та в порядку, передбаченому даним договором.
Відповідно до п. 2.3.1. Договору, сплати гонорар (винагороду) адвокатському об'єднанню в розмірі та строки окремо погоджені між ними на розрахунковий рахунок адвокатського об'єднання.
Згідно п. 3.5. Договору, підтвердження факту надання адвокатським об'єднанням правової допомоги клієнту є акт виконаних робіт та сплата клієнтом 100% обумовленого гонорару (винагороди) та фактичних витрат пов'язаних із виконанням даного договору на розрахунковий рахунок адвокатського об'єднання.
За змістом додаткової угоди № 1, укладеної між ОСОБА_1 та АО «Чучковських», вартість послуг з надання правової допомоги згідно договору № 37 від 28.07.2021 щодо надання професійної правничої (правової, юридичної) допомоги та представництва інтересів клієнта у справі № 755/8876/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про тлумачення договору про сплату аліментів на дітей та стягнення заборгованості з аліментів за договором, яка буде розглядатися у Дніпровському районному суді м. Києва, становить двадцять тисяч гривень, з розрахунку чотири тисячі гривень за одну годину роботи адвоката адвокатського об'єднання. Зазначена у п. 1 цієї додаткової угоди вартість правничої допомоги може бути збільшена або зменшена відповідно до фактичного обсягу часу, витраченого адвокатом, але не більше ніж у три рази.
Згідно акту-рахунку № 2, адвокатським об'єднанням «Чучковських» були виконані, а клієнтом прийняті роботи та послуги в межах цивільної справи № 755/8876/22, загальною вартістю робіт (послуг) на суму 28 000,00 грн. Клієнт претензій щодо обсягу, якості, вартості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
Зважаючи на встановлені судом факти, з урахуванням доказів на їх підтвердження, суд дійшов до висновку про задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1 - Чучковської А.В. про ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 143 ЦПК України).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
У своїй постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.),документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом враховується, що відповідачем відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що передбачено ч. 6 ст.137 ЦПК України, не заявлено.
Зважаючи на викладене, з огляду на долучений представником позивача обсяг доказів на підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомога, за відсутності будь-яких заперечень з боку позивача, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог відповідача щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28 000,00 грн., у межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про тлумачення договору про сплату аліментів на дітей та стягнення заборгованості з аліментів за договором.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 133, 137, 141, 258, 265, 270, 354 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - Чучковської Анни Вячеславівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про тлумачення договору про сплату аліментів на дітей та стягнення заборгованості з аліментів за договором, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 28 000 (двадцять вісім тисяч) гривень.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: